ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/10458-2012 14.11.12
За позовомПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 34 499,01 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Карпов С.Б. (представник за довіреністю № 1053/2011 від 30.12.2011);
від відповідача -Богдан Н.О. (представник за довіреністю № 324-1-4/37 від 23.12.2011).
У липні 2012 року Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(далі -позивач або СК «ПРОСТО-страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(далі -відповідач або СК «Гарант-Авто») 34 499,01 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.10.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль «Nissan Almera», державний реєстраційний номер АР 7701 АІ, який був застрахований у СК «ПРОСТО-страхування». Остання виплативши страхове відшкодування за даним страховим випадком, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації автомобіля «МАN», державний реєстраційний номер АА 0392 АІ, а цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю вказаного автомобіля, була застрахована в СК «Гарант-Авто»(відповідача), то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на останнього.
Відповідач, у наданому відзиві від 21.08.2012 №135506/21, позов визнав частково у сумі 24 385,32 грн. У решті суми позову заперечив, посилаючись на те, що при розрахунку суми шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, необхідно застосувати знос у розмірі 40,7%. На обґрунтування необхідності застосування зносу, відповідач зазначив, що згідно з даними з електронної бази Моторного транспортного страхового бюро України, застрахований у позивача транспортний засіб, окрім ДТП, яка сталася 10.10.2012, ще двічі 06.12.2010 та 28.05.2007 потрапив у інші ДТП. Дані обставини вказують на необхідність розраховувати коефіцієнт фізичного зносу, що позивачем при визначені суми збитків зроблено не було.
У наданих до суду 31.08.2012 поясненнях, позивач на викладені у відзиві обставини, зазначив, що у разі доведення відповідачем необхідності вирахування зносу, його розрахунок повинен скласти коефіцієнт 0,23, а отже сума, яку повинен відшкодувати відповідач, враховуючи також франшизу, складе 31 709,35 грн.
Розгляд справи відкладався. У судових засіданнях оголошувались перерви.
У порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), за клопотаннями відповідача, судом робились запити до органів ДАІ з витребуванням інформації про перебування автомобіля Nissan Almera»у ДТП, що сталися 06.12.2010 та 28.05.2007.
На вказані запити суду були надіслані відповіді, із наданням відповідних підтверджуючих доказів, зокрема картки обліку ДТП, а також протоколи огляду транспорту.
Після витребування усіх необхідних для розгляду справи документів судом було запропоновано сторонам провести експертизу.
Представники сторін просили суд оголосити перерву для визначення необхідності проведення такої експертизи, зважаючи на зібрані у справі докази та вартість проведення експертизи.
У судовому засіданні, призначеному на 14.11.2012, представником позивача в порядку статті 22 ГПК України було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 29 500 грн. Обґрунтовуючи вказану суму позову, представник позивача зазначив, що між сторонами було досягнуто домовленість з приводу розміру шкоди, яка повинна бути відшкодована відповідачем.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт досягнення домовленості з приводу розміру страхового відшкодування, яке повинен виплати відповідач на користь позивача. Відтак, зменшений розмір позовних вимог визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.10.2011 приблизно о 11 год. 10 хв. по просп. Повітрофлотському, 90 у м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «МАN», державний реєстраційний номер АА 0392 АІ (далі -автомобі?ль «МАN»), яким керував Лука Михайло Іванович, із автомобілем «Nissan Almera», державний реєстраційний номер АР 7701 АІ (далі -автомобіль «Nissan Almera»), яким керувала Ладогубець Алла Олександрівна. Дана обставина підтверджується розгорнутою довідкою ДАІ та постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 у справі № 3-9875/11, копії яких містяться у матеріалах справи.
ДТП сталася в результаті порушення Лукою Михайлом Івановичем пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою суду, відповідно до якої Лука М.І визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено, зокрема, автомобіль «Nissan Almera», який належить Григорчуку Олександру Сергійовичу.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 208442 серії АТК від 09.01.2011, укладеного між СК «ПРОСТО-страхування»та Ладогубець Аллою Олександрівною (далі -Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за Договором добровільного страхування є Григорчук Олександр Сергійович (власник автомобіля).
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Almera»в результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення СК «ПРОСТО-страхування», суб'єктом оціночної діяльності -ФОП Кацара Ю.В., 17 жовтня 2011 року було складено звіт № 070/5564 з оцінки транспортного засобу (далі -Звіт № 070/5564), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Nissan Almera»у результаті його пошкодження при ДТП склало 37 934,71 грн. При цьому, зі Звіту № 070/5564 убачається, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) дорівнює 0,0.
Водночас, з калькуляції СТО, наведеної у рахунку № ТР00000011 від 15.10.2011, вбачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Almera»склала 35 859,01 грн.
На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта від 02.11.2011, розрахунку суми страхового відшкодування до зазначеного страхового акта від 02.11.2011, та калькуляції СТО, наведеної у рахунку № ТР00000011 від 15.10.2011, позивач виплатив на рахунок СТО за відновлювальний ремонт автомобіля «Nissan Almera»страхове відшкодування в сумі 35 009,01 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 18508 від 10.11.2011.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, СК «ПРОСТО-страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 35 009,01 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Лукою Михайлом Івановичем внаслідок експлуатації автомобіля «МАN».
На час скоєння вищевказаної ДТП (10.10.2011) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «МАN»на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/3106628 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -510 грн., строк дії полісу з 05.04.2011 до 04.04.2012.
Судом враховано, що Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».
Доказів того, що Лука М.І. перебував у автомобілі «МАN»на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.
Отже, відповідач є особою на яку договором (полісом № АА/3106628) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «МАN»на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (на суму встановлену при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але не більше 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих).
Франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У судовому засіданні представники сторін повідомили суд про те, що враховуючи зібрані докази та обставини справи, вони дійшли висновку про економічну недоцільність проведення судової експертизи з визначення вартості фізичного зносу складових, що підлягали заміні для відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Almera», та зважаючи на дані (калькуляцію) зазначені у Звіті № 070/5564, рахунку СТО № ТР00000011 від 15.10.2011, а також враховуючи розмір франшизи наведений у полісі № АА/3106628, досягнули домовленості з приводу розміру страхового відшкодування, яке повинен виплати відповідач на користь позивача, який дорівнює 29 500 грн.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АА/3106628, положення статей 12, 22, 29, пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», частини 1 статті 604, статтю 605 Цивільного кодексу України, та статті 22 ГПК України, суд приймає визнання позову відповідачем у сумі 29 500 грн. (таке визнання не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси), і виходячи з вищевикладеного задовольняє позов саме у зазначеній сумі.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу 19 квітня 2012 року звернувся до відповідача із регресною вимогою (вих. №04-2924 від 18.04.2012) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за полісом №АА/3106628. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 23.04.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.
Проте, відповідач після отримання зазначеної претензії суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) 29 500 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот гривень) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1609,5 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.11.2012
СуддяСташків Р.Б.