ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/166 12.11.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
та до Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "РКТ"
про відшкодування шкоди завданої залиттям в порядку регресу 94 244,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Амєліна О.О. -представник за довіреністю
від відповідача 1: Залунін К.В. -представник за довіреністю, Яговенко І.О. -представник за довіреністю
від відповідача 2: Ядчишин О.В. -представник за довіреністю
від третьої особи 2: не з'явився
Заявлено позов до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" про стягнення виплаченого відшкодування в розмірі 94 244,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 94244,00 грн. по страховому випадку (залиття) (Договір добровільного страхування майна № 030204/0211/0000001 від 23.04.2010) який стався з вини відповідача. Позивач зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягає у залитті нежитлового підвального приміщення у будинку № 19 по вул. Фучика, що відбулося 09.08.2010 внаслідок аварії на зовнішній тепломережі, що знаходиться на балансі відповідача в особі РТМ-1.У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу в розмірі 94244,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 порушено провадження по справі № 53/166, розгляд справи призначено на 16.05.2011.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 16.05.2011 представника третьої особи 2 розгляд справи було відкладено на 06.06.2011.
В судовому засіданні 06.06.2011 відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що шкода завдана нежитловому приміщенню виникла в результаті бездіяльності особи на балансі якої перебуває житловий будинок в якому знаходиться зазначене приміщення; бездіяльність полягає в неналежному утриманні будинку № 19 по вул. Фучика. А тому на думку відповідача, винною особою є Комунальне підприємство "Залізничне" та власник приміщень. Відповідач наголосив на тому, що наданий позивачем експертний висновок не є належним доказом, оскільки його було проведено без відповідного доручення суду.
Третя особа 1 в судовому засіданні надала письмові пояснення та зазначила, що третя особа 1 несе відповідальність за обслуговування будинку, а не за обслуговування тепломережі будинку № 19 на вулиці Фучика, оскільки тепломережа знаходиться на балансі РТМ-1 АЕК "Київенерго".
В судовому засіданні 06.06.2011 представник відповідача заявив клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 06.06.2011 зупинено провадження у справі № 53/166 до проведення будівельно-технічної експертизи та отримання висновку експертів.
Матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
29.08.2012 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 15_6120/11-15 від 27.08.2012, яким повернуто матеріали справи № 53/166 з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 6120/11-15 від 27.08.2012.
Ухвалою суду від 03.09.2012 поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.09.2012.
Представник позивача в судове засідання 24.09.2012 з'явився та через канцелярію суду подав заяву про залучення у якості іншого відповідача Комунальне підприємство «Залізничне»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації. Свою заяву позивач обґрунтував тим, що Комунальне підприємство «Залізничне»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації є виконавцем житлово-комунальних послуг по будинку № 19 на вулиці Фучика, в якому стався страховий випадок (залиття).
Також представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1: Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" виплачене страхове відшкодування у розмірі 47122,00 грн. та з відповідача 2: Комунального підприємства «Залізничне»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації виплачене страхове відшкодування у розмірі 47122,00 грн.
Ухвалою суду від 03.09.2012 залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Комунальне підприємство «Залізничне»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та відкладено розгляд справи на 22.10.2012.
Ухвалою суду від 22.10.2012 відкладено розгляд справи на 12.11.2012.
В судовому засіданні 12.11.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 94 244,00 грн. на користь страхувальника внаслідок настання страхового випадку (залиття офісного приміщення). Оскільки відповідне залиття сталось на думку позивача, з вини відповідачів, оскільки останні не здійснювали належного догляду за комунікаціями у приміщенні у якому сталося залиття, а відтак у відповідачів на підставі ст. ст. 1166, 1191 Цивільного кодексу України виник обов'язок відшкодувати позивачу в порядку регресу 94 244,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 12.11.2012 проти заявлених до нього вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. В обґрунтування заперечень у відзиві наголошував на тому, що саме внаслідок безвідповідальності КП «Залізничне»та власника підвального приміщення, яка полягає у невиконанні ним правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, позивач зазнав шкоди. Крім того, позивачем не надано доказів, що саме з вини відповідача-1 йому завдано шкоду.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 12.11.2012 проти заявлених до нього вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. Зокрема, в обґрунтування заперечень посилався на те, що вина відповідача-2 у пошкоджені майна ТОВ «РКТ»- відсутня, оскільки згідно з п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 «не займати підвали будинків, будівель (споруд), що мають небезпеку затоплення, в яких прокладені теплові мережі або обладнані теплові вводи, під майстерні, склади, магазини, офіси тощо». П. 3.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 927/11207 «використовувати технічні підвали не за призначенням забороняється». Згідно з п. 3.3. Договору № 124/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 14.10.2008, укладеного між КП «Залізничне»та ТОВ «РКТ»відповідальність за шкоду, заподіяну підтопленням приміщення внаслідок порушення орендарем (власником) Правил та умов цього договору підприємство не несе.
Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, пояснень по суті спору не надав.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 12.11.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
23.04.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "РКТ" (далі - страхувальник) та приватним акціонерним товариством "УНІКА" (далі - страховик, позивач) було укладено договір № 030201/0211/0000001 страхування майна (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: нежиле приміщення загальною площею 72,40 кв. м., вартістю 1 500 000,00 грн.
Умовами договору визначено, що покриття за договором розповсюджується на наступні випадки: пожежа, вибух, удар блискавки, протиправні дії третіх осіб, пошкодження водою, стихійні лиха, падіння пілотованих повітряних суден (п. 3.1.).
Як вказує позивач у позові, 09.08.2010 сталося залиття офісного приміщення, що знаходиться в підвальному приміщенні за адресою вул. Фучика, 19 у м. Києві в результаті прориву зовнішньої тепломережі за вищевказаною адресою, чим було заподіяно збитків майну ТОВ "РКТ", яке є власником даного офісного приміщення на підставі договору купівлі-продажу.
Позивачем до матеріалів справи надано акт від 11.08.2010 № 27, згідно якого комісією в складі працівників КП "Залізничне" майстра технічної дільниці Зотікова О.Т., майстра ремонтної дільниці Кузнєцова Е.І., слюсаря-сантехніка Рибальченко П.М. було обстежено нежитлове підвальне приміщення в житловому на будинку № 19 по вул. Фучика, 19 у м. Києві, яке належить згідно договору купівлі-продажу № 087 від 17.10.2008 ТОВ «РКТ»на предмет залиття. Комісійною перевіркою встановлено, що залиття підвального приміщення виникло внаслідок пошкодження тепломережі, яка знаходиться на балансі та обслуговуванні РТМ-1 АЕК «Київенерго». При обстеженні підвального приміщення встановлено сліди залиття: на стелі приміщення № 1 -15,6 м2, на стінах приміщення № 1 -43,5 м2, деформація підвісної стелі приміщення № 2 -31,0 м2, на стінах приміщення № 2 -55,6 м2, деформація підвісної пластикової стелі приміщення № 3 -18,50 м2, деформація дверних коробок -3 шт., дверних полотен -3 шт.
Згідно з висновком звіту про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття від 18.08.2010, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Національний центр незалежних експертиз»(сертифікат Фонду Державного майна України від 16.11.2009 №9092/09), вартість об'єкта оцінки - матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття підвального приміщення в житловому на будинку № 19 по вул. Фучика, 19 у м. Києві, склала 94 244,00 грн.
На виконання зобов'язань по договору № 030201/0211/0000001 страхування майна від 23.04.2010 позивачем було сплачено на користь ТОВ "РКТ" 94 244,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №023329 від 03.09.2010 з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно договору № 030201/0211/0000001 від 03.09.2010».
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що у нього є підстави для стягнення з відповідачів в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 94 244,00 грн. на підставі статті 1191 Цивільного кодексу України.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивачем на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідачів в порядку регресу 94 244,00 грн. виплаченого страхового відшкодування, з тих підстав, що позивачем відшкодовано шкоду, завдану відповідачами.
Суд враховує те, що вказаною статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено право регресу особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, до винної особи або осіб в розмірі виплаченого відшкодування.
Суд зазначає, що для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти:
1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
2) Наявність шкоди.
3) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
4) Вина завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ), викладена зокрема в ухвалі від 21.12.2005).
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідач-1 в обґрунтування заперечень у відзиві наголошував на тому, що саме внаслідок безвідповідальності КП «Залізничне»та власника підвального приміщення та, яка полягає у невиконанні ним правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, позивач зазнав шкоди. Крім того, позивачем не надано доказів, що саме з вини відповідача-1 йому завдано шкоду.
Відповідач-2 в обґрунтування заперечень посилався на те, що вина відповідача-2 у пошкоджені майна ТОВ «РКТ»- відсутня, оскільки згідно з п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 «не займати підвали будинків, будівель (споруд), що мають небезпеку затоплення, в яких прокладені теплові мережі або обладнані теплові вводи, під майстерні, склади, магазини, офіси тощо». П. 3.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 927/11207 «використовувати технічні підвали та підвали не за призначенням забороняється». Згідно з п. 3.3. Договору № 124/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 14.10.2008, укладеного між КП «Залізничне»та ТОВ «РКТ»відповідальність за шкоду, заподіяну підтопленням приміщення внаслідок порушення орендарем (власником) Правил та умов цього договору підприємство не несе.
За клопотанням відповідача-1, ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2011 у справі № 53/166 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та поставлено на вирішення експертів наступні питання: Яким чином вода з пошкодженої теплової мережі потрапила до підвального приміщення будинку № 19 по вул. Фучика у м. Києві? Чи могло б перешкодити потраплянню води та залиттю підвального приміщення будинку по Фучика № 19 у м. Києві наявність герметизації уведень інженерних комунікацій та гідроізоляція підвального приміщення будинку по вул. Фучика, 19?
27.08.2012 з супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи за № 6120/11-15 від 27.08.2012, в якому експерт зазначив, що вода з пошкодженої теплової мережі потрапила до підвального приміщення будинку № 19 по вул. Фучика у м. Києві через не ущільнені вводи інженерних комунікацій. Наявність герметизації уведень інженерних комунікацій та гідроізоляція підвального приміщення будинку по вул. Фучика, 19 могли би перешкодити потраплянню води та залиттю підвального приміщення будинку по вул. Фучика № 19 у м. Києві.
Згідно з ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. п. 1.4.3., 4.3.18. Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом № 254 від 01.10.1997 Державного комітету України по нагляду за охороною праці, відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів, указаних у п. 1.1.2 цих Правил, а також побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі покладається на їх власників. Власники будівель несуть відповідальність за справність ущільнення вводів і випусків підземних інженерних комунікацій, утримання підвалів і технічного підпілля в стані, який забезпечив би їх постійне провітрювання і
перевірку на загазованість. Справність ущільнення вводів і випусків інженерних комунікацій повинна перевірятися власником щороку в осінній період і оформлятися актом, в якому повинно бути зазначено технічний стан ущільнень вводів і випусків.
Згідно з Наказом № 620/378 від 10.12.2008 Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду»у місячний термін, але не пізніше травня поточного року, після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді. Зазначені заходи повинні передбачати: перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.08.2008 № 1117 «Про затвердження Положення про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві», виконавчим органам районних у м. Києві рад (районним у м. Києві державним адміністраціям), Головному управлінню житлового господарства, Головному управлінню комунального господарства, Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення, Головному управлінню культури і мистецтв, Головному управлінню освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також підприємствам, установам та організаціям комунальної форми власності, які є власниками інженерних споруд і мереж, забезпечити підготовку енергооб'єктів, інженерних мереж, місцевих систем опалення до опалювального періоду виконати обов'язковий перелік робіт згідно з додатком 1 до Положення, зокрема, виконати герметизацію інженерних вводів (теплових мереж, водопроводу, каналізації) в будівлі і споруди згідно з типовим рішенням (п. 22). Усунути та не допускати надалі складування та зберігання сторонніх предметів у підвалах будівель, що мають небезпеку затоплення (в яких прокладені теплові мережі або обладнані теплові пункти), або влаштування в них майстерень. Не допускати улаштування складів матеріалів, обладнання, харчових продуктів та виробів (п. 31).
Пунктом 7.5. Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про заходи щодо підготовки міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2010/2011 року»від 14.07.2010 за № 527 на керівників житлово-експлуатаційних організацій всіх форм власності, а також керівників підприємств і організацій, що мають на своєму балансі жилі будинки, покладено персональну відповідальність за проведення необхідних ремонтних робіт та заходів з приведення їх у стан відповідно до вимог чинного законодавства у галузі підготовки теплових господарств та систем теплоспоживання до роботи в осінньо-зимовий період. Особливу увагу звернути на стан покрівель та фасадів, інженерних мереж і електрощитових будинків, теплових пунктів, герметизацію інженерних вводів у будинки та стиків панелей, відповідність схем електроосвітлення проектним рішенням, проведення промивки місцевих систем опалення, засклення вікон та утеплення під'їздів, дотримання Правил безпеки систем газопостачання України, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758, тощо.
Необхідність здійснення герметизації уведень інженерних комунікацій у підвальні приміщення через фундаменти і стіни підвалів встановлена пп. 4.1.10 п. 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 927/11207.
Посилання відповідача-2 на порушення власником пошкодженого майна Правил користування тепловою енергією, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, та на п. 3.3. Договору № 124/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 14.10.2008, укладеного між КП «Залізничне»та ТОВ «РКТ»суд вважає безпідставним, оскільки балансоутримувачем будинку не виконано вимоги нормативних та розпорядчих документів щодо ущільнення інженерних вводів підземних комунікацій, у зв'язку з чим 09.08.2010 тепломережна вода через не ущільнені вводи інженерних комунікацій потрапила до технічного приміщення житлового будинку № 19 на вул. Фучика у м. Києві.
Враховуючи вищевикладене, приписи ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що надані позивачем і наявні у справі докази дають підстави для достовірного і безумовного висновку для визначення особи, винної за заподіяння шкоди, наявності протиправної поведінки відповідача-2, причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і заподіянням шкоди (залиттям підвального приміщення), а тому є підстави для стягнення з відповідача-2 збитків, понесених позивачем внаслідок настання страхового випадку із застрахованим майном.
Судом встановлено, що позивач в підтвердження наявності вини відповідача-1 у завданні шкоди посилається зокрема на акт від 11.08.2010 № 27, згідно якого комісією в складі працівників КП "Залізничне" майстра технічної дільниці Зотікова О.Т., майстра ремонтної дільниці Кузнєцова Е.І., слюсаря-сантехніка Рибальченко П.М. було обстежено нежитлове підвальне приміщення в житловому на будинку № 19 по вул. Фучика, 19 у м. Києві, яке належить згідно договору купівлі-продажу № 087 від 17.10.2008 ТОВ «РКТ»на предмет залиття. Комісійною перевіркою встановлено, що залиття підвального приміщення виникло внаслідок пошкодження тепломережі, яка знаходиться на балансі та обслуговуванні РТМ-1 АЕК «Київенерго». При обстеженні підвального приміщення встановлено сліди залиття: на стелі приміщення № 1 -15,6 м2, на стінах приміщення № 1 -43,5 м2, деформація підвісної стелі приміщення № 2 -31,0 м2, на стінах приміщення № 2 -55,6 м2, деформація підвісної пластикової стелі приміщення № 3 -18,50 м2, деформація дверних коробок -3 шт., дверних полотен -3 шт.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 №927/11207 встановлено типову форму акту залиття. Відповідно до згаданої форми у акті описується, що трапилось і наслідки залиття (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено).
Але вказаний акт від 11.08.2010 не є належним і допустимим доказом вини саме відповідача-1 у завданні шкоди, як не є і доказом протиправної його поведінки, адже вказаний акт складено без участі відповідача-1 та представника власника приміщення, докази того, що відповідач-1 викликався для складання вказаного акту - суду станом на момент вирішення спору не надано.
Таким чином суд не знаходить підстав для покладення відповідальності за залиття саме на відповідача-1.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3-а, код ЄДРПОУ 35756945) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 47 122 (сорок сім тисяч сто двадцять дві) грн. 00 коп. збитків, 471 (чотириста сімдесят одну) грн. 22 коп. витрат по сплаті держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3-а, код ЄДРПОУ 35756945) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5) 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 48 коп. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
4. Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.
5. В частині позовних вимог до відповідача-1 -відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 16.11.2012
Суддя О.А.Грєхова