12.11.2012 року Справа № 11/5005/5994/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів - Верхогляд Т.А.., Білецької Л.М.
при секретарі -Мацекос І.М.
за участю представників сторін
від позивача: Водоп'ян О.Г
від відповідача: Клименко С.А.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2012р у справі №11/5005/5994/2012
за позовом комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 8 Жовтневого району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про стягнення 149 263,07 грн.,
У липні 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 151 525, 19 грн., що складають заборгованість за виконані підрядні роботи за договором про виконання робіт з обслуговування житлового фонду № 1/8-ж від 01.01.2004р. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та пені.
В подальшому, відповідно до ст. 22 ГПК України, позивачем зменшено суму позовних вимог в частині основного боргу до 137 464,79грн. та заявлено відмову в частині стягнення інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012 року у справі № 11/ 5005/ 5994/2012 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі; з відповідача на користь позивача стягнуто суму заборгованості у розмірі 137464,71 грн., 8853,24 грн. пені та сума судового збору.
Провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат припинено.
Рішення господарського суду вмотивоване посиланням на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду щодо оплати виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду частково змінити. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, однак, апеляційна скарга не містить посилань на норми права, порушення яких припустився господарський суд. Натомість скаржник виклав свої доводи щодо безпідставності висновку місцевого суду щодо строку дії спірного договору до 2012 р. включно, що, на його думку, спричинило помилку при ухваленні рішення в частині стягнення основного боргу та пені по договору за період грудня 2010р. по квітень 2012р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В межах апеляційного розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення спору у справі №17/5005/8273/2012 про припинення правовідносин за спірним договором.
Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Оскільки розгляд справи №17/5005/8273/2012 не перешкоджає розгляду даної справи, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання та зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 01.01.04р. сторони уклали договір, згідно якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання виконати роботи, перелічені в п.1.2 договору, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (п.1.1 договору).
Пунктом 5.1 договору сторонами встановлено строк дії договору з 01.01.04р. до 31.12.04р. та обумовлено, якщо за один місяць до припинення дії договору жодна із сторін не виявить бажання припинити дію договору, договір вважається продовженим стороком на один рік (п.5.2 договору).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, вартість виконаних робіт визначається на підставі кошторису згідно плановій калькуляції, розрахованої Виконавцем.
Пунктом 3.3 договору, сторонами встановлено, що обсяг фактично виконаних робіт визначається шляхом підписання двосторонього акту приймання-передачі виконаних робіт за договором.
На виконання умов договору позивачем були виконані роботи, передбачені умовами спірного договору, що посвідчується актами прийому-здачі робіт (арк. справи №№ 28-41, 43, 45, 47,49) та рахунками виставленими на їх оплату. Саме актами приймання-передачі виконаних робіт визначається обсяг фактично виконаних робіт (п. 3.3 договору).
Відповідно до п.3.4 договору, в оплату виконаних робіт Замовнику до 10 числа наступного місяця належало перерахувати на розрахунковий рахунок Виконавця грошові кошти.
Зобов'язання щодо здійснення розрахунків відповідачем виконані неналежним чином, оскільки грошові кошти перераховані не в повному обсязі та з порушенням встановлених строків. Доказів виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт у сумі 137 464,71 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.
Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про задоволення позовних вимог.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи свідчать про те, що роботи були виконані і прийняті відповідно до актів прийому -здачі робіт, підписаних обома сторонами без зауважень. Відповідач зобов'язання по оплаті підрядних робіт у встановлений строк виконав частково, заходів щодо належного виконання останнього не вжив. За вказаних обставин позовні вимоги в частині основного боргу обґрунтовано задоволені господарським судом.
Застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені відповідає умовам договору (п.4.3) та узгоджується з нормами ст. 549 ЦК України.
Колегія суддів не може погодитись з твердженням скаржника, стосовно незгоди з фактом пролонгації дії договору, оскільки жодна із сторін не заявляла про бажання припинити дію даного договору, натомість відповідач протягом 2004р. - 2012р. фактично користувався послугами позивача, що посвідчується наявними в матеріалах справи актами прийому -здачі виконаних робіт. Посилання скаржника на помилковість підписання їх представником актів виконаних робіт є надуманим та документально не підтвердженим.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи, наведені скаржником, не являються підтвердженням порушення судом норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2012р у справі №11/5005/5994/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Т.А.Верхогляд
Л.М.Білецька