ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-47/9296-2012 04.10.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод"
до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного
транспорту України "Укрзалізничпостач"
про стягнення 38 678,83 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
від позивача: Осикін В.О. -представник за довіреністю
від відповідача: Лішунова Н.В. -представник за довіреністтю
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.10.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 38 678,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/9296-2012. Розгляд справи було призначено на 07.08.2012.
Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 справу № 5011-47/9296-2012 передано Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/9296-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.09.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.09.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та із перебуванням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному справу № 5011-47/9296-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/9296-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.09.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 розгляд справи було відкладено до 04.10.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду та витребування у сторін додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 04.10.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 25 694 133,00 грн. Проте відповідач прострочив виконання зобов'язання та здійснив оплату отриманого товару з порушенням строку встановленого п. 6.1. вищевказаного договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, з урахуванням п. 10.6. договору № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010, пені в сумі 38 678,83 грн.
Представник відповідача 04.10.2012 в даному судовому засіданні надав пояснення по суті спору, з урахуванням поданих 04.10.2012 через канцелярію Господарського суду міста Києва письмових пояснень, в яких відповідач зазначив, що Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" перебуває у складному фінансовому становищі, а тому відповідач, з врахуванням наведеного, посилаючись на ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
11.03.2010 між позивачем -Публічним акціонерним товариством "Бериславський машинобудівний завод", як постачальником, та відповідачем -Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", як замовник, було укладено договір № ЦХП-01-00610-01/83, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).
Умовами договору № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 сторони погодили, що оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться відповідачем на протязі 75 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою по дану партію, обумовлену згідно п. 5.2. (п. 6.1.). Датою оплати вважається дата відправлення коштів відповідачем за банківськими реквізитами позивача (п. 6.2.).
Відповідно до видаткових накладних за період з 28.05.2010 до 15.12.2010 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 25 694 133,00 грн.
Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив розрахунок за отриманий товар з порушенням строків встановлених п. 6.1. вищевказаного договору, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені в сумі 38 678,83 грн.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Пунктом п. 10.6. договору № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 встановлено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 поставив відповідачу товар на загальну суму 25 694 133,00 грн., що підтверджується видатковими накладними за період з 28.05.2010 до 15.12.2010, які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень та скріплені печатками юридичних осіб. Проте, як зазначає позивача та не заперечує відповідач, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", як замовник, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010, виконало з порушенням строку, встановленого п. 6.1. вказаного договору.
З урахуванням наведеного та відповідно до п. 10.6. договору № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 38 678,83 грн. за період з 14.09.2010 по 19.06.2011.
Судом перевірені, наданий позивачем розрахунок пені, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010, у зв'язку з чим відповідач порушив умови вищевказаного договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 -не надав, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 38 678,83 грн. за період з 14.09.2010 по 19.06.2011.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що суд, враховуючи скрутне фінансове становище Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", у відповідності до приписів ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України має право зменшити розмір суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, внаслідок порушення останнім зобов'язання за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Приписами ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд, об'єктивно оцінивши обставини, що наведені відповідачем для врахування таких судом при вирішенні питання щодо зменшення розміру суми пені, заявленої до стягнення ПАТ "Бериславський машинобудівний завод", враховуючи інтереси сторін, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010, дійшов висновку про те, що даний випадок не є винятковим, а тому оскільки судом встановлена наявність прострочення виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем, а сума пені, що заявлена позивачем до стягнення відповідає строкам і ставкам нарахування такої, а також те, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 у вигляді пені, вчинений із додержанням письмової форми, вищенаведені твердження відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
Зокрема, суд відзначає, що відповідач станом на день розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (код ЄДРПОУ -19014832, місцезнаходження: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15) на користь Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ - 00211004, місцезнаходження: 74300, Херсонська обл., Бериславський район, м. Берислав, вул. 25 Жовтня, буд. 73) 38 678 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 83 коп. -пені 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення -09.10.2012