"07" листопада 2012 р. Справа № 5023/1397/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1.(за дов. від 11.10.2010 р.);
1-го відповідача - ОСОБА_2 (за дов. від 04.11.2011 р.),
2-го відповідача -не прибув;
3-го відповідача -не прибув;
4-го відповідача (ФОП ОСОБА_3.) -ОСОБА_4.(за дов. від 11.06.2012 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 (вх. №3106 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04.09.12 у справі № 5023/1397/12
за позовом ФО ОСОБА_5 м. Київ
до 1) Приватного акціонерного товариства промислової компанії "Укрцемент", м.Балаклія ,
2) ФО Олійника ОСОБА_6 , м. Київ ,
3) ФО ОСОБА_7, м. Київ ,
4) ФО Олійник ОСОБА_8, м. Київ
про визнання недійсним рішення та визнання договорів недійсними
Позивач, фізична особа ОСОБА_5, громадянин Сполучених штатів Америки звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення від 16 серпня 2010 року, оформлене протоколом засідання Наглядової ради приватного акціонерного товариства промислової компанії "Укрцемент" (надалі -Відповідач-1), визнання недійсним договору купівлі-продажу 16/100 частин нежитлового об'єкта тваринницького комплексу від 17 серпня 2010 року, укладеного між Відповідачем-1 та фізичною особою ОСОБА_11 (надалі - Відповідач-2), який є акціонером Відповідача-1, визнання недійсним договору купівлі-продажу 34/100 частин нежитлового об'єкта тваринницького комплексу від 17 серпня 2010 року, укладеного між Відповідачем-1 та фізичною особою ОСОБА_12 (надалі - Відповідач-3), визнання недійсним договору купівлі-продажу 34/100 частин нежитлового об'єкта тваринницького комплексу від 17 серпня 2010 року, укладеного між Відповідачем-1 та фізичною особою ОСОБА_3 (надалі - Відповідач-4). Також Позивач просив суд застосувати реституцію до сторін недійсних правочинів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2012 р. (колегія суддів у складі головуючий суддя Жельне С.Ч.; суддя Доленчук Д.О.; суддя Денисюк Т.С.) в позові відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з прийнятим у справі рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на невідповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2012 р. у справі № 5023/1397/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування поданої скарги позивач посилається на те, що він не був серед присутніх на засіданні наглядової ради 16.08.2010 р. (рішення якої він оскаржує), хоча зазначений у протоколі вказаного засідання як такий, що присутній. Вказує на те, що систематичне порушення його (позивача) корпоративних прав зафіксовано в іншому судовому процесі, що не було прийнято до уваги господарським судом першої інстанції. Крім того, позивач зазначає, що його взагалі не було повідомлено про засідання наглядової ради. Також позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно трактовки поняття афілійовані особи, на думку позивача оспорювані правочини підпадають під кваліфікацію договорів із заінтересованістю та суперечать інтересам товариства.
Перший відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. законним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що на його думку твердження позивача (заявника апеляційної скарги є безпідставними та недоведеними, оскільки не підтверджені належними доказами).
Четвертий відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та не спростовує висновків, покладених в основу оскаржуваного рішення, яке на його думку є таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Другий та третій відповідач відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не прибули, своїх представників не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неприбуття суд не повідомили.
Представники першого та четвертого відповідачів пояснили, що вважають за можливе розгляд справи за відсутністю другого та третього відповідача.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, враховуючи те, що сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується належним доказами, наявними в матеріалах справи, крім того, п. 5 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 р. сторони попереджені про те, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників другого та третього відповідачів за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 07.11.2012 р. представник заявника апеляційної скарги (позивача по справі) підтримав вимоги скарги в повному обсязі та просив задовольнити скаргу.
В судовому засіданні 07.11.2012 р. представники першого та четвертого відповідачів проти вимог скарги заперечували з підстав, викладених у відзивах, просили залишити в силі оскаржуване рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи Приватне акціонерне товариство Промислова компанія «Укрцемент» створене шляхом зміни типу товариства с Закритого акціонерного товариства Промислова компанія «Укрцемент» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства». Товариство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має відокремлене майно , що враховується на самостійному балансі, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак.
Відповідно до п. 1.4 Статуту Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «Укрцемент» товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, а також Статуту.
Товариство створене з метою отримання прибутку за рахунок здійснення господарської діяльності.
Згідно розділу 8 Статуту у товаристві створюються та функціонують наступні органи управління: Загальні збори; Наглядова рада; Рада директорів; Ревізор.
Наглядова рада є органом управління товариства, що представляє інтереси учасників товариства у перерві між Загальними зборами, а також контролює та регулює діяльність Ради директорів товариства.
У своїй діяльності Наглядова рада керується чинним законодавством України, Статутом Товариства, Положенням про Наглядову раду, іншим внутрішніми документами товариства і рішеннями, ухваленим Загальними зборами.
Наглядова Рада обирається Загальними зборами із числа учасників в кількості трьох осіб терміном на три роки. Повноваження Наглядової ради передбачені Статутом товариства розділом «Наглядова Рада». Крім інших повноважень згідно п. 18 зазначеного розділу Статуту наглядова рада приймає рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених чинним законодавством; п. 22 того ж розділу передбачено, що Наглядова рада надає дозвіл Голові Ради Директорів та членам Ради директорів товариства на укладення та підписання договорів на виконання робіт та надання послуг, всіх інших угод, якщо сума кожної з них складає більш, як еквівалент 15 000 доларів США по курсу Національного банку України, а також всіх договорів щодо: застави, оренди, найму, продажу та відчуженню іншими способами рухомого та (або) нерухомого майна, отримання товариством кредитів, будь-яких інших запозичень та на видачу векселів від імені товариства та надання будь-якої фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Зазначені повноваження також передбачені Положенням Про Наглядову раду.
Організаційною формою роботи Наглядової Ради є проведення засідань. Відповідно до Положення Про Наглядову Раду засідання Наглядової Ради є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її складу. Пунктом 5.2 Положення встановлено, що засідання Наглядової ради можуть проводитися способом: а) безпосереднього зібрання членів Наглядової ради в одному місці; телефонного або письмового опитування. Пунктом 5.4 Положення передбачено, що про засідання Наглядової ради її члени повинні бути повідомлені письмово або усно не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати засідання. Таке повідомлення може бути зроблено по, телефону, листом, факсом, телефаксом, телетайпом або телефонограмою. Повідомлення має містити відомості про дату, час та місце проведення засідання, а також його порядок денний.
16.08.2010 р. в м. Києві об 12:00 годині відбулося засідання Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства «Промислова компанія «Укрцемент», на якому згідно затвердженого порядку денного розглядалося питання про надання згоди на укладання та підписання договору купівлі-продажу нежитлового об'єкта тваринницького комплексу, розташованого за адресою Україна, Харківська обл., Балаклійський район, с. Мілова, вул. Польова 1 за ціною 116 860 гривень з ПДВ.
Згідно протоколу Наглядової Ради на вказаному засіданні були присутні три члени Наглядової ради ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які одноголосно проголосували «за» вищевказане питання про надання згоди на укладення договору.
На виконання вказаного рішення Наглядової Ради 17 серпня 2010 року ПрАТ "Промислова група "Укрцемент" уклало:
- Договір від 17.08.2010 року купівлі-продажу 16/100 частин нежитлового об'єкта тваринницького комплексу з Відповідачем 2, яка є акціонером Відповідача 1 за 44 тис. грн.;
- Договір від 17.08.2010 року купівлі-продажу 34/100 частин нежитлового об'єкта тваринницького комплексу між з Відповідачем 3 за 44 тис. грн.;
- Договір від 17.08.2010 року купівлі-продажу 34/100 частин нежитлового об'єкта тваринницького комплексу між з Відповідачем 4 за 44 тис. грн.
Відповідно до п. 38 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13 учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення.
Відповідно до п. 39 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, Пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості установчими документами застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства.
Згідно з поясненнями першого відповідача під час перебування Позивача на території України йому у телефонному режимі повідомлялось про проведення позачергових засідань Наглядової ради. Під час розмови Позивачу повідомлялось про дату, час та місце проведення засідання, порядок денний засідання та суть порушеного виконавчим органом питання.
Згідно з поясненнями позивача він був відсутній на засіданні Наглядової ради першого відповідача, що проводилось 16.08.2010р. оскільки знаходився за межами України та не міг приймати участі у вказаному засіданні. В підтвердження викладених обставин представник позивача надав копію паспорту ОСОБА_5 (т.1 а.с.102-115). з відмітками про проходження митного огляду.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції стосовно неможливості прийняття зазначеної копії паспорту в якості належного доказу, який підтверджує факт відсутності позивача на території України, оскільки достовірно встановити з чийого саме документу зроблена вказана копія немає можливості, оскільки оригінал або належним чином засвідчена копія ані суду першої інстанції ані колегії суддів Харківського апеляційного господарського для огляду позивачем та його представником надана не була, крім того надана представником позивача копія містить дописки.
Отже, доказів того, що позивач не приймав участі у засіданні Наглядової ради 16.08.2010р. суду не надано.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що члени Наглядової ради ОСОБА_14 та ОСОБА_15 є афілійованими особами щодо другого відповідача та у зв'язку з чим у відповідно до статті 71 Закону України не могли приймати участь у голосуванні при прийнятті оскаржуваних рішень, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає помилковим, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 2 Закону "Про акціонерні товариства" афілійованими одна щодо іншої особи є юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини);
фізична особа та члени її сім'ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою;
Відповідач 3 та Відповідач 4 згідно з визначенням наданим в ст. 2 Закону не є афілійованими особами з Відповідачем 1, оскільки не відповідають всім встановленим для цього ознакам, а саме: вони не провадять спільно господарську діяльність з Відповідачем 2.
Відповідно до ст. З Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Спільної господарської діяльності між Відповідачами 3 та 4 з Відповідачем 2 немає, тому позивач безпідставно стверджує, що ці особи на момент укладення договорів були афілійованими особами Відповідача 2, який є акціонером Товариства.
За змістом ч. 1 ст. 71 Закону заінтересованою особою у вчиненні правочину є:
- посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи),
- акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства,
та якщо вищевказані особи відповідають принаймі одній наведених в цій статті ознак:
1) є стороною такого правочину;
2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами);
3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
4) внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину;
Таким чином, оскільки відповідач 3 та відповідач 4 не є афілійованими особами відповідача 2, не є посадовими особами Товариства та афілійованими особами посадових осіб Товариства, то вони і не є, за визначенням наданим ст. 71 Закону, особами, заінтересованими у вчиненні правочинів, що є предметом позову.
Стосовно відповідача 2 Позивач зазначає, що згоду відповідача 1 на укладення цього договору згідно зі ст. 71 Закону, мали давати Загальні збори, а не Наглядова рада, оскільки більшість членів Наглядової ради Товариства є афілійовані особи відповідача 2.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону, якщо заінтересовані у вчиненні правочину особа є членом Наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину.
Зважаючи на викладене колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає відповідним обставинам справи та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що члени Наглядової ради Товариства безумовно є афілійованими особами відповідача 2, відтак вони не є заінтересованими особами у вчиненні даного правочину, оскільки не відповідають жодній із ознак, приведених в ч. 1 ст. 71 Закону, а саме: члени Наглядової ради є стороною правочину, не беруть участі у правочині як представники Товариства, не отримують винагороду чи майно від вчинення такого правочину чи від будь-якої сторони правочину, не користуються іншими результатами виконання правочину.
Тобто, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави, встановлені законом та установчими документами товариства для визнання недійсним оскаржуваного рішення Наглядової ради, відсутні. Про проведення засідання члени наглядової ради повідомлені; рішення прийнято з питань, включених до порядку денного; на засіданні присутні всі три члени Наглядової ради. Позивачем не доведено, що оскаржуване рішення Наглядової ради не відповідає вимогам законодавства та порушує його права чи законні інтереси учасника (акціонера).
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсних договорів купівлі-продажу, укладених товариством є законним, обґрунтованим у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
З наведеною нормою ГК України кореспондуються положення статті 25 ЗУ "Про акціонерні товариства", за якою кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства.
Відтак, чинне законодавство не надає акціонеру права захищати інтереси товариства-емітента цих акцій в судових інстанціях чи будь-яким іншим чином представляти інтереси товариства в цивільно-правових або ж господарсько-правових відносинах.
Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.
Враховуючи наведене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.09.12 у справі № 5023/1397/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст підписано 12.11.12
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Хачатрян В.С.