15.11.12р. Справа № 20/5005/8243/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне бюро „Спарта" м. Запоріжжя.
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тамма" м. Дніпропетровськ
про визнання договору дійсним
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
від позивача: Шаповал В.Л. довіреність б/н від 01.10.2012р.
від відповідача: не з'явився;
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати договір про надання маркетингових та інформаційних послуг укладений 01.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Охоронне бюро „Спарта" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тамма" -дійсним. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті підстави, що сторони належним чином виконували умови договору, загальна вартість договору -300000,00грн. , відповідачем було надано послуги на суму -188995,62грн., а з березня 2011року відповідач припинив надавати послуги. Позивач вважає , що спірний договір не є припиненим або розірваним, а тому він є дійсним і відповідач має виконати взяті на себе зобов'язання.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив не надав.
Ухвала про дату та час розгляду справи була направлена відповідачу за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду 227 яка зазначена в позовній заяві та підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та за місцем знаходження ліквідатора відповідача- ТОВ „ Дніпроспеціндустрія ЛТД" , вул. Червона буд. 20а , м.Дніпропетровськ , 49000 .
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Відповідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи і справа може бути розглянути без участі представників відповідачів відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.
У судовому засіданні 15.11.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ,-
01.02.2011 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „ Охоронне бюро „Спарта" (замовник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Тамма" (виконавець) було укладено договір № б/н про надання маркетингових та інформаційних послуг.
Відповідно до пункту 1.1. договору замовник доручає , а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню інформаційних і маркетингових послуг.
Виконана робота передається виконавцем замовнику по Акту приймання-передачі робіт , який підписується обома сторонами. (пункт 3.2.).
Загальна вартість договору складає 300000,00грн. (пункт 4.1. договору).
За виконану роботу замовник сплачує виконавцю плату згідно Акту приймання-передачі робіт на протязі десяти банківських днів з моменту підписання Акта .
Відповідно до пунктів 8.1.-8.3 договору строк дії договору до 31.12.2011р. У випадку припинення дія або дострокового розірвання договору сторони зобов'язані повідомити одна одну письмово. При цьому договір вважається розірваним після кінцевого виконання взаємних зобов'язань виниклих на момент розірвання договору. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік якщо ні одна із сторін не повідомить іншу про припинення дії договору не менш ніж за 12 календарних днів до закінчення дії договору.
За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Зі змісту статей 639, 657 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, зокрема і договір купівлі-продажу. Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні положення містить стаття 180 Господарського кодексу України.
Позивач стверджує , що сторони належним чином виконували умови договору, що підтверджується Актами здачі- прийняття робіт , загальна вартість договору -300000,00грн. , відповідачем було надано послуги на суму - 188995,62грн., а з березня 2011року відповідач припинив надавати послуги.
Позивач вважає , що спірний договір не є припиненим або розірваним, а тому він є дійсним і відповідач має виконати взяті на себе зобов'язання.
Вказані обставини стали підставами для звернення позивача із вимогою про визнання договору № б/н про надання маркетингових та інформаційних послуг від 01.02.2011р .
дійсним.
Відповідно до постанови господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2011р. справа № 38/5005/10983/2011 ТОВ «Тамма»код ЄДРПОУ 31929885 визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вирішуючи питання щодо того, чи порушенні права позивача та обов'язки осіб, які приймають участь у справі, господарський суд повинен виходити з приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права чи інтересу, при якому внаслідок впливу на нього з боку інших осіб воно зазнало зменшення або ліквідації як такого, позбавило особу можливості ефективної реалізації своїх повноважень у майбутньому.
Правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Натомість вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 17 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).
Жодних правових підстав для звернення до суду із даним позовом позивачем не наведено.
Приймаючи до уваги викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає встановленим чинним законодавством способам захисту.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача
Керуючись статтями 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.В. Пархоменко
Повне рішення складено
16.11.2012р.