79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.11.12 Справа№ 5015/4319/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група", м.Київ
до відповідача Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод", м.Стрий Львівської області
про стягнення 182 494,57 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Стецик А.Р. - представник по довіреності від 25.10.2012р.;
від відповідача: не з'явився.
Сторони ознайомлені з правами та обов'язками передбаченими ст.ст.21, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" до Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" про стягнення 182 546,53 грн., з яких 180 624,00 грн. основний борг, 1 610,77 грн. пеня та 311,76 грн. 3% річних. Згідно заяви про уточнення до стягнення заявлено 182 494,57 грн. заборгованості, з яких 180 624,00 грн. основний борг, 1 558,81 грн. пеня та 311,76 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 16.10.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.11.2012р. В судовому засіданні 07.11.2012р. оголошено перерву до 13.11.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, згідно заяви про уточнення, підтримав повністю, просив стягнути з відповідача 182 494,57 грн. заборгованості, з яких 180 624,00 грн. основний борг, 1 558,81 грн. пеня та 311,76 грн. 3% річних.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання вих. №ЮВ-16-ВЗ/1 від 09.11.2012р. (вх.№25546/12 від 12.11.2012р.), в якому просить суд розгляд справи проводити без його участі, у зв'язку з відрядженням 12.11.2012р. у Тульчинський районний суд Вінницької області. В попередньому судовому засіданні представником відповідача було подано відзив на позовну заяву від 31.10.2012р. вих.№ ЮВ-16-ВЗ (вх.№ 25056/12 від 06.11.2012р.), в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 180 624,00 грн. визнав, у задоволенні пені в сумі 51,96 грн. просив відмовити у зв'язку з тим, що позивач при її нарахуванні невірно зазначив розмір облікової ставки НБУ. У судовому засіданні 07.11.2012р. представник відповідача зазначив, що за умовами укладеного між сторонами договору передбачено виставлення позивачем рахунку, який не виставлявся, відтак позов подано передчасно.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
27.02.2012р. між Державним підприємством "Стрийський вагоноремонтний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" (продавець) було укладено договір поставки №СВРЗ-03-22-12-33/Ю (далі по тексту -договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався у лютому-червні 2012р. поставити покупцю товари, зазначені в специфікації №1 (додаток №1) до даного договору, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити такі товари згідно умов договору.
Згідно п.1.2. та п.1.3. договору поставки найменування (номенклатура, асортимент) товару -кришка кріпильна. Кількість товару складає 1 525 штук і визначається у специфікації №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.4.2. договору поставки покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 90 календарних днів з дня отримання на підставі виставленого рахунку постачальником. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.
Згідно п.7.1.1. договору поставки покупець зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Позивач на виконання умов договору протягом лютого -червня 2012р. поставив відповідачу товар.
Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару, а саме неоплаченою залишилась видаткова накладна №РН-0000028 від 14.06.2012р. на суму 180 624,00 грн.
Позивач на підставі п.8.2 договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої ним заяви про уточнення позовних вимог, становить 1 558,81 грн.
Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу три проценти річних, які згідно поданої ним заяви про уточнення позовних вимог, становлять 311,76 грн.
Отже, загальна сума заборгованості, згідно заяви про уточнення позовних вимог, становить 182 494,57 грн., з яких 180 624,00 грн. основний борг, 1 558,81 грн. пеня та 311,76 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Факт поставки відповідачу товару на суму 180 624,00 грн. підтверджується видатковою накладною: №РН-0000028 від 14.06.2012р. Товар був отриманий представником відповідача згідно довіреності № 979 від 12.06.2012р.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.4.2. договору поставки покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 90 календарних днів з дня отримання на підставі виставленого рахунку постачальником.
Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-0000028 від 14.06.2012р. на суму 180 624,00 грн. не здійснив.
Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 180 624,00 грн. та не заперечується відповідачем, про що вказано у відзиві.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 180 624,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із уточненого розрахунку поданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, 3% річних становлять 311,76 грн.
Слід зазначити, що при нарахуванні 3% річних позивач не врахував, що у 2012р. є 366 днів, що призвело до збільшення суми 3% річних.
Судом здійснено перерахунок 3% річних, згідно якого 3% річних за період з 13.09.2012р. по 03.10.2012р. становлять 310,91 грн.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У п.8.2. договору поставки сторони погодили, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Як вбачається із уточненого розрахунку поданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, пеня становить 1 558,81 грн.
Слід зазначити, що позивач при нарахуванні пені не врахував, що у 2012р. є 366 днів, що призвело до завищення її суми.
Згідно здійсненого судом розрахунку пені за період з 13.09.2012р. по 03.10.2012р. до стягнення з відповідача підлягаю 1 554,55 грн.
Оцінивши наявні докази та обставини справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, шляхом стягнення з відповідача 182 489,46 грн., з яких 180 624,00 грн. основний борг, 1 554,55 грн. пеня та 310,91 грн. 3% річних.
Твердження відповідача про передчасне подання позивачем позову, у зв'язку з невиставленням останнім рахунку, як цього вимагають умови договору, є безпідставним, оскільки умовами договору, зокрема п.4.2. передбачено строк для оплати 90 днів, який обчислюється з дня отримання товару, а днем отримання товару є день підписання сторонами видаткової накладної. Оскільки товар був отриманий відповідачем 14.06.2012р., відтак по спливу 90 днів, за відсутності сплати боргу, позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судового збору в сумі 3 650,93 грн. підтверджується платіжним дорученням №1148 від 04.10.2012р., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Зубенка, 2; п/р 26001000945 в ЛФ АБ «Експрес-банк»; МФО 325956; код ЄДРПОУ 20770332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-машинобудівельна група" (02235, м.Київ, вул.Жилянська, 101; п/р 260013011047 в ПАТ «Прайм-Банк»м.Київ; МФО 300669; код ЄДРПОУ 35945518) основний борг в сумі 180 624,00 грн., пеню в сумі 1 554,55 грн. три відсотки річних в сумі 310,91 грн. та 3 649,79 грн. судового збору.
3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4,26 грн. пені та 0,85 грн. 3% річних відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 16.11.2012р.
Суддя Сухович Ю.О.