"07" листопада 2012 р. м. Київ К-26921/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2009 року позов задоволено.
Поновлено ОСОБА_4 строк для оскарження постанови
від 27 травня 2009 року про накладення штрафу в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164-2 КУпАП.
Постанову першого заступника начальника КРУ в Чернігівській області Нікітченко С.М. №046623 від 27 травня 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн. визнано нечинною та скасовано, провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2009 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що КРВ в Борознянському районі Чернігівської області було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності ДП «Борознянське лісове господарство», в результаті якої складено протокол про адміністративне правопорушення
серії ДКРС №043281 від 15 травня 2009 року щодо директора ДП «Борознянське лісове господарство».
На підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення постановою першого заступника начальника КРУ в Чернігівській області серії ДКРС №046623
від 27 травня 2009 року директора ДП «Борзнянське лісове господарство»ОСОБА_4притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Не погоджуючись з такою постановою відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів з огляду на таке.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, в тому числі і за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку.
Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судами встановлено, що ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, а саме: за проведення витрат за рахунок бюджетних коштів по КЕКВ 1171 в сумі 38,4 тис.грн., та коштів підприємства в сумі 100,9 тис. грн. на заліснення земельних ділянок, щодо яких відсутні документи на право постійного користування, внаслідок чого завищені касові фактичні видатки загального фонду у 2007 році -на 3,4 тис.грн., у 2008 році -29 тис.грн., та завищено собівартість в р.040 звіту №2 «Звіт про фінансові результати»за ІІ квартал 2007 року на 34,1 тис.грн., 2008 рік -66,8 тис.грн., що є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому протягом 2006-2008 років КП «Борзнянське лісове господарство»на підставі відповідних розпоряджень та актів прийому-передачі Борзнянської, Коропської, Талалаївської, Бахмацької райдержадміністрацій отримало в постійне користування земельні ділянки, на заліснення яких і були використані бюджетні та власні кошти підприємства.
Разом з тим, розпорядженням в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації
№373 від 02 жовтня 2007 року виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками рекомендовано здійснити до переводу захисних лісових насаджень в покриту лісом площу, що на момент виявлення правопорушення не відбулось.
Отже, строк виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки не закінчився.
Крім того, актом перевірки КРВ в Борознянському районі Чернігівської області
від 10 квітня 2009 року факти передачі земель лісового фонду у власність або надання в постійне чи тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, іншим підприємствам установам, громадянам в ДП «Борзнянське лісове господарство»за перевірений період виявлено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що грошові кошти спрямовані позивачем, як їх головним розпорядником, за цільовим призначенням, строк виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки не закінчився, і отримані вони були ДП «Борзнянське лісове господарство»згідно з вимогами чинного законодавства на підставі розпоряджень відповідних органів виконавчої влади.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі та дійшли обґрунтованого висновку про те, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, за яким його притягнуто до адміністративної відповідальності
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.
Постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області залишити без задоволення.
Постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення -залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: