"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/34667/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача по затриманню та утриманню на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів автомобіля марки БМВ 530 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, вилученню державних номерних знаків і свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, а також зобов'язати відповідача повернути йому вказаний автомобіль.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2010 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області по утриманню на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів автомобіля марки БМВ 530 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, вилученню державних номерних знаків і свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2. Зобов'язано управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області повернути ОСОБА_3 автомобіль марки БМВ 530 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, державні номерні знаки і свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 на автомобіль марки БМВ 530 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року скасовано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі довіреності від 07.10.2009 року ОСОБА_3 та інші особи мають право на вчинення від імені ОСОБА_4 всіх юридично значимих дій щодо належного ОСОБА_4 автомобіля марки «БМВ 530»чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
Згідно висновку 0219/3 спеціаліста з дослідження автомобіля марки «БМВ 530»від 19.02.2009 року, ідентифікаційний номер досліджуваного автомобіля марки «БМВ 530»чорного кольору зруйнований шляхом заварки номерного майданчика; встановити трасологічними методами ідентифікаційний номер досліджуваного автомобіля не виявилось можливим.
Відповідно до протоколу №3652-0 огляду і затримки транспорту від 27.02.2010 року Інспектором з розшуку Суворовського ДАІ Витяганець С.В. за участю водія ОСОБА_6 на підставі п.32.2 Правил дорожнього руху проведено огляд і затримку автомобіля марки «БМВ 530»чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.03.2010 року, у порушенні кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_6 відмовлено за відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ст. ст. 290, 289 Кримінального кодексу України.
На звернення ОСОБА_6 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з проханням повернути транспортний засіб листом від 09.04.2010 року йому було повідомлено про те, що для повернення автомобіля марки «БМВ 530», державний номерний знак НОМЕР_1, з майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів при УДАІ в Одеській області необхідно надати документ про підтвердження його права власності на вказаний автомобіль.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що при вилученні автомобіля марки БМВ 530 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, вилученні державних номерних знаків і свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, а також утриманні зазначеного автомобіля на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, відповідачем було порушено вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобі на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1102.
Скасувавши постанову суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте колегія суддів з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не може.
Згідно протоколу огляду та вилучення транспортного засобу №3652-0 від 27.02.2010 року затримка автомобіля марки БМВ 530 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, проведена на підставі пункту 32.2 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 32.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, забороняється, у тому числі в умовах спеціалізованих підприємств, які займаються ремонтом і технічним обслуговуванням транспортних засобів, внесення змін в ідентифікаційні номери і номерні таблички кузова чи шасі (рами), двигуна транспортного засобу, а також їх знищення (перенесення, закріплення, відновлення тощо) без попереднього узгодження з Державтоінспекцією.
За змісту зазначеної норми не вбачається підстав для вилучення транспортного засобу.
Поряд з цим тимчасове затримання транспортних засобів передбачено статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до цієї норми у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 1321, 2061 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобі на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1102, тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що транспортний засіб вилучається за присутності двох свідків, чого, як встановлено судами, здійснено не було.
Доводи відповідача про те, що автомобіль знаходиться у міжнародному розшуку, а тому не може бути повернутий позивачу є безпідставними, оскільки автомобіль вилучався з підстав, передбачених Правилами дорожнього руху, а не у зв'язку з виконанням процедури розшуку і вилучення викрадених транспортних засобів.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з обставин справи, встановлених судами, та наведених вимог законодавства, а також зважаючи на те, що відповідач не довів правомірності оскаржуваних позивачем дій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вилучення та утримання на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів автомобіля марки БМВ 530 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, проведено відповідачем без законних на то підстав і з порушенням Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобі на спеціальних майданчиках і стоянках.
Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
З огляду на викладене та керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3, задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року скасувати, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній