"13" листопада 2012 р. Справа № Б11/035-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "СКБ Груп"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.09.2012
у справі господарського суду№ Б11/035-12 Київської області
за заявоюПриватного підприємства "СКБ Груп"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Декос альянс"
про визнання банкрутом,
за участю представників сторін:
ДПІ у Печерському районі м. Києва -Посвистак С.М. (дов. від 05.03.2012),
встановив:
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2012 за заявою Приватного підприємства "СКБ Груп" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Декос альянс" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Київської області від 11.04.2012 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Декос альянс", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Приватне підприємство "СКБ Груп", якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом, за результатами роботи подати звіт та ліквідаційний баланс.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2012 (суддя Мальована Л.Я.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Декос альянс", провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 (колегія суддів у складі: Разіна Т. - головуючий, Верхрвець А., Гарник Л.) скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 06.06.2012 повністю і припинено провадження у справі.
В касаційній скарзі ПП "СКБ Груп" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 80, 98,105 ГПК України, 32,52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).
Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Згідно з ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
За приписами частин 1, 2, 6 статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів подати свої грошові вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором (або декількома ліквідаторами) в ході процедури ліквідації та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Київської області від 11.04.2012 ТОВ "Декос альянс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Приватне підприємство "СКБ Груп", якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом, за результатами роботи подати звіт та ліквідаційний баланс.
21.05.2012 ліквідатором -ПП "СКБ Груп" до господарського суду подано на затвердження звіт ліквідатора, до якого додані ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, а також копія оголошення про визнання боржника банкрутом в газеті "Голос України" від 20.04.2012 № 72 (5322).
Ухвалою суду від 06.06.2012 звіт та ліквідаційний баланс боржника затверджено. Затверджуючи ліквідаційний баланс господарський суд першої інстанції виходив з того, що майнових активів, фінансово-бухгалтерської документації та рухомого і нерухомого майна боржника не виявлено, кошти на рахунках боржника відсутні, а тому подальше провадження процедури ліквідації недоцільне.
Київський апеляційний господарський суд скасовував ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинив провадження у справі, зазначивши, що судом першої інстанції не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси, чи були здійснені заходи щодо повідомлення всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника як того вимагають приписи ст. 52 Закону, зокрема державних контролюючих органів.
Разом з тим, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, поза увагою суду першої інстанції залишилося клопотання ДПІ у Печерському районі м. Києва про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю проведення перевірки боржника. Доказів здійснення органами ДПІ перевірки боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, матеріали справи не містять.
Крім того, судом апеляційної інстанції перевірено підставність порушення справи про банкрутство відсутнього боржника.
Так, в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор посилається на передачу боржником простого векселя Серія АА № 1513840 від 30.06.2011 на суму 10 000 грн. в рахунок заборгованості. У зв'язку з невиконанням зобов'язань кредитор опротестував вексель в неплатежі у приватного нотаріуса за № 494 від 12.03.2012 та останній вчинив виконавчий напис № 495 від 12.03.2012. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві. Постановою від 21.03.2012 державним виконавцем повернуто виконавчий документ - виконавчий напис № 495 від 12.03.2012 у зв'язку з тим, що за місцем фактичного знаходження керуючого органу або майна боржника - за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 70, боржника не розшукано, майна боржника не виявлено.
Однак, в простому векселі та виконавчому написі нотаріуса значиться адреса боржника: м. Києві, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182.
А в копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 12.03.2012 місцезнаходження ТОВ Декос альянс" значиться: м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях, б. 79.
Відповідно до ст. 93 ЦК місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом;місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.
Ст. 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначає місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Проте, установчі документи боржника в матеріалах справи відсутні, судом першої інстанції не досліджувались, як й не викладено обставин, на яких ґрунтується твердження суду про відсутність боржника за своєю юридичною адресою.
Крім того, в якості доказів безспірності вимог ініціюючий кредитор надав суду копії векселів, на яких ґрунтується заборгованість перед ініціюючим кредитором, а також копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Проте оригіналів згаданих документів не було надано до заяви про порушення справи про банкрутство, їх оригінал не витребовувалися, в судовому засіданні не оглядалися.
Відповідно до статті 36 ГПК України встановлено, що оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також на вимогу суду.
Колегія суддів наголошує, що докази відсутності боржника за місцем його знаходження та безспірності вимог ініціюючого кредитора повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство, за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не передбачена.
За таких обставин, колегія судів вважає, що Київський апеляційний господарський суд, перевіривши підставність порушення справи про банкрутство відсутнього боржника дійшов до обґрунтованого висновку про скасування ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинив провадження у справі, оскільки єдиним процесуальним наслідком незаконного порушення провадження у справі про банкрутство за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може бути припинення такого провадження відповідно до частини 1 ст. 80 ГПК України.
Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "СКБ Груп" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 у справі № Б11/035-12 залишити без змін.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Погребняк В.Я.
Хандурін М.І.