Справа: № 2а-3350/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"01" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "База" Солнєчний Луч" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "База" Солнєчний Луч" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 02 лютого 2012 року по 08 лютого 2012 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку TOB «База «Солнєчний Луч»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах, зокрема, з TOB «Ін-Буд-Київ»за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року. Результати перевірки оформлено актом від 15 лютого 2012 року № 245/231/30967060. У ході перевірки встановлено факт порушення TOB «База «Солнєчний Луч»вимог підпунктів 5.2.1, 5.2.2, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 60122,00 грн. Виявлене порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням TOB «База «Солнєчний Луч»показників валових витрат за господарськими операціями з TOB «Ін-Буд-Київ».
На підставі висновків акту перевірки, 1 березня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 0000382301/4, яким збільшено суму грошового зобов'язання TOB «База «Солнєчний Луч»з податку на прибуток на 60122,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 15031,00 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено наявність сукупності обставин та підстав, які виключають можливість формування позивачем валових витрат, а також доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.1.31 ст.1 Закону).
Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються: с будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Абзацом 4 п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Колегією суддів встановлено, що 12 квітня 2010 року між TOB «База «Солнєчний Луч»та TOB «Ін-Буд-Київ»укладено договори постачання матеріалів, згідно яких постачальник (TOB «1н-Буд-Київ») зобов'язується поставити продукцію, а покупець (TOB «База «Солнєчний Луч») оплатити її.
На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за цими договорами виписано: податкову накладну від 19 квітня 2010 року № 190401 на загальну суму 288587,67 грн. у т.ч. ПДВ 48097,95, видаткові накладні від 26 серпня 2010 року № РН-000260801, від 26 серпня 2010 року № РН-000260802.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на вимогу суду першої інстанції, не надав товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, договори оренди транспортних засобів, складські документи, виробничі документи тощо. Отже, факт перевезення, прийняття, оприбуткування, зберігання проданого TOB «Ін-Буд-Київ»товару на складі за адресою: Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Лугова, 10 А не підтверджується.
Крім того, як вбачається із копій видаткових накладних, місце їх складання не вказано. Оскільки данні щодо місця передачі товару відсутні, то факт передачі товару на підставі видаткових накладних встановити неможливо, що і було вірно зазначено судом першої інстанції.
В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, TOB «База «Солнєчний Луч»не виписувало довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від TOB «Ін-Буд-Київ», що додатково вказує на неможливість отримання позивачем товарів.
Відсутні також і належні докази використання у господарській діяльності TOB «База «Солнєчний Луч»придбаного у TOB «Ін-Буд-Київ»товару.
Первинний документ -це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.
Наряду з цим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з вище наведеними нормами законодавства.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було доведено факту здійснення господарської операції з його контрагентом та настання правових наслідків для обох сторін.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, в свою чергу, повністю спростував доводи позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "База" Солнєчний Луч" -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Степанюк А.Г.
Повний текст ухвали виготовлено 06.11.2012.