12 листопада 2012 р. Справа № 2/50/2012/5003
за позовом: Вінницького національного аграрного університету 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3) в особі Чернятинського коледжу ВНАУ 23124, Вінницька обл., Жмеринський р-н. с. Чернятин, вул. Першотравнева, 12
до: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24) в особі Жмеринського управління газового господарства 23100, м. Жмеринка, вул. Одеська, 139
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Вінницькій області 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7
про стягнення зайвих перерахованих коштів в сумі 580 421,79 грн. за користування природним газом
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача : Мовчан В.О., Власенко Т.С. - за довіреностями;
відповідача : Бобко Т. Є. - за довіреністю;
третя особа: Шамрай Д. С. Марценюк В. М. - за довіреністю.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Вінницького національного аграрного університету в особі Чернятинського коледжу до Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Вінницягаз" в особі Жмеринського управління газового господарства (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державна фінансова інспекція у Вінницькій області) про стягнення 580 421,79 грн. зайвих перерахованих коштів за користування природним газом.
Позов мотивовано тим, що під час проведення представниками обласної державної фінансової інспекції планової перевірки Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету оплати за природний газу в період з 2009 -2011 роки, відповідно до договорів, двохсторонніх актів, рахунків та платіжних доручень було виявлено, що Жмеринським управлінням газового господарства для коледжу не розмежовувались ціни за спожитий природний газ для навчальних корпусів і студентських гуртожитків, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 р. та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.07.2010 р. № 813.
Ухвалою суду від 31 серпня 2012 року порушено провадження у справі № 2/50/2012/5003 за вказаним позовом та призначено до розгляду на 26 вересня 2012 року.
Ухвалою суду від 26.09.2012 р. з метою витребування від сторін додаткових доказів для вирішення справи по суті та виконання вимог ухвали суду від 31.08.2012 р. розгляд справи відкладався до 15 жовтня 2012 р.
15.10.12 р. за обопільним клопотанням сторін в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.11.12 р.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача проти поданого позову заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав необґрунтованості та недоведеності вимог.
Представники третьої особи надали пояснення по суті спору та в повному обсязі підтримали правову позицію позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та державної фінансової інспекції, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що між Чернятинським коледжем, що є відокремленим структурним підрозділом Вінницького національного аграрного університету без права юридичної особи та Жмеринським управлінням газового господарства -філією Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на протязі 2009 -2011 років були укладені: Додаткова угода № 11 від 01 січня 2009 р., договір № Ж-к-221тр від 11.01.2010 р., договір № 19 ЖБ-10-392 від 01 квітня 2010 р., додаткова угода № 2 до договору на постачання та транспортування природного газу № 19 ЖБ-10-392 від 01.04.2010 р., договір № 19 ЖБ-11-392 від 01.01.2011 р. на постачання та транспортування природного газу за регульованим тарифом (надалі по тексту -Договори).
Газопостачання Чернятинського коледжу здійснюється на дві котельні, кожна з яких обладнана самостійним лічильником, підтвердженням чого є акт зняття показників лічильників споживання комунальних послуг у Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету станом на 05.03.2012 р., який знаходиться в матеріалах справи. Одна з котелень здійснює обігрівання приміщень навчальних корпусів, інша -приміщень, в яких розташовані два студентські гуртожитки.
Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 листопада 2007 р. № 1007 гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
На початку 2012 року (з 01 січня по 01 лютого 2012 року) представниками обласної фінансової інспекції було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету.
Під час проведення перевірки було проведено аналіз питання дотримання коледжем цін та тарифів за спожитий протягом 2009 -2012 років природний газ.
При перевірці оплати за природний газ в період з 2009 -2011 роки, відповідно до договорів, двохсторонніх актів, рахунків та платіжних доручень, було встановлено, що Жмеринським управлінням газового господарства не розмежовувалися ціни за спожитий природний газ для навчальних корпусів і студентських гуртожитків.
Відповідно до пункту 1 Постанови Національної компанії регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 р. № 813 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудовах" граничний рівень ціни на природний газ, що використовується для виробництва на надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання для таких суб'єктів господарювання становить 1309,20 грн. за 1000 куб.м з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.
Для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію граничний рівень ціни на природний газ встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 р. № 605 "Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рівні 872,78 грн. за 1000 куб.м з урахуванням ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1990 р. "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 4.1. типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) від 22.09.2011 р. № 1580 розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються НКРЕ.
Договори на постачання природного газу за регульованим тарифом Чернятинському коледжу розроблялись Жмеринським управлінням газового господарства - філією ПАТ "Вінницягаз", єдиним підприємством, яке постачає природний газ для населення та підприємств району з відповідною ціною. Відмовитись коледжу від природного газу не було можливості по причині того, що необхідно було б переобладнувати котельню під інше паливо, на що потрібні були б кошти.
Дане порушення з боку Жмеринського управління газового господарства -філії ПАТ "Вінницягаз" призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів в частині завищення оплати за спожитий природний газ Чернятинським коледжем, чим завдано збитків на суму : за 2009 рік -125 123,04 грн., за 2010 рік -154 480,65 грн., за 2011 рік -300 818,10 грн., що в сукупності становить 580 421,79 грн. Також, до матеріалів справи позивачем додано реєстр порівняння ціни на спожитий природний газ гуртожитками № 2, 3 та 4 згідно встановлених рахунків Жмеринським УГГ з цінами вказаними в Постанові КМУ від 29.04.2006 р. № 605 та Постанові НКРЕ від 13.07.2010 р. № 813
Відповідно до пункту 33 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 р. № 2246 газопостачальне підприємство зобов'язане надавати інформацію щодо тарифів на транспортування газу, ціну газу, порядку плати за спожитий газ, переліку послуг з газопостачання і виконавців послуг, розміру плати за виконання додаткових робіт, правил підключення до газорозподільних мереж та порядку розрахунку плати за підключення до газорозподільних мереж, нормативних та фактичних якісних показників газу та його тиску в газорозподільній мережі тощо.
29 березня 2012 року на адресу Жмеринського управління газового господарства - філії ПАТ "Вінницягаз" позивачем направлено лист № 141 з вимогою про сплату зайво перерахованих коштів в розмірі 580 421,79 грн.
У відповідь на лист № 141 від 29.03.2012 р. між Жмеринським управлінням газового господарства -філією ПАТ "Вінницягаз" укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом № ЖБ-12-16 від 05 січня 2012 р., відповідно до якого ціна природного газу розмежовувалась на ціну для гуртожитків і ціну для адміністративних будівель.
Таким чином, як вважає позивач, відповідачем було визнано те, що ціна на природний газ для адміністративних будівель і гуртожитків повинна була розмежовуватись відповідно до постанови КМУ № 605 та постанови НКРЕ № 813, на підставі чого, і просить стягнути з Відповідача кошти в розмірі 580 421,79 грн., отримані в результаті перерахування коштів за природний газ по цінах та тарифах, які не відповідають чинному законодавству.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись в відзиві на позов (вх.№ 08-46/10615/12) на п.п.1.1. постанови КМУ № 605, згідно якої встановлено граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води), з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат із зберігання за умови компенсації Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" з державного бюджету різниці в цінах на природний газ. Аналогічна вимога встановлена в пункті 1 постанови НКРЕ № 813.
Відповідно до статті 127 Житлового кодексу УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надають спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Оплата за природний газ, як стверджує відповідач, що використовується для виробництва теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання гуртожитків, у яких проживає населення здійснюється за граничною ціною, встановленою для даної категорії за умови: надання бюджетною установою газопостачальному підприємству документів, що засвідчують реєстрацію жилих будинків як гуртожитків у виконавчому комітеті відповідної Ради народних депутатів; ведення окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води, які використовуються населенням, що проживає у гуртожитках, даючи змогу визначити зокрема, обсяги природного газу які використано для опалення та гарячого водопостачання гуртожитків, у яких проживає населення окремо від інших споруд бюджетної організації.
Дані вимоги підтверджуються роз'ясненнями НКРЕ № 4621/24/17-11 від 07.10.2011 р., № 9188/24/17-11 від 07.12.2011 р.
Відповідно до фактів наведених в матеріалах справи та до умов укладених між позивачем та відповідачем договорів на постачання та транспортування природного газу, будь-які посилання щодо розмежування приладового та бухгалтерського обліку окремо для Коледжу та гуртожитку відсутні. Аналогічні відомості відсутні і в актах приймання та реалізації газу, оформлені належним чином з обох сторін.
Крім того, позивач не надав жодних підтверджуючих документів, що засвідчують реєстрацію гуртожитків відповідно до вимог чинного законодавства. Протягом зазначеного періоду від позивача до відповідача не надходило жодних звернень, які були б підставою для зміни та/або розмежування ціни на газ для навчальних та побутових корпусів коледжу.
Також, в зазначений період від позивача не надходило жодних звернень, які були б підставою для зміни умов договору щодо розмежування ціни на газ для навчальних та побутових корпусів коледжу. Жодних додаткових угод між позивачем та відповідачем з приводу цього не укладались.
З позовною заявою про визнання договорів на постачання природного газу в 2009 - 2011 роках Позивач до суду не звертався.
Як, вбачається з доводів наведених в позовній заяві, з вимогою про сплату зайво перерахованих коштів внаслідок виявленого порушення в частині невідповідності тарифів на постачання природного газу позивач звернувся тільки 29 березня 2012 року.
Таким чином, при укладанні договорів на постачання природного газу на 2009 - 2011 роки та на момент постачання природного газу відповідач не був повідомлений про наявність у позивача гуртожитку. Договори на постачання природного газу за період з 2009 - 2011 роки з відповідною ціною на природний газ підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою позивача, здійснювались проплати, тобто, фактично вважаються схваленими другою стороною.
Законом України "Про засади державного регулювання ринку природного газу" визначено, що державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Так, відповідно до зазначеного закону до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики належить, зокрема, встановлення тарифів на постачання природного газу за регульованим тарифом.
Пунктом 4.1 Типового договору про постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 вересня 2011 року № 1580, визначено, що розрахунки за реалізований споживачу природний газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Отже, нарахування за спожитий природний газ відповідачем для потреб позивача проводилось по ціні встановленій Національною комісією регулювання електроенергетики України для відповідної категорії споживачів та викладеній в укладених між сторонами Договорах та додаткових угодах до них (додаткова угода № 11 від 01 січня 2009 року до договору № 19 ЖБ-08-340 від 25.12.2008 р., договір № Ж 10-к-221тр від 11 січня 2010 року, договір № 19 ЖБ-10-392 від 1 квітня 2010 року, додаткова угода № 2 до договору № 19 ЖБ-10-392 від 1 квітня 2010 року, договір № 19 ЖБ-11-392 від 1 січня 2011 року).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 26 березня 2008 року № 247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2008 року № 1529 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств та визнання деяких постанов НКРЕ такими, що втратили чинність" кошти, які надходять за спожитий природний газ від установ і організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Пунктом 5 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого зазначеною вище постановою встановлено, що установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" визначено, що реалізація природного газу для задоволення потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за цінами, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики з ресурсів імпортованого природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Таким чином, кошти, які надходили від Позивача на протязі 2009 -2011 років відповідно до укладених договорів на постачання природного газу зараховувались на розподільчий рахунок зі спеціальним режимом використання та в подальшому (до 12 години операційного дня) перераховувались на рахунки НАК "Нафтогаз України".
Статтею 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" закріплено, що на кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників, їх структурних підрозділів, а також суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, що здійснює продаж природного газу гарантованим постачальникам, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями суб'єктів ринку природного газу. На кошти, що обліковуються за цими рахунками, не накладається арешт, а операції за цими рахунками не підлягають зупиненню.
В силу вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2012 р. № 11 суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом публікує в засобах масової інформації детальну інформацію про ціни на газ, тариф на постачання газу.
В засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті ПАТ "Вінницягаз" публікується інформація про ціни та тарифи на природний газ як для населення та і інших категорій споживачів природного газу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 569 затверджено Статут редакції газети "Урядовий кур'єр" відповідно до якого, основною метою редакції газети є всебічне висвітлення у газеті діяльності Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, актуальних проблем державотворення і життя суспільства, питань науки і культури, соціально-економічного та суспільно-політичного життя в Україні та за кордоном, виконання затвердженої засновником програми.
Відповідно до своє мети основним завданням газети "Урядовий кур'єр" являється опублікування законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України, проектів нормативно-правових актів, зокрема таких, що потребують всенародного обговорення, інформування читачів про діяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, надання різноманітної інформації для задоволення інтересів і потреб суспільства.
Засновником газети являється Кабінет Міністрів України. Газета є у вільному продажі в Україні та за її межами.
Таким чином, посилання позивача стосовно неволодіння інформацією про ціни та тарифи на природний газ, який використовується для потреб гуртожитків внаслідок не отримання її саме від ПАТ "Вінницягаз", як єдиного інформатора щодо цін та тарифів на природний газ, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки граничний рівень ціни для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію встановлено саме постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 р. № 605, яка відповідно до завдань та основної мети створення газети "Урядовий кур'єр" публікує на своїх сторінках законодавчі акти Кабінету Міністрів України.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України). В силу положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Позивачем, при пред'явленні позову не доведено дотримання з його сторони вимог зазначених вище постанов та норм Житлового кодексу, які б надали відповідачу можливість та правові підстави застосовувати до позивача ціну на газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію.
Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України Відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювальні законом інтереси Позивача.
Вимоги позивач обґрунтував поданими до суду актом ревізії фінансово-господарської діяльності Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету за 2009-2011 роки, укладеними договорами та додатковими угодами з Відповідачем на постачання природного газу, актами подачі-прийому та реалізації газу, платіжними дорученнями та рахунками внаслідок яких проводилось перерахування коштів, а також листом про повернення зайво перерахованих коштів від 29.03.2012 р.
Мотиви позивача суд не може взяти до уваги, оскільки пунктом 1-1 Постанови КМУ № 605 встановлено граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).
Аналогічна вимога встановлена в пункті 1 постанови НКРЕ № 813.
Відповідно до вимог статті 127 Житлового кодексу УРСР жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Таким чином, оплата за природний газ, що використовується для виробництва теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання гуртожитків, у яких проживає населення здійснюється за граничною ціною, встановленою для даної категорії за умови:
- надання бюджетною установою газопостачальному підприємству документів, що засвідчують реєстрацію жилих будинків як гуртожитків у виконавчому комітеті відповідної Ради народних депутатів;
- ведення окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води, які використовуються населенням, що проживає у гуртожитках, даючи змогу визначити зокрема, обсяги природного газу які використано для опалення та гарячого водопостачання гуртожитків, у яких проживає населення окремо від інших споруд бюджетної організації.
Позивачем на виконання зазначених вище нормативних актів не було надано до суду документів підтверджуючих реєстрацію гуртожитку, який рахується на балансі Чернятинського коледжу, а також відомостей стосовно відокремлення приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води, які використовуються населенням, що проживає у гуртожитках.
Не заслуговують на увагу подані позивачем в обгрунтування позовних вимог акт подачі-прийому та реалізації газу № Ж-00000545 від 31.03.2010 року за березень 2010 року та рахунок № Ж/Б 590 від 24 лютого 2010 року, оскільки відповідачем по справі (постачальником газу) є ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", в особі Жмеринського УГГ а не Жмеринська дільниця Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі".
Окремо, слід звернути увагу позивача на таке. В позовній заяві ВНАУ просить стягнути суму збитків за 2009 рік в розмірі 125 123,04 грн., за 2010 рік в розмірі 154 480,65 грн., за 2011 рік в розмір 300 818,10 грн.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Зокрема, згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, за якою пов'язано його початок. А згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов'язаннями з визначеним строком виконання.
Так, згідно пункту 10.2. Договору на постачання та транспортування природного газу №19 ЖБ-08-340 від 01.01.2009 року, строк позовної давності по даному Договору та стягненню неустойки становить три роки. Таким чином, вимога, пред'явлена позивачем до відповідача в частині завищення оплати за спожитий природний газ за період з 01 січня по 31 серпня 2009 року, що складає 71 937,97 грн. є незаконною та такою, що суперечить чинному законодавству, а надані докази (акти подачі-прийому та реалізації газу: № УГГ-000227 від 12.01.2009 р., № УГГ-000227 від 27.01.2009 р., № УГГ-00027 від 31.01.2009 р., № УГГ-000409 від 26.02.2009 р., № УГГ-000677 від 25.03.2009 р., № УГГ-000799 від 22.04.2009 р.) -безпідставними.
Отже, позивачем було пропущено строк позовної давності відносно вимог в частині стягнення коштів в розмірі 71 937,97 грн. за період з 01 січня по 31 серпня 2009 року. Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Отже, керуючись законом та сукупністю всіх обставин справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 32, 33, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 253, 257, 260, 261, 267 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 16 листопада 2012 р.
Суддя Мельник П.А.
віддрук: прим.
1 -до справи