про повернення позовної заяви
"16" листопада 2012 р.№ 5017/2012/2194
Суддя Невінгловська Ю.М., розглянувши позовні матеріали за вх. №5192/2012
за позовом: Хлібодарської селищної ради;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 76970,00 грн.
14.11.2012 року Хлібодарська селищна рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №5192/2012 від 14.11.2012р.) до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 76970,00 грн.
Розглянувши вказану позовну заяву Хлібодарської селищної ради суд зазначає наступне:
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивачем при поданні до суду позовної заяви подаються документи, серед яких, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України „Про судовий збір " від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями). При цьому, згідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1609,50 грн. і не більше 64380,00 грн.
Разом з тим, як встановлено судом, матеріали позовної заяви Хлібодарської селищної ради не містять доказів, підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Між тим, разом з позовною заявою позивачем надано заяву про відстрочення сплати судових витрат, в обґрунтування чого позивач посилається на те, що бюджетом селищної ради не передбачено витрати на сплату судового збору та відповідне питання буде розглянуто на найближчій сесії Хлібодарської селищної ради.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012, № 01-06/869/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" встановлено, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, причини відстрочення позивачу строків сплати судового збору, викладені у заяві позивача вих. №01-11-610 від 13.11.2012р. не визнаються судом, як поважні, оскільки обставини не врахування даних витрат при плануванні бюджету селищної ради, згідно вимог діючого законодавства, не є виключними обставинами для звільнення від сплати судового збору або для надання відстрочення його сплати. Водночас суд зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів, підтверджуючих викладені у заяві обставини, що обумовлюють необхідність відстрочення сплати судового збору та будь-яких доказів наявності обґрунтованих підстав для такого відстрочення.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для застосування положень ст. 8 Закону України „Про судовий збір" щодо відстрочення Хлібодарський селищній раді сплати судового збору.
Згідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи зокрема, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
За приписами п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Положеннями ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому, підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога, а доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Об'єднання вимог за підставою виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Водночас, джерелом і підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен з яких, незважаючи на суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.
Пунктом 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 зазначено, що однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Як вбачається із позовної заяви, предметом даного позову є майнова вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 76970,00 грн., підстава позову -порушення умов укладених між позивачем та відповідачем господарських договорів.
Так, згідно матеріалів позовної заяви Хлібодарської селищної ради, підставою для звернення з позовом Хлібодарської селищної ради стало встановлення Державною фінансовою інспекцією в Одеській області завищення вартості робіт на суму 76970,00 грн., яка виникла в ході виконання підрядних робіт за укладеними між Хлібодарською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Отже, позивач в обґрунтування заявлених вимог, посилається на завищення відповідачем вартості робіт на суму 76970,00 грн., а саме за договором підряду №6 від 09.11.2009р., договором підряду №7 від 09.11.2009р., договором підряду №8 від 10.11.2009р., договором підряду №9 від 10.11.2009р., договором підряду №10 від 01.12.2009р., договір про виконання робіт №15 від 17.12.2010р., договір про виконання робіт №27/25 від 04.11.2010р., договір про виконання робіт № 27/24 від 18.10.2010р., договір підряду №11 від 23.06.2010р., договір підряду №14 від 20.09.2010р., договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №25 від 04.05.2011р., договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №37 від 06.06.2011р. та договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №84 від 10.10.2011р., згідно актів форми №КБ-2в за грудень 2009 року, червень, грудень 2010 року та жовтень, листопад 2011 року, липень 2011 року.
Отже, позовні вимоги ґрунтуються на окремих договорах не зв'язаних між собою, при цьому дослідженню наявності порушень з боку відповідача підлягають різні періоди виконання робіт (надання послуг).
З огляду на викладене, розглянувши позовні вимоги Хлібодарської селищної ради, суд дійшов висновку, що серед іншого, позивачем в одній позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які не зв'язані між собою поданими доказами та сумісний розгляд зазначених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
З урахуванням встановлених обставин, на підставі п.п. 4, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та, оскільки сумісний розгляд зазначених позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що, відповідно до вимог ч.2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Отже, надані до позовної заяви копії документів повинні бути засвідчені відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. за №55, згідно умов якого, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи організації, іншої юридичної особи.
Керуючись п.п. 4, 5 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позовну заяву Хлібодарської селищної ради і додані до неї документи - повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява на 4 аркушах з додатком документів на 100 аркушах.
Суддя Невінгловська Ю.М.