ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-53/12540-2012 12.11.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
до Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"
про стягнення 23 552,45 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Кравченко Р. Ю. - представник за довіреністю
від відповідача: Мороз В. В. -представник за довіреністю
Позивач звернувся з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" в порядку регресу 23 552,45 грн., в тому числі 22652,45 суми страхового відшкодування та 900,00 грн. вартості експертизи.
Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору з страхування засобів наземного транспорту № 530564077 від 18.09.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Деу Матіс д/н АЕ8630ВТ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Москвич д/н 92114АА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/12540-2012, розгляд справи призначено на 22.10.2012.
В судовому засіданні 22.10.2012 представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі, в яких просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності та зазначив, що: позивачем в страховому акті вказані завищені суми страхового відшкодування в порівнянні з висновком спеціаліста; оскільки позивач сплачував кошти без ПДВ, то сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на ставку ПДВ 20%, тобто 20976,94 грн.; сума страхового відшкодування могла бути виплачена лише у частині 73,66% від її розміру 20976,94 грн., що становить суму 15451,60 грн., оскільки договором № 530564077 від 18.09.2008 було здійснене часткове страхування, то і страхова виплата повинна виплачуватися тільки в частині застрахованого майна; позивач може отримати за договором КАСКО право зворотної вимоги лише на ті суми, які було виплачено на підставі та у відповідності до умов Договору КАСКО і вимог чинного законодавства, проте страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування; позивачем не надано та в матеріалах справи немає жодного доказу про те, що Карасевич М. О. пошкодив автомобіль Деу Матіс д/н АУ8630ВТ, який було застраховано за Договором КАСКО.
В судовому засіданні 22.10.2012, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.11.2012.
09.11.2012 від представника позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що: позивач звернувся з позовом до суду 26.06.2012, а тому не порушив строк позовної давності, три роки якої починаються з 07.07.2009 (дата виплати страхового відшкодування); на умовах договору позивач сплачує страхове відшкодування без врахування зносу, а також при виплаті страхового відшкодування було вирахувано ПДВ у розмірі 4530,49 грн.; договором страхування передбачено виплату страхового відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, відповідно позивач і здійснив таку виплату, отже твердження відповідача з приводу застосування коефіцієнту пропорційності цього приводу є безпідставним; шкода завдана з вини Карасевича М. О. підтверджується довідками ОДАІ про ДТП та постановою Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23.04.2009; позивач звертається до відповідача з позовною заявою про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, тобто між позивачем та відповідачем виникли позадоговірні зобов'язання; всі твердження відповідача у відзиві стосуються процесу врегулювання страхового випадку, тобто правовідносини у сфері страхування, сторонами яких виступають позивач і страхувальник, але не відповідач і відповідно зазначені правовідносини не стосуються відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2012 підтримав заявлені позовні вимог в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив на позов.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 12.11.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
18.09.2008 між ЗАТ «АСК «Інго Україна»(змінило назву на ПАТ «АСК «Інго Україна») та Котельнік О. О. було укладено Договір з страхування засобів наземного транспорту № 530564077 (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль Деу Матіс д/н АЕ8630ВТ.
22.02.2009 року, о 16 годині 20 хв., водій Карасевич М. О., керуючи автомобілем Москвич д/н 92114АА, під час руху не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху та не врахував дорожньої обстановки, у зв'язку з чим на слизькій ділянці проїзної частини не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем Деу Матіс д/н АЕ8630ВТ під керуванням Котельнік О. О.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Карасевичем М. О. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 3-1040/09 від 23.04.2009.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 3005/03/СК від 12.03.2009, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу -автомобілю Деу Матіс д/н АЕ8630ВТ, пошкодженого в результаті ДТП, складає 24673,04 грн.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста (додаток до висновку № 3005/03/СК від 12.03.2009) № 3047/03/СК від 08.04.2009, вартість матеріального збитку (у зв'язку з виявленням скритих пошкоджень), завданого власнику транспортного засобу -автомобілю Деу Матіс д/н АЕ8630ВТ, пошкодженого в результаті ДТП, складає 1248,13 грн.
Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 43710 від 29.05.2009 про виплату страхового відшкодування суми відновлювального ремонту в розмірі 27182,76 грн. за мінусом ПДВ -4530,49 грн. Також в розрахунок суми страхового відшкодування позивач включив 900,00 грн. вартості експертиз.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 23552,45 грн. без ПДВ, що підтверджується копією платіжного доручення № 4528 від 07.07.2009.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 23552,45 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Москвич д/н 92114АА, встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль Москвич д/н 92114АА на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі полісу № ВВ/3689100 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВВ/3689100) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 000 грн., та як зазначає відповідача, встановлена франшиза в розмірі 510,00 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВВ/3689100 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 3939 від 25.12.2009 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 23552,45 грн.
Проте, станом на день винесення рішення, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як було зазначено раніше, відповідно до звітів вартість матеріального збитку, заподіяного власникові автомобіля Деу Матіс д/н АЕ8630ВТ, складає 25921,17 грн.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 21090,97 грн. (25921,17 грн. (матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Деу Матіс д/н АЕ8630ВТ з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля)-4320,20 грн. ПДВ) - 510,00 грн. франшизи за Полісом № ВВ/3689100).
Також позивач заявив про стягнення з відповідача витрат на автотоварознавче дослідження в розмірі 900,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 25 ЗУ „Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.
Проаналізувавши положення ст. 25 ЗУ „Про страхування", суд вважає безпідставним заявлені до стягнення з відповідача 900,00 грн. витрат на автотоварознавче дослідження, оскільки обов'язок оплати витрати на проведення експертизи, покладений саме на позивача у справі.
Щодо заявленого відповідачем про застосування строків позовної давності необхідно зазначити наступне.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Отже, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а не з моменту настання страхового випадку. Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 28 серпня 2012 року у справі №5023/4833/11.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування 07.07.2009, а подав позовну заяву до суду 03.07.2012. Отже, позивач не пропустив строк позовної давності, який застосовується по спору у справі № 5011-53/12540-2012.
Заперечення відповідача про помилкове визначення позивачем суми страхового відшкодування, зазначеної в страховому акті, по Договору з страхування засобів наземного транспорту № 530564077 не береться судом до уваги, оскільки вказане відповідачем не є предметом спору по справі № 5011-53/12540-2012.
Інше заперечення відповідача не знайшли свого правового підґрунтя, а тому не буруться судом до уваги.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частково задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (частина 5 статті 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, ідентифікаційний код 22868348, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний номер 16285602) 21090,97 грн. (дванадцять одну тисячу дев'яносто гривень 97 коп.) страхового відшкодування, 1441,29 грн. (одну тисячу чотириста сорок одну гривню 29 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.11.2012
Суддя Грєхова О.А.