79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.11.12 Справа№ 5015/3932/11
Суддя господарського суду Львівської області В.М.Пазичев, розглянувши матеріали заяви Прокуратури міста Львова від 13.11.2012 року за вх.№25691/12 про винесення додаткової ухвали по справі №5015/3932/11
за позовом (заявник):Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах ЛМКП „Львівтеплоенерго" (м. Львів)
до відповідача:ПП „Минотавр" (м. Львів)
про :стягнення 1779,60 грн. заборгованості
Суддя :В.М. Пазичев
При секретарі :Л. Андрейчук
На розгляді в господарському суді Львівської області перебувала справа за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах ЛМКП „Львівтеплоенерго", м. Львів до ПП „Минотавр", м. Львів про стягнення 1779,60 грн. заборгованості.
26.07.2011 року ухвалою господарського суду Львівської області провадження у справі №5015/3932/11 за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах ЛМКП „Львівтеплоенерго" (м. Львів) до ПП „Минотавр" (м. Львів) про стягнення 1779,60 грн. заборгованості було припинено.
13.11.2012 року за вх.№23691/12 прокуратура звернулася із заявою про винесення додаткової ухвали, оскільки в ухвалі суду від 26.07.2011 року не було вирішено питання про стягнення судових витрат.
Згідно ст. 88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п."а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, від сплати державного мита звільняється Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.
Згідно ч. 2 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита справляються за нульовою ставкою.
Отже, у зв'язку з тим, що органи прокуратури звільнені від сплати судових витрат на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року та на підставі ч. 2 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, при поданні позовної судові витрати сплачені не були.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини, а сума боргу була сплачена відповідачем підчас розгляду справи.
Таким чином, враховуючи заяву прокурора та на підставі ст. 88 ГПК, резолютивну частину ухвали суду від 26.07.2012 року по справі 5015/3932/11 слід доповнити наступним пунктом:
«Стягнути з Приватного підприємства «Минотавр»(79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 178 кв. 20, ЄДРПОУ 20854968, р/р 2600601065107, МФО 325365, АТ «Кредобанк») на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) -102, 00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на іформаційно - технічне забезпечення судового процесу.»
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 44, 45, 49, 86, 88 ГПК України, суд -
Резолютивну частину ухвали суду від 26.07.2012 року по справі 5015/3932/11 викласти в наступній редакції:
1. Провадження у справі №5015/3932/11 за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах ЛМКП „Львівтеплоенерго", м. Львів до ПП „Минотавр", м. Львів про стягнення 1779,60 грн. заборгованості - припинити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Минотавр»(79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 178 кв. 20, ЄДРПОУ 20854968, р/р 2600601065107, МФО 325365, АТ «Кредобанк») на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) -102, 00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на іформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Суддя Пазичев В.М.