79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.11.12 Справа № 5015/3429/12
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Кравчук Н.М.
Орищин Г.В.
отримавши апеляційну скаргу заступника Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері № 5/528 від 05.10.2012р.
на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 р.
у справі № 5015/3429/12
за позовом: заступника Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах позивачів:
1. Міністерства оборони України, м.Київ
2. квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова
до відповідача 1: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів
до відповідача 2: військової частини А2166, с.Липники
про зміну умов договору
За участю представників сторін:
від прокуратури: Яворський Я.Т. - прокурор
від позивача : 1) не з»явився; 2) не з»явився; 3) Черняк В.І.
від відповідача : Герасимович А.О., Трачук І.В. - представники
Права та обов'язки прокурору та представникам сторін відповідно до ст..ст.20, 22 ГПК України роз'яснено.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2012р. у справі №5015/3429/12 (суддя Бортник О.Ю.) відмовлено у задоволенні позовних вимог заступнику Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах позивачів: Міністерства оборони України, м.Київ та квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова до ПАТ "Львівобленерго", м.Львів, військової частини А2166, с.Липники про зміну умов договору.
Прокурором Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України подано апеляційну скаргу №5/528 від 05.10.2012р., в якій просить скасувати рішення суду та задоволити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що судом неповно з»ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що КЕВ м.Львова є позивачем у даному спорі, оскільки на підставі укладеного між ВАТ "Львівобленерго" та військовою частиною А2166, с.Липники договору №10/187 від 04.03.2010р. прийняв на себе обов»язок виконання всіх грошових зобов»язань боржника (в/ч А 2166) перед кредитором (ВАТ "Львівобленерго") по оплаті за електроенергію за договором №63775 від 17.10.2005р. Також скаржник зазначає, що у зв»язку із порушенням вимог законодавства у сфері енергопостачання при укладенні між військовою частиною А 2166 та ВАТ "Львівобленерго" договору №63775 від 17.10.2005р. КЕВ м.Львова вимушений розраховуватись із ПАТ "Львівобленерго" за спожиту мешканцями військового містечка №58 (м.Львів, вул. Авіаційна, 1) електроенергією за тарифом «як для промислових споживачів). Міністерство оборони України як орган управління Збройних Сил України перераховує бюджетні кошти на рахунки КЕВ м.Львова, яке в подальшому оплачує ПАТ "Львівобленерго" рахунки за спожиту електроенергію, в тому числі і за мешканців містечка №58. Таким чином, на думку скаржника заподіюється шкода інтересам держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м.Львова, оскільки у зв»язку із застосуванням ПАТ "Львівобленерго" завищених тарифів за договором №63775 від 17.10.2005р, ПАТ "Львівобленерго" безпідставно перераховуються бюджетні кошти, тим самим завдаючи шкоду державі, що у свою чергу, відповідно до ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3-РП/99 є підставою для порушення справи господарським судом.
ПАТ "Львівобленерго" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення прокурора та представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами Договору про постачання електричної енергії № 63775 від 17.10.2005р. є ПАТ "Львівобленерго"(постачальник електричної енергії) та Військова частина А-2166 (споживач електричної енергії) (а.с.12-17). В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачі у справі є сторонами спірного договору.
Надалі між ВАТ «Львівобленерго»(кредитор) , військовою частиною А 2166 (боржник) та квартирно -експлуатаційним відділом м.Львова (третя особа) укладено договір №10/187 від 04.03.2010р. про виконання обов»язку боржника іншою особою.
Пунктом 1 договору передбачено, що боржник покладає, а третя особа приймає на себе обов»язок виконання всіх грошових зобов»язань боржника перед кредитором по оплаті за активну та реактивну електричну енергію, понадлімітне споживання електричної енергії, пеню, 3% інфляційні, згідно з договором про постачання електроенергії №63775 від 17.10.2005р.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір № 10/187 про виконання обов"язку боржника іншою особою від 04 березня 2010 р. (а.с.25) не є договором про заміну сторони у зобов"язанні. У цьому договорі йдеться лише про те, що КЕВ м. Львова приймає на себе з усіх обов"язків сторін, встановлених Договором № 63775 від 17.10.2005р., лише обов"язок з виконання грошових зобов"язань Військоївої частини А 2166 перед ПАТ "Львівобленерго" в частині оплати за активну та реактивну електричну енергію, понадлімітне споживання електричної енергії, пені, 3 % річних та інфляційних. Однак, у разі невиконання або неналежного виконання цього обов"язку КЕВ м. Львова, зазначений обов"язок повинен виконати сам боржник, тобто Військова частина 2166.
Відповідно до ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою статті 652 ЦК України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Враховуючи вищенаведене, позивачі не є тими особами, на вимогу яких згідно з ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України, господарський суд вправі змінити умови Договору.
З огляду на викладене, такий договір не відповідає вимогами ст.ст. 520, 521 ЦК України щодо заміни сторони у зобов"язанні. Інша сторона договору № 63775 згоди на заміну сторони договору не давала. Зобов"язаною стороною за договором у будь-якому випадку продовжує залишатись військової частини А2166, с.Липники (п. 2 Договору № 10/187 від 04.03.2010р.)).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі. Матеріалами справи не підтверджується, що позивачі звертались до відповідачів в порядку, передбаченому ст. 188 ГК України з пропозицією змінити додаток № 12 до договору та викласти його у редакції, вказаній у прохальній частині позову. Лист позивача 2 № 137 від 27.01.2009 р. (а.с.27) не є пропозицією змінити умови Договору № 63775, адресованою обом відповідачам. Начальник КЕВ м. Львова лише просить розглянути можливість організації комерційного обліку спожитої електроенергії відповідно до тарифу для населення, проти чого ПАТ "Львівобленерго" не заперечив, та листом за №30/601 від 23.02.2009р. (а.с.28) повідомив, що для внесення змін у договір про постачання електричної енергії КЕВ м. Львова необхідно подати документи, які підтверджують, що будівлі за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 1, мають статус житлових.
Докази надання ПАТ "Львівобленерго", вказаних документів у матеріалах справи відсутні, а також відсутні докази переведення власником будівель №№ 58/1, 58/271, 58/324, 58/362 військового містечка № 58 у житловий фонд.
З огляду на викладене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що за відсутності доказів того, що будівлі за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 1, мають статус житлових, у ПАТ "Львівобленерго" відсутні правові підстави для внесення будь-яких змін до договору. Такі докази не подано і на вимогу суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012р. у справі №5015/3429/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови
виготовлено 15.11.2012 р.
Головуючий-суддя Галушко Н.А
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Орищин Г.В.