79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.11.12 Справа№ 5015/3826/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна», м. Львів,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС -ЄВРОБУД», м. Трускавець,
про: Стягнення 286 131,75 грн. та зобов'язання вчинити дії.
Суддя М.М. Синчук При секретарі Н.Григорчук
За участю представників:
позивача:Павлічко О.О. -довіреність №2154 від 26.12.2011 р.,
відповідача:Не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС -ЄВРОБУД»про стягнення 286 131,75 грн. та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою від 14.09.2012 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 02.10.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору фінансового лізингу №71/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р. не здійснив оплати лізингових платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 167 100,00грн. Крім того, відповідачу нараховано пеню в розмірі 33 228,36 грн., 3% річних в розмірі 6 603,39 грн., неустойку в розмірі 79 200,00 грн. Позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу Бетонозмішувальний завод В 300; та зобов'язати відповідача повернути позивачу Мобільний, автоматичний бетонозмішувальний завод типу Euromix 75 ідентифікаційний номер KSPES0242 Nisamidis-Benmaschinen 2006 р.в.
В судове засідання 02.10.2012 р. представник позивача з'явився. Надав пояснення по справі. В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, просить суд вилучити у відповідача та передати позивачу Бетонозмішувальний завод В 300; вилучити у відповідача та передати позивачу Мобільний, автоматичний бетонозмішувальний завод типу Euromix 75 ідентифікаційний номер KSPES0242 Nisamidis-Benmaschinen 2006 р.в.; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 167 100,00грн., пеню в розмірі 33 228,36 грн., 3% річних в розмірі 6 603,39 грн., неустойку в розмірі 79 200,00 грн.
В судове засідання 02.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №07499100 від 18.09.2012 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 14.09.2012 р. не виконав.
В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 30.10.2012 р.
В судове засідання 30.10.2012 р. представник позивача з'явився. Надав пояснення по справі. В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії Витягу з ЄДРПОУ.
В судове засідання 30.10.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 14.09.2012 р. не виконав.
В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 13.11.2012 р. для надання сторонам можливості виконати вимоги ухвали суду від 14.09.2012 р. в повному обсязі.
09.11.2012 р. представником позивача, через канцелярію господарського суду Львівської області, подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії Акту звірки розрахунків станом на 30.09.2012 р. та докази надсилання та отримання Акту відповідачем.
В судове засідання 13.11.2012 р. представник позивача з'явився, подав заяву, згідно якої просить суд не брати до уваги заяву про зміну предмету позову вих.№834 від 02.10.2012 р. Підтримав позовні вимоги заявлені в позовні заяві в повному обсязі.
В судове засідання 13.11.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 14.09.2012 р. не виконав без поважних причин.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу №71/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р. (надалі -Договір).
За умовами цього договору лізингодавець (позивач у справі) зобов'язується придбати на замовлення лізингоодержувача (відповідач у справі) майно -обладнання (предмет лізингу), вказане у лізинговій заявці та специфікації (Додаток №1 до цього Договору) у виключне платне користування терміном на три роки з дати підписання обома сторонами акту приймання -передачі предмета лізингу (Додаток №3 до цього Договору).
В Специфікації до Договору (Додаток №1) визначено предмет лізингу:
- ВАГА ЛАХТА-У модель СВ-30000А/4,5 для поясного важення №1260 1 шт.,
- ТОРКРЕТ-установка (машина для напилення бетонних сумішей) 1 шт.,
- Бетонозмішувальний завод В 300 1 шт.,
- Мобільний, автоматичний бетонозмішувальний завод типу Euromix 75 ідентифікаційний номер KSPES0242 Nisamidis-Benmaschinen 2006 р.в. 1шт.
Згідно п. 1.2. Договору та Специфікації до Договору (Додаток №1) вартість предмету лізингу на дату укладення договору складає 2 219 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 3.1. Договору предмет лізингу передається лізингодавцем і приймається лізингоодержувачем на умовах сплати лізингоодержувачем лізингових платежів за користування предметом лізингу.
Згідно з п. 3.2 Договору фінансового лізингу лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, компенсації відсотків за кредитом та комісійної винагороди лізингодавця, а також інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та щомісячних лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати в розмірі і в строки згідно графіку лізингових платежів (Додаток №2 до цього Договору). (п.3.3. Договору)
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу майно (предмет лізингу), що підтверджується актами приймання-передачі предмета лізингу, долученими до матеріалів справи. (а/с 13, 14)
01.04.2009 р. сторони уклали Угоду про внесення змін до Договору та внесли зміни до Графіку лізингових платежів і виклали його в новій редакції від 01.04.2009 р.
Додатковою угодою до Договору, укладеною 01.09.2009 р., сторони погодили порядок розстрочення сплати заборгованості яка виникла у зв'язку з виникненням заборгованості по сплаті щомісячних лізингових платежів, а також визначили додаткові лізингові платежі, які сплачує лізингоодержувач для покриття витрат лізингодавця пов'язаних з розстроченням сплати заборгованості по нарахованих щомісячних лізингових платежах.
07.02.2011 р. між сторонами у справі укладено Угоду про внесення змін до Договору фінансового лізингу №71/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р., згідно якої лізингоодержувач здійснює викуп частини предмету лізингу: ВАГА ЛАХТА-У модель СВ-30000А/4,5 для поясного важення №1260, ТОРКРЕТ-установка (машина для напилення бетонних сумішей). У зв'язку з чим, внесено зміни до Графіку лізингових платежів від 07.02.2011 р.
Рішенням господарського суду Львівської області від 19.03.2012 р. у справі №5015/96/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна»про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу №71/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р. зі сплати лізингових платежів за період з липня 2011 року по 01.02.2012 р. на загальну суму 283 045,18 грн. задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС -ЄВРОБУД»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Універсальна" 1036616,73 грн. основного боргу, 39820,08 грн. пені, 11559,65 грн. інфляційних нарахувань, 11813,10 трьох відсотків річних та 21996,78 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Універсальна" в частині стягнення пені в сумі 70107,35 грн. відмовлено. Рішення вступило в законну силу.
При вирішення спору в справі №5015/96/12 судом встановлено, що відповідач здійснював платежі по договорах фінансового лізингу № 65/0607/20-ТКС від 07.06.2007 р., № 71/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р., № 72/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р., № 73/0607/20-ТКС від 20.06.2007р., № 264/0211/ВТ від 07.02.2011 р. протягом чотирьох років, що ним не заперечувалось і свідчить про прийняття договорів до виконання.
За період з 01.02.2012 р. по 10.06.2012 р. згідно Договору відповідачу нараховано щомісячні лізингові платежі на загальну суму 167 100,00 грн.
У зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів позивач направляв відповідачеві претензію № 415 від 30.05.2012 р. якою вимагав погасити прострочену заборгованість зі сплати лізингових платежів до 10.06.2012 р. включно. Позивач також повідомив відповідача, що у випадку непогашення заборгованості до вказаного терміну позивач з -11.06.2012 р. відмовляється від Договору і з 11.06.2012 р. Договір вважатиметься припиненим, а предмет лізингу підлягатиме вилученню/поверненню 11.06.2012 р. за визначеною відповідачем адресою.
Претензію-вимогу вих. №415 від 30.05.2012 р. відповідач отримав 01.06.2012 р. (копія повідомлення про вручення додається), проте до вказаного в ній терміну заборгованість не погасив.
Відповідно до п. 7.1. Договору лізингодавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку якщо: прострочення сплати лізингоодержувачем будь-якого лізингового платежу становить більше 30-ти днів.
Згідно п. 9.1. Договору лізингоодержувач погоджується, що лізингодавець у разі дострокового припинення цього Договору має право вилучити предмет лізингу негайно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю негайно або у визначений лізингодавцем термін в тому стані, в якому він був отриманий у користування, з урахуванням нормального зносу.
Відповідно до п. 10.1 Договору, цей договір вступає в законну силу з моменту його укладення та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість зі сплати щомісячних лізингових платежів у сумі 167 100,00 грн., не погасив, доказів повернення предмету лізингу суду не представив.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.3.3 Договору фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі в розмірі і строки згідно графіку лізингових платежів.
Отже, господарські зобов'язання, які виникли між позивачем та відповідачем за договором фінансового лізингу в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України мають бути належним чином виконані відповідно до вказівок закону та відповідного Договору.
Як встановлено судом, за період з 01.02.2012 р. по 10.06.2012 р. згідно Договору відповідачу нараховано щомісячні лізингові платежі на загальну суму 167 100,00 грн. Проте, відповідач заборгованість зі сплати щомісячних лізингових платежів у сумі 167 100,00 грн., не погасив, доказів повернення предмету лізингу суду не представив. Таким чином, до стягнення з відповідача правомірно підлягають прострочені лізингові платежі на загальну суму 167 100,00 грн. по договору фінансового лізингу №71/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р.
Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.3.2 договору фінансового лізингу № 71/0607/20-ТКС від 20.06.2007 р., передбачено, що за прострочення терміну сплати лізингового платежу лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, незалежно від терміну тривання порушення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 33 28,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунками, доданими до заяви сума трьох процентів річних становить 6 603,39 грн., яка нарахована позивачем правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як встановлено в судовому засіданні, Договір з 11.06.2012 р. є припиненим, проте відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення речі. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 79 200,00 грн. за користування річчю за час прострочення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Згідно з п. 7 ст. 11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Згідно п. 9.1. Договору лізингоодержувач погоджується, що лізингодавець у разі дострокового припинення цього Договору має право вилучити предмет лізингу негайно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю негайно або у визначений лізингодавцем термін в тому стані, в якому він був отриманий у користування, з урахуванням нормального зносу.
Як встановлено в судовому засіданні, у зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів позивач направив відповідачеві претензію № 415 від 30.05.2012 р. якою вимагав погасити прострочену заборгованість зі сплати лізингових платежів до 10.06.2012 р. включно. Позивач також повідомив відповідача, що у випадку непогашення заборгованості до вказаного терміну позивач з -11.06.2012 р. відмовляється від Договору і з 11.06.201 р. Договір вважатиметься припиненим, а предмет лізингу підлягатиме вилученню/поверненню 11.06.2012 р. за визначеною відповідачем адресою.
Проте, як встановлено в судовому засіданні, відповідач у вказаний у претензії термін заборгованість не погасив, предмет лізингу позивачу не повернув.
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу Бетонозмішувальний завод В 300 та Мобільний, автоматичний бетонозмішувальний завод типу Euromix 75 ідентифікаційний номер KSPES0242 Nisamidis-Benmaschinen 2006 р.в., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС -ЄВРОБУД»(адреса: вул. Суховоля, 54 А, м. Трускавець, 82200, ідентифікаційний код 33709047) повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна»(адреса: вул. Єфремова, 32А, м. Львів, 79013, ідентифікаційний код 33951781) Бетонозмішувальний завод В 300.
2. Зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС -ЄВРОБУД»(адреса: вул. Суховоля, 54 А, м. Трускавець, 82200, ідентифікаційний код 33709047) повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна»(адреса: вул. Єфремова, 32 А, м. Львів, 79013, ідентифікаційний код 33951781) Мобільний, автоматичний бетонозмішувальний завод типу Euromix 75 ідентифікаційний номер KSPES0242 Nisamidis-Benmaschinen 2006 р.в.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС -ЄВРОБУД»(адреса: вул. Суховоля, 54 А, м. Трускавець, 82200, ідентифікаційний код 33709047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна»(адреса: вул. Єфремова, 32 А, м. Львів, 79013, ідентифікаційний код 33951781) 167 100,00 грн. -заборгованості, 33 228,36 грн. -пені, 6 603,39 грн. -3% річних, 79 200,00 грн. неустойки, 10 734,06 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.