15 листопада 2012 року м. Київ К/9991/4571/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Пасічник С.С.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила зобов'язати відповідачів зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому її облік, як платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру, а також проставити відповідну відмітку у паспорті громадянина України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 2 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, серед іншого, забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Положення Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів»не містить обмежень щодо невнесення інформації до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів відносно осіб, які відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера через свої релігійні переконання, лише за наявності подання переліку документів, які передбачені вищезазначеним Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів. Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів»передбачено лише офіційне повідомлення про це органів державної податкової служби.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів»для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
У відповідності до ч. 2 ст. 5 вказаного Закону «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів»до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року (далі Порядок) .
У відповідності до п. 1.4. вказаного Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку. Перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби наведено у п. 2 Порядку.
Посадова особа органу державної податкової служби у разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу.
У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №В3 та паспорт громадянина України.
Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за ф. №В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить у паспорт відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.
Таким чином, вимога позивача про внесення до паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера безпідставно заявлена до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та ДПА України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не зверталась до відповідачів із заявою про здійснення податкового обліку без застосування ідентифікаційного номеру з дотриманням процедури, встановленої Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України №602/1226 від 19 жовтня 2004 року.
У зв'язку з цим, відповідачами не було порушено право позивача здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
На даний час законодавством України передбачено дві форми обліку платників податків: за ідентифікаційним номером та альтернативна форма за серією та номером паспорта.
У зв'язку з цим вимога позивача здійснювати податковий облік лише за прізвищем, ім'ям та по-батькові не ґрунтується на вимогах закону та не може бути задоволена судом.
Вимоги позивача про скасування присвоєного їй ідентифікаційного номеру, виключення ідентифікаційного номеру та інформації про неї з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та знищення облікової картки з ідентифікаційним номером також не підлягають задоволення, оскільки вказані дії відповідачами можуть бути вчинені лише після набуття ОСОБА_4 права на перебування на податковому обліку без застосування ідентифікаційного номеру.
Право особи здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера набувається в порядку, який зазначений вище, та фіксується у паспорті.
Таким чином, позивач не вчинила дії, передбачені Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, та не набула права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру .
Наведені обставини були правильно враховані судами попередніх інстанцій, які обґрунтовано прийняли рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги зроблених судами першої та апеляційної інстанцій висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.