33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"13" листопада 2012 р. Справа № 5019/1683/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта"
до відповідача Фізична особа - підприємець Заботчої Надії Никанорівни
про стягнення в сумі 12 181 грн. 87 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник Терлецький О.М. (довіреність №835 від 07.08.12р.)
від відповідача : представник не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Заботчої Надії Никанорівни про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 12181 грн. 87 коп., з яких: 8309 грн. 84 коп. основного боргу, 133 грн. 18 коп. 3% річних, 2219 грн. 75 коп. 50% річних за користування чужими коштами, 688 грн. 12 коп. пені та 830 грн. 98 коп. штрафу за порушення строків оплати. Представник позивача у судовому засідання підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3301304330598. Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.
Крім того, ухвалою від 01.11.2012 року про порушення провадження у справі явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд, -
16.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Заботчою Надією Никанорівною (далі - покупець) укладено Договір поставки №РВ3096-10А, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передавати (поставляти) покупцеві товар, а покупець зобов'язався приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах Договору.
Відповідно до п.3.6 Договору датою поставки партії товару продавцем та датою отримання товару покупцем є дата підписання сторонами відповідної накладної.
Згідно п.4.1. Договору поставки порядок оплати за товар здійснюється: передоплата в розмірі 0%, відстрочка платежу 100 %, але не більше 15 банківських днів з моменту поставки товару.
На виконання умов договору постачальником поставлено покупцю товар на загальну суму 8359 грн. 84 коп. на підставі видаткової накладної №19568/155 від 20.03.2012 року. Отриманий товар згідно умов договору покупець повинен був оплатити до 09.04.2012 року.
20.08.2012 року на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату боргу.
Відповідач за товар, отриманий згідно накладної №19568/155 від 20.03.2012 року розрахувався частково в розмірі 50 грн. 00 коп., проте заборгованість за вказаною накладною становить 8309 грн. 84 коп.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно вимог ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару, за кожний день прострочення оплати, до моменту повного розрахунку з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 5.3. Договору за прострочення оплати за поставлений товар понад 5 календарних днів від дати встановленої п.4.1 даного Договору, до покупця застосовуються наступні санкції: а) на протязі трьох банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальника покупець зобов'язаний сплатити суму боргу із врахуванням індексу інфляції, з нарахуванням 3% річних та сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних, що нараховується на прострочену суму за кожний день прострочки, поряд зі сплатою штрафних санкцій передбачених п.п. 5.2, 5.3 Договору.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано в період з 10.04.2012 року по 22.10.2012 року 3% річних в розмірі 133 грн. 18 коп., 50% річних за користування чужими коштами в розмірі 2219 грн. 75 коп., пеню в сумі 688 грн. 12 коп. та штраф в сумі 830 грн. 98 коп. (10% від суми заборгованості). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8309 грн. 84 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 133 грн. 18 коп., 50% річних в розмірі 2219 грн. 75 коп., пені в сумі 688 грн. 12 коп. та штрафу в розмірі 830 грн. 98 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Заботчої Надії Никанорівни ( 35621, Рівненська обл., Дубенський район, с. Бортниця, вул. Меліораторів, буд. 7а, кв. 10 код 2261714082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім"Аванта" (43006, м. Луцьк, пров. Макарова, 5, код 35495114, р/р 26006000002322 в ПАТ "Укрсоцбанк") 8309грн. 84 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 133 грн. 18 коп., 50% річних в розмірі 2219 грн. 75 коп., пені в сумі 688 грн. 12 коп., штрафу в розмірі 830 грн. 98 коп. та судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписаний «16» листопада2012 року