16.11.12
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон 67-28-47
проспект Миру,20
Іменем України
15.11.2012 р. Справа № 5028/15/76(11/58)(22/22)2012.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», 15562, с. Іванівка Чернігівського району і області, вул. Дружби, 83 к.
Предмет спору: про стягнення 44 562,54 грн.
Суддя Федоренко Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, дов. від 23.01.2012 р.
Від відповідача: Грабовський В.А., дов. від 27.09.2012 р.
Рішення прийняте після перерви, яку оголошено на підставі ст.77 ГПК України.
Заявлено позов про стягнення з відповідача 35 000 грн. боргу, 3 500 грн. штрафу, 3 438,60 грн. пені, 857,94 грн. збитків від інфляції та 1 766 грн. процентів річних.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору №09/08 від 09.08.2011 р.
Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що позивачем виконані роботи на підставі договору по оранці землі на площі 350 га, решта робіт виконувались на підставі усної домовленості і не регулюються умовами договору. Розрахунки штрафних санкцій, інфляційних та відсотків річних зроблені з порушеннями діючого законодавства.
Додаткові заперечення щодо поданого позову викладені відповідачем у письмових поясненнях від 17.10.2012 р., 15.11.2012 р. Так, у письмових поясненнях від 15.11.2012 р. відповідач просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені за період з 21.08.2011 р. по 06.09.2011 р. та штрафу в розмірі 1000 грн. із суми попередньої оплати.
Відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій до 00 гривень 00 копійок враховуючи повну оплату заборгованості та те, що позивачу не було завдано збитків.
25.09.2012 р. позивач звернувся із клопотанням про зменшення розміру позовних вимог на суму боргу -35 000 грн. в зв»язку зі сплатою відповідачем заборгованості.
17.10.2012 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог у якій він просить стягнути з відповідача 9 954 грн. штрафу, 11 065,86 грн. пені, 2 176,01 процентів річних, 1 005,70 збитків від інфляції.
05.11.2012 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог у якій він просить стягнути з відповідача 9 954 грн. штрафу, 6 790,67 грн. пені, 1 320,08 грн. процентів річних, 883,22 збитків від інфляції.
Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подані заяви не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому прийняті до розгляду і спір вирішується з їх урахуванням.
Отже, предметом спору у справі є стягнення з відповідача 9 954 грн. штрафу, 6 790,67 грн. пені, 1 320,08 грн. процентів річних, 883,22 збитків від інфляції на підставі договору №09/08 від 09.08.2011 р.
Відповідач звернувся із клопотанням про визнання заяви про зменшення розміру позовних вимог з додатками недопустимим доказом та не приймати її до уваги про розгляді справи.
Клопотання судом відхиляється, оскільки заяву про зменшення розміру позовних вимог подано у відповідності до ст..22 ГПК України що є правом позивача, подана заява з розрахунком позовних вимог не є доказами у справі у розумінні ст..32 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.
09.08.2011 р. між сторонами укладено договір №09/08 (далі-Договір) предметом якого є виконання сільськогосподарських робіт.
За умовами Договору Виконавець (ФОП ОСОБА_1) зобов»язався:
провести роботи по оранці землі Замовника (ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ») на площі 350 га;
провести роботи по дискуванню землі Замовника на площі -га;
провести роботи по культивації землі Замовника на площі -га.
Обробку землі Замовника провести в термін з 09.08.2011 р. по 30.12.2011 р.
У п. 3.1 Договору сторонами було визначено, що вартість робіт по оранці, при глибині оранки від 20 см до 24 см, становить 158 грн./га.
Зі змісту Договору вбачається, що він є договором підряду і правовідносини між сторонами регулюються положеннями глави 61 §1 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передаванням її результату замовникові.
21.09.2011 р. представниками сторін підписано та затверджено акт №1 приймання-передачі робіт за Договором на виконання робіт по оранці землі у кількості 210 га на суму 33 180 грн.
12.10.2011 р. представниками сторін підписано та затверджено акт №2 приймання-передачі робіт за Договором на виконання робіт по оранці землі в кількості 130 га на суму 20 540 грн.
16.12.2011 р. представниками сторін підписано та затверджено акт №3 приймання-передачі робіт за Договором на виконання робіт по оранці землі в кількості 290 га на суму 45 820 грн.
Як вбачається із змісту Договору його предметом є виконання робіт по оранці землі відповідача на площі 350 га.
Відповідно до ст..654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Позивачем виконані роботи по оранці землі у кількості 630 га, що на 280 га більше, ніж було погоджено умовами Договору.
Як вбачається із матеріалів справи зміни до Договору у письмовій формі щодо збільшення об»єму виконання робіт на 280 га сторонами не вносились.
Підписаний сторонами акт №3 приймання-передачі робіт від 16.12.2011 р. фіксує факт виконання робіт на зазначеній у ньому площі та їх вартість і ним не вносились зміни до Договору.
Посилання позивача у письмових поясненнях суду від 25.09.2012 р. про те, що на момент укладення Договору у п.2.1 було зазначено орієнтований об»єм робіт по оранці землі судом до уваги не приймається, оскільки у п.2.1 Договору про це нічого не вказано, визначено об»єм робіт по оранці на площі 350 га.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що факт виконання робіт за Договором підтверджується актом №1 від 21.09.2011 р. у кількості 210 га на суму 33 180 грн., актом №2 від 12.10.2011 р. у кількості 130 га на суму 20 540 грн., та частково актом №3 від 16.12.2011 р. у кількості 10 га на суму 1 580 грн. (з розрахунку 158 грн. за гектар відповідно до п.3.1 Договору), а всього на загальну суму 55 300 грн.
Решта робіт по оранці 280 га землі на суму 44 240 грн. виконувались позивачем не на підставі Договору, а тому вимоги позивача про стягнення нарахованих на цю суму штрафних санкцій, витрат від інфляції та процентів річних задоволенню не підлягають, оскільки підставою позову є стягнення заборгованості, що виникла в зв»язку з порушенням відповідачем умов Договору.
Як було погоджено сторонами у п.3.6 Договору розрахунок проводиться наступним чином: передоплата у розмірі 10 000 грн. не пізніше 20.08.2011 р., а решта оплати проводиться поетапно за кожні 200 га обробленої площі (що фіксується актом приймання-передачі виконаних робіт) протягом 5 календарних днів з моменту підписання акта.
З доданого до заяви про зменшення позовних вимог від 05.11.2012 р. розрахунку вбачається, що позивачем нараховано штрафні санкції, 3% річних та інфляційні на борг, що виник в зв»язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт. Нарахування в зв»язку з простроченням сплати відповідачем попередньої оплати позивачем не проводилось.
Оплата відповідачем за виконані роботи здійснена у такі строки:
платіжним дорученням №436 від 21.03.2012 р. на суму 3 720 грн.;
платіжним дорученням №463 від 28.03.2012 р. на суму 20 000 грн.;
платіжним дорученням №31 від 04.05.2012 р. на суму 5 000 грн.;
платіжним дорученням №49 від 08.05.2012 р. на суму 20 000 грн.;
платіжним дорученням №66 від 15.05.2012 р. на суму 5 000 грн.;
платіжним дорученням №153 від 19.06.2012 р. на суму 5 820 грн.
В графі призначення платежу вказаних платіжних доручень зазначено: часткова сплата за дискування згідно рах №3 від 10.08.2011 р.
З наданих суду рахунків №3 від 10.08.2011 р. вбачається, що вони були виставлені відповідачу на виконання робіт по дискуванню 80 га землі на суму 10 000 грн., та оранку 290 га землі на суму 45 820 грн.
Матеріали справи не містять доказів про виконання позивачем робіт по дискуванню землі.
Враховуючи відсутність заперечень сторін суд вважає правильним зарахування позивачем вказаних вище оплат в оплату виконаних робіт за Договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ст..610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У п.4.2, 4.3 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов даного договору, в тому числі і грошових зобов»язань, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.
У разі несвоєчасного проведення розрахунку за виконані роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.
Умовами Договору між сторонами встановлено поетапний розрахунок за кожні 200 га обробленої площі, що фіксується актом приймання передачі виконаних робіт, протягом 5 днів з моменту підписання акту.
Як встановлено ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Отже, відповідачем допущено прострочення оплати по акту №1 від 21.09.2011 р. з 27.09.2011 р. по 20.03.2012 р. на суму 31 600 грн. ( з розрахунку 200 га х на 158 грн.), з 21.03.2012 р. по 27.03.2012 р. на суму 27 880 грн., з 28.03.2012 р. по 03.05.2012 р. на суму 7 880 грн., з 04.05.2012 р. по 08.05.2012 р. на суму 2 880 грн.
По актам №2 від 12.10.2011 р. та № 3 від 16.12.2011 р. відповідачем прострочення оплати не було допущено, оскільки умовами Договору визначений поетапний порядок оплати робіт за кожні 200 га обробленої площі, термін оплати робіт по обробці 150 га землі у Договорі не визначений, а обробку землі по акту № 3 площею 280 га виконано не на підставі Договору.
По акту №1 від 21.09.2012 р. пеня нараховується за період прострочення з 27.09.2011 р. по 27.03.2012 р. ( з урахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України) у сумі 2 403,90 грн.
Розмір штрафу 10% від загальної суми заборгованості у 31 600 грн. складає 3 160 грн.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обгрунтовуючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, витрат від інфляції та процентів річних позивач посилається на порушення відповідачем п.3.6 Договору яким установлено поетапний розрахунок за кожні 200 га обробленої площі.
Позивачем не доведено законності вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6 794 грн. та пені у розмірі 4386,77 грн., а тому в цій частині позову слід відмовити.
Як встановлено ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ст..233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов»язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п.3) ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання.
При вирішенні питання про стягнення штрафних санкцій судом враховується ступінь виконання зобов»язання відповідачем яким борг сплачено повністю, розмір стягуваних штрафних санкцій у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання.
Вказані обставини є винятковими у зв»язку з чим розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню на користь позивача, слід зменшити на 50%.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути 1 201,95 грн. пені та 1 580 грн. штрафу.
Законних підстав для не стягнення з відповідача штрафних санкцій, про що заявлено у клопотанні відповідача, суд не знаходить.
Відповідно до ст..625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, на користь позивача слід стягнути три проценти річних за період прострочення з 27.09.2011 р. по 08.05.2012 р. у сумі 496 грн. та витрати від інфляції за цей же період у сумі 293,59 грн.
В іншій частині заявлених до стягнення витрат від інфляції у сумі 589,63 грн. та 824,08 грн. процентів річних необхідно відмовити в зв»язку з їх безпідставністю.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до п.3.6 Договору відповідач зобов»язався здійснити передоплату в розмірі 10 000 грн. не пізніше 20.08.2011 р. і свого зобов»язання не виконав.
Строк позовної давності по стягненню пені та штрафу на суму попередньої оплати сплив 21.08.2012 р., а позовну заяву подано 03.09.2012 р. після спливу строку позовної давності.
Однак підстав для застосування ст..267 Цивільного кодексу України суд не знаходить в зв»язку з тим, що позивачем не було заявлено вимог про стягнення штрафних санкцій у зв»язку з простроченням оплати відповідачем суми попередньої оплати. Оскільки такі вимоги не заявлялись вони не є предметом спору.
На підставі викладеного позов задовольняється частково.
Судові витрати покладаються на відповідача внаслідок неправильних дій якого виник спір.
Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського -процессуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», с. Іванівка Чернігівського району і області, вул. Дружби, 83 к, код 36131192, (р/р 26004000047550 в ПАТ «Укрсоцбанк»м. Чернігів) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, (р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсиббанк»м. Києва), 1 201,95 грн. пені, 1 580 грн. штрафу, 496 грн. процентів річних, 293,59 грн. витрат від інфляції та 1 609,50 грн. судового збору.
В іншій частині позову -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення виготовлене та підписане у повному обсязі 16.11.2012 р.
Суддя Ю.В. Федоренко