"14" листопада 2012 р. Справа № 5011-3/8228-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А.
суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 14.08.2012 Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2012
у справі№ 5011-3/8228-2012
господарського судуміста Києва
за позовомПершого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації; 2. Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва
доПублічного акціонерного товариства "Укртелеком"
прозвільнення приміщення
за участю представників сторін:
позивача 1: Гаврилюк М.Г., дов. від 22.12.2011;
позивача 2: повідомлений, але не з'явився;
відповідача: Казімчук Г.Ф., дов. від 15.06.2012;
прокуратури: Лук'яненко В.В., ст.прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 000496 від 25.07.2012;
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-3/8228-2012 (суддя Сівакова В.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача звільнити приміщення за адресою місто Київ, бульвар Висоцького, 6а, кв. 79, загальною площею 39,50кв.м., повернувши зазначене приміщення по акту приймання-передачі КПУЖГ "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, відстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 5011 3/8228-2012 від 14.08.2012 до 01.12.2012. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Чорногуз М.Г., судді -Алданова С.О., Суховий В.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-3/8228-2012 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ПАТ "Укртелеком" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.
Між позивачем-2 (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) 01.01.2010 укладений договір № 1202/887-34 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду, за умовами якого Орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.12.2009 №1229, додаток № 4, п. 7 (ЖЕК-312) передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду) далі об'єкт оренди, за адресою вул. Висоцького, 6-а, загальною площею 39,50 кв. м. для розміщення обладнання.
У відповідності до п. 7.4 договору, у разі закінчення строку дії договору, або при його розірвані Орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані в якому перебуває об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахування всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Пунктом 9.1 договору сторони погодили строк дії договору, відповідно до якого договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010.
Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 19.12.2011 № 31 скасовано п. 7 додатку № 4 розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.12.2009 № 1229 "в частині надання в орендне користування ВАТ "Укртелеком" нежитлового приміщення, що знаходиться а адресою: м.Київ, бульв. Висоцького, 6-а (ЖЕК-312)".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 20.01.2012 № 08-138 позивач-2 звернувся до відповідача, в якому повідомив про зазначене розпорядження та вимагав звільнити спірне приміщення і передати його за актом приймання-передачі Орендодавцю.
В подальшому, позивач-2 повторно звертався до відповідача з вимогою звільнити приміщення за адресою м. Київ, вул. Висоцького, 6-а і передати його за актом приймання-передачі Орендодавцю (листи від 30.01.2012 № 08-315, від 17.02.2012 № 08-896, від 30.03.2012 № 08-1306), однак, відповідач вимоги щодо звільнення приміщення не виконав.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з наступного.
Частина 1 ст. 67 ГК України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.
Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 2 ст. 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін договору про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором; дана норма кореспондується із приписами п. 4 ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору (такої правової позиції притримується Верховний Суд України, постанова від 28.04.2009 у справі №36/369).
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічні приписи містяться і в ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Враховуючи положення зазначеного законодавства, а також беручи до уваги термін дії договору (до 31.12.2010 -п. 9.1 договору), звернення позивача-2 до відповідача з вимогою про повернення об'єкта оренди (лист від 20.01.2012 № 08-138), в зв'язку із закінченням строку дії договору та невиконання останнім зазначеної вимоги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку, що позивачем-2 не пропущено строк передбачений ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України.
Також, суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення, мотивовано відстрочили виконання судового рішення щодо зобов'язання відповідача звільнити та повернути приміщення по акту приймання-передачі з тих підстав, що у спірному приміщенні знаходиться обладнання, яке неможливо оперативно демонтувати без завдання йому шкоди.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання звільнення приміщення із зазначенням його вартості на підставі висновку оцінки майна в сумі 406 548,00 грн., то господарські суди правильно відмовили в задоволенні цієї вимоги, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не визначений обов'язок Орендаря повернути об'єкт оренди після закінченні строку дії договору саме визначеною вартістю.
Крім того, місцевий господарський суд вірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення ГК з питань надзвичайних ситуацій ВО КМР (КМДА) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, врахувавши, при цьому, що договір № 196-34 на надання послуг проводового мовлення для системи оповіщення, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх вимог щодо залучення вказаної особи до участі у справі, укладений 15.03.2012, тобто, після припинення дії спірного договору.
Беручи до уваги вказане вище, суди першої та апеляційної інстанції дійшли мотивованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).
Доводи ПАТ "Укртелеком", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи, збирання нових та переоцінки наявних доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій у даній справі відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 у справі №5011-3/8228-2012 -без змін.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА
Судді Н.М. ГУБЕНКО
Л.Б. ІВАНОВА