Справа № 2-4996/11
іменем України
"12" листопада 2012 р. Бердянський міськрайонний суд
У складі: головуючого -судді Троценко Т. А.
При секретарі: Корнієнко М. Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням,
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який уточняла і вказала, що їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить 1\5 частка трикімнатної квартири АДРЕСА_1
Квартира загальною площею 50, 1 кв. м., житловою площею 34,0 кв. м. складається з коридору № 1 площею 5,9 кв. м., шафи № 2 площею 0,4 кв. м., кімнати № 3 площею 14,2 кв. м., кімнати № 4 площею 11,4 кв. м., кімнати № 5 площею 8,0 кв. м., кухні № 6 площею 5,5 кв. м., ванної № 7 площею 2,2 кв. м., вбиральні № 8 площею 1,3 кв. м., балкону площею 2,7 кв. м.
Інші 4\5 частини квартири належать на праві власності відповідачам.
Вона, як власниця має право проживати в своїй частці квартири, але відповідачі перешкоджають їй в цьому, тому вона вимушена була звертатись до органів міліції, ЖЕКу. Вона не має свого власного житла, проживає в найманій квартирі, тому просить вселити її в квартиру АДРЕСА_1 і визначити такий порядок користування квартирою: їй виділити кімнату № 5 площею 8,0 кв. м., відповідачам залишити кімнату № 3, кімнату № 4, підсобні приміщення залишити в загальному користуванні.
В судовому засіданні позивачка з представником адвокатом ОСОБА_5 підтримала свої вимоги і просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_6 позов не визнала і пояснила, що позивачка -це її колишня свекров, після смерті її чоловіка ОСОБА_7 спадщину прийняли спадкоємці першої черги за законом -мати ОСОБА_1, вона, як дружина, а також з урахуванням того, що на її користь відмовився від 1\5 частки у спадщині батько померлого ОСОБА_8, має 2\5 частки в спадковому майні, і неповнолітні діти померлого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мають кожний по 1\5 частці.
На даний час вона уклала шлюб з ОСОБА_9, який проживає разом з нею та її дітьми, діти різної статі, кожний займає окрему кімнату, так, донька ОСОБА_3 проживає в кімнаті № 5 площею 8,4 кв. м., син ОСОБА_13 займає кімнату № 4 площею 11,4 кв. м., вона з чоловіком мешкають в кімнаті № 3 площею 14,2 кв. м.
Сама ж позивачка мешкає в квартирі разом зі своїм сином, при чому ця квартира була їй куплена після того, як вона подарувала цю квартиру сум»ї сина. Після його смерті вона перестала ходити до них, але постійно вчиняє сварки та скандали, піше на дітей наклепницькі заяви до міліції, що робить неможливим їх спілкування і сумісне проживання.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, копій свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених в Бердянській державній нотаріальній конторі, витягів з реєстру прав на нерухоме майно, співвласниками квартири АДРЕСА_1 Запорізької області після смерті ОСОБА_11 є сторони по справі, саме -ОСОБА_1 має 1\5 частку, ОСОБА_2 має 2\5 частки, ОСОБА_4 має 1\5 частку і ОСОБА_3 також має 1\5 частку.
Як вбачається з копій свідоцтв про народження ОСОБА_4 і ОСОБА_12 є неповнолітніми.
Вказана вище трикімнатна квартира має загальну площу 50, 1 кв. м., житлову площу 34,0 кв. м. і складається з коридору № 1 площею 5,9 кв. м., шафи № 2 площею 0,4 кв. м., кімнати № 3 площею 14,2 кв. м., кімнати № 4 площею 11,4 кв. м., кімнати № 5 площею 8,0 кв. м., кухні № 6 площею 5,5 кв. м., ванної № 7 площею 2,2 кв. м., вбиральні № 8 площею 1,3 кв. м., балкону площею 2,7 кв. м.
ОСОБА_1 просить визначити порядок користування квартирою і виділити їй кімнату № 5 площею 8,0 кв. м., відповідачам залишити кімнату № 3 площею 14,2 кв. м., кімнату № 4 площею 11,4 кв. м., підсобні приміщення залишити в загальному користуванні.
Відповідачка проти такого поділу заперечує.
Відмовляючи ОСОБА_1 у визначенні порядку користування квартирою, суд виходив з наступного.
Частина 1,2,3 ст. 358 ЦК України передбачає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Таким чином, позивачка має право на користування тією кімнатою в квартирі, яка відповідає її 1\5 частці.
Між тим кімната № 5 площею 8,0 кв. м. перевищує ідеальну частку у праві власності позивачки ( житлова площа квартири складає 34,0 : 5 = 6,8 кв. м.), отже порушуються права відповідачів на користування належної їм на праві власності 4\5 частками в квартирі.
Разом з тим суд задовольняє вимоги ОСОБА_1 стосовно вселення у квартиру, адже згідно до ч. 1,2,3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь -які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Стаття 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи звернення ОСОБА_1 в різні інстанції щодо неможливості вселитись у квартиру, де вона має на праві власності 1\5 частку, що підтверджено наданими доказами у вигляді заяви до начальника Житлосервісу 2А, суд вважає, що їй дійсно було вчинено перешкоди в цьому, а тому вона підлягає вселенню за рішенням суду.
Керуючись ст. ст. 319,391, 358 ЦК України, ст. ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бердянський міськрайонний суд.
Суддя: Т. А. Троценко