0802/4850/2012 12.11.2012 №2/802/817/2012
12 листопада 2012 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді Нікандрової С.О.
при секретарі Єпішиної М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -відділ державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області, Перший Суворівський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки у зв'язку з несплатою аліментів. В обґрунтування вимог зазначила, що згідно рішення Василівського районного суду від 10 січня 2012 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На підставі виданого судом виконавчого листа відділом державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження. В період з січня 2012 року по травень 2012 року відповідач аліменти не сплачував, в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість з аліментів станом на 14 травня 2012 року в сумі 3454,27 гривень, яка до цього часу не сплачена. Зазначаючи, що в зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів вона на підставі ст.196 СК України має право на отримання неустойки (пені), визначеної у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню на заборгованість з аліментів за період 20 грудня 2011 року по 20 червня 2012 року включно, яка згідно її розрахунку складає 5467,62 грн.
В ході судового розгляду справи позивачка ОСОБА_1, мотивуючи тим, що виконавчою службою було здійснено перерозрахунок заборгованості зі сплати аліментів, а також у зв'язку з перебігом часу з моменту подання позову, збільшила суму позовних вимог, і просила суд стягнути з відповідача на її користь пеню в зв'язку з заборгованістю зі сплати аліментів, яка виникла за період з 20 грудня 2011 року по 11 листопада 2012 року в розмірі 8672,19 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позов не визнали, вважали його безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини відповідача. Так, на підставі заяви від 31 січня 2012 року ОСОБА_1, відділом державної виконавчої служби Василівського РУЮ 02 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження. 22 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про направлення виконавчого документу за місцем його роботи для відрахування аліментів на користь ОСОБА_1 із заробітної плати. Але відділом державної виконавчої служби Василівського РУЮ лише 14.05.2012 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження і виконавчий лист був направлений по територіальністю до м. Одеси. 14 червня 2012 року першим Суворівським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження і звернуто стягнення на його заробітну плату. Враховуючи вищевикладене, посилались на відсутність вини відповідача у несвоєчасній сплаті аліментів.
Представник третьої особи - відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, а також письмові пояснення по справі.
Представник третьої особи - Першого Суворівського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомив, за запитом суду надав розрахунок заборгованості по аліментам і копію виконавчого провадження.
Суд, заслухавши пояснення сторін, та їх представників, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Василівського районного суду від 10 січня 2012 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. За зазначеним рішенням видано виконавчий лист №2/802/120/2012 від 30 січня 2012 року.
За заявою позивачки ОСОБА_1 від 30 січня 2012 року на підставі виконавчого листа №2/802/120/2012 від 30 січня 2012 року 02 лютого 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
З письмового пояснення відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції від 27.06.2012 року судом встановлено, що після відкриття виконавчого провадження 22 лютого 2012 року від ОСОБА_2 надійшла заява про направлення виконавчого документу за місцем його роботи в м. Одеса для відрахування аліментів на користь ОСОБА_1 із заробітної плати.
Незважаючи на те, що у виконавчому листі зазначено місце роботи боржника, а також незважаючи на звернення боржника з заявою про звернення стягнення на його заробітну плату і направлення виконавчого листа за місцем роботи, як зазначили в судовому засіданні сторони і підтверджено розрахунком заборгованості по аліментам від 22.05.2012 року, з моменту відкриття виконавчого провадження аліменти були нараховані державним виконавцем з розрахунку ? частини середньомісячної заробітної плати по Василівському району на одного штатного працівника. Так, згідно розрахунку заборгованості по аліментам станом на 14 травня 2012 року борг склав 3454,27 грн.
14 травня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ був направлений по територіальності до Головного управління юстиції в Одеській області за місцем роботи боржника.
13 червня 2012 року виконавчий лист надійшов за належністю до першого Суворівського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
14 червня 2012 року першим Суворівським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/802/120/2012, виданого Василівським районним судом 31.01.2012 року.
Постановою від 15 червня 2012 року першого Суворівського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернено стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2
02 липня 2012 року постанова про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 отримана і прийнята до виконання бухгалтерією ПАТ «Укртелеком», і з липня 2012 року здійснювалося відрахування із заробітної плати боржника ОСОБА_2 в розмірі ? частини заробітку, а також заборгованість по аліментам.
Крім того, ст..державним виконавцем першого Суворівського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції здійснений перерозрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 05 жовтня 2012 року, яким встановлений розмір заборгованості по виконавчому листу №2/802/120/2012, виданому 30.01.2012 року Василівським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 станом на 01 вересня 2012 року в розмірі 2364,53 грн. з урахуванням розміру отриманої боржником заробітної плати.
Відповідно до вимог ст.196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки(пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За змістом вказаної норми закону умовою для застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, юридичної відповідальності за заборгованість з їх сплати, є винна протиправна поведінка цієї особи. Тобто, стягнення неустойки можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, у тому числі у зв'язку з її ухиленням від сплати аліментів, розшуком, перебуванням за кордоном тощо.
Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ батьківства, материнства та стягнення аліментів»№3 від 15.05.2006 року, передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом. Відрахування аліментів із заробітної плати боржника провадиться на підставі постанови державного виконавця, на якого згідно ст.11 Закону покладено здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому цим виконавчим документом та Законом. Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника сума боргу визначається, виходячи з фактично отриманої боржником заробітної плати (після утримання обов'язкових зборів та податків) за місцем роботи. Якщо відомостей про заробітну плату немає, борг обчислюється у відповідній частці від середньостатистичної заробітної плати у місцевості, де проживає боржник.
Оскільки виконання рішення суду Законом покладено на державного виконавця, то його неправомірні дії в разі несвоєчасного виконання рішення суду про стягнення аліментів не можна покладати на боржника.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 після відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з нього аліментів вживав заходів щодо його виконання шляхом подання в лютому 2012 року заяви державному виконавцю про направлення виконавчого листа для звернення стягнення на заробітну плату за місцем його роботи, але державним виконавцем лише 14 травня 2012 року винесено постанову про направлення виконавчого листа за місцем роботи і лише 13 червня 2012 року виконавчий лист надійшов за належністю до державної виконавчої служби за місцем роботи боржника і згодом направлений за місцем роботи боржника.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані про ухилення відповідача від сплати аліментів чи іншої протиправної поведінки відповідача з моменту винесення рішення про стягнення аліментів та відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом.
Не знайшов свого підтвердження факт злісного ухилення від сплати аліментів боржником ОСОБА_2 і при зверненні позивачки ОСОБА_1 до органів внутрішніх справ з заявою про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, про що свідчить постанова Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області від 23.05.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.164 КК України.
Доводи позивачки щодо виникнення заборгованості по аліментам з вини відповідача не узгоджуються з встановленими обставинами та дослідженими доказами.
За таких обставин, оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності суд, приходить до висновку про відсутність вини відповідача ОСОБА_2 в виникненні заборгованості з аліментів, в зв'язку з чим на нього не може бути покладена відповідальність за прострочення їх сплати, що передбачена ст.196 Сімейного кодексу України для осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти.
Керуючись ст.196 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -відділ державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області, Перший Суворівський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів -відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О. Нікандрова