ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-8/14633-2012 08.11.12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"
до Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК"
про стягнення боргу у розмірі 1255644,32 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Ткаченко І.В. (дов. № 1909-Тк від 09.04.2012)
від відповідача: не з"явився,
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" про стягнення 1255644,32 грн. з яких 1247100,00 грн. -основний борг, 3202,95 грн. - пеня, 4094,27 грн. - 3% річних та 1247,10 грн. -інфляційна складова боргу.
Позов обгрунтований тим, що Публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ БАНК" порушило строк виконання зобов'язання з перерахування позивачу інкасованих коштів, взяте не себе відповідно до умов Договору на інкасацію коштів № 470/і та Договором на інкасацію коштів № 477/і, щодо проведення власними силами і засобами інкасацію коштів у позивача.
Ухвалою суду віл 19.10.2012 провадження у справі порушено та справу призначено до розгляду на 08.11.2012 року.
Позивачем до позову додано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на горошові кошти Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК".
08.11.2012 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали від 19.10.2012 надав додаткові докази, а саме: Наказ№ 156-к (а. с. 45), посадову інструкцію бухгалтера філіала (а. с. 46-48), наказ № 230-к (а. с. 49-50), Посадова інструкція головного бухгалтера (а. с. 51-53), довідка про наявність відкритих рахунків у банківській установі (а. с. 54).
Відповідач вимог ухвали про порушення провадження від 19.10.2012 не виконав, явку свого представника для у часті у розгляді справи не забезпечив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що поштове повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 30б).
У судовому засіданні суд розглянув заяву про забезпечення позову та заначив наступне. Порядок накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків роз"яснено листом Національного банку України від 25.10.2001 № 18-211/3950. Враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на їх кореспондентських рахунках, належать не тільки банку, і припинення всіх операцій на них зачіпає інтереси як банку, так і його клієнтів. Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову з метою запобігання порушенню, у зв"язку із вжиттям заходів забезпечення позову, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час судового засідання представник позивача пітримала позовні вимоги у повному обсязі, нгадавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Додатково надала довідку із банківської установи, якою підтверджується що спірна сума коштів на рахунок позивача не надходила (а. с. 57), а також банківськи виписки про рух коштів на рахунках (а. с. 58-67).
За таких оставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр", позивач у справі, має статус юридичної особи, якій присвоєний індентифікаційний код 31202310 відповідно до Довідки АБ № 175828 (а. с. 20).
21.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК"(виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (замовник) укладено договір на інкасацію коштів № 470/і (а. с. 11-12), на ідентичних умовах між тими ж сторонами 27.07.2011 укладено Договір на інкасацію коштів № 477/і (а. с. 13-14).
Відповідно до п. 1.2. договору, відповідач має здійснювати перерахування інкасованої виручки і забезпечити її своєчасний переказ, наступного після інкасації робочого дня на поточний рахунок позивача.
Станом на 07.09.2012 року відповідач порушив умови зобов'язання за договорами (п. 1.2. договору) не перерахувавши позивачеві суму інкасованої виручки у розмірі 1247100,00 грн., а саме в місці проведення інкасації за адресою: м. Васильків, пров. Чкалова, 2а та м. Донецьк, вул. Бакинських Комісарів, 22/6, відповідачем в наступні дати були інкасовані наступні суми відповідно до супровідних відомостей:
- № 198 від 04.09.2012 на суму 83000,00 грн.;
- № 197 від 05.09.2012 на суму 15000,00 грн.;
- № 198 від 06.09.2012 на суму 43700,00 грн.;
- № 197 від 07.09.2012 на суму 60800,00 грн. - за Договором на інкасацію коштів № 470/і (а. с. 17-18) та до супровідних відомостей:
- № 1099 від 30.08.2012 на суму 73200,00 грн.;
- № 1100 від 31.08.2012 на суму 165850,00 грн.;
- № 1099 від 03.09.2012 на суму 134600,00 грн.;
- № 1100 від 04.09.2012 на суму 212300,00 грн.;
- № 1099 від 05.09.2012 на суму 141300,00 грн.;
- № 1100 від 06.09.2012 на суму 143550,00 грн.;
- № 1099 від 07.09.2012 на суму 173750,00 грн. - за Договором на інкаксацію коштів № 477і (а. с. 15-16).
Як вбачається із наданої до суду банківської виписки про рух коштів на рахунку позивача, відкритого у Публічному акціонерному товаристві "Креді Агріколь Банк" (а. с. 54), оспорювана сума грошей не зарахована на рахунки позивача у визначені договорами інкасації строки.
За таких обставин, відповідачем порушено строк виконання зобов'язання з перерахування позивачу інкасованих коштів на загальну суму 1247100,00 грн., у зв"язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" звернулось до Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" із вимогою виконати умови Договору № 470/і та Договору № 477/і про інкасацію коштів, та здійснити переказ суми інкасованої готівки у розмірі 1247100,00 грн.(а. с. 19), однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.
Таким чином, відповідно до вищевикладеного Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" звернулось до суду з вимогою про стягнення з публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" грошових коштів у розмірі 1247100,00 грн. основного боргу та 3202,95 грн. пені, 4094,27 грн. 3% річних та 1247,10 грн. інфляційної складової боргу.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК УКраїни) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов"язання.передбачає.
Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено наступне: відповідач отримав у позивача, відповідно до Договору № 470/і та Договору 477/і, готівку для проведення інкасації, що підтверджується копіями супровідних відомостей сумок з готівкою, які містяться в матеріалах справи (а. с. 15-18). Як вбачається із банківських виписок про рух коштів на рахунку позивача (а. с. 58-67), сума інкасованої виручки у розмірі 1247100,00 грн. Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" не зараховано на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр", що є порушенням умов договорів та норм чинного законодавства.
Дослідивши зміст Договору про інкасацію коштів № 470/і та Договору про інкасацію коштів № 477/і суд дійшов до висновку, що зазначені правочини за своєю правовою природою є договорами надання послуг.
Згідно положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена вище норма Господарського кодексу кореспондується із положеннями сттей 525, 526 ЦК України.
Нормами статті 610 ЦК України зазнанчено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Положення статті 629 ЦК України містять наступне: договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 07.09.2012 року факт наявності у відповідача заборгованості за Договорами № 470/і на інкасацію коштів від 21.07.2011 та Договором № 477/і на інкасацію коштів від 27.07.2011 року у розмірі 1247100,00 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Нормами статті 230 ГК України передбачено, що учасник у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов"язання зобов"язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
Умовами договорів про інкасацію коштів № 470/і та № 477/і, а саме пунктом 5.9. передбачена відповідальність виконавця - Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" у випадку порушення строків зарахування коштів замовника на розрахункові рахунки замовника, виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня, від суми зарахування якої просрочене, за кожен день прострочення.
З огляду на викладене, встановивши правомірність здійснення нарахування суми пені, а також перевіривши розрахунок позивача з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3202,95 грн. пені, підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційної складової боргу, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Встановивши правомірність здійснення нарахування сум 3% річних та інфляційної складової боргу, а також перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1247,10 грн. -інфляційної складової боргу та 4094,27 грн. -3% річних, підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 51, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" ( 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5А код ЄДРПОУ 34817907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (03067, місто Київ, провулок Чугуївський, будинок 21, код ЄДРПОУ 31202310; р/р 26004007675001 у "Креді Агрікол Банк" м. Київ МФО 300614) 1247100 (один мільйон двісті сорок сім тисяч сто) гривень 00 копійок - основний борг, 3202 (три тисячі двісті дві) гривні 95 копійок - пеня, 4094 (чотири тисячі дев"яносто чотири) гривні 27 копійок - 3 % річних, 1247 (одна тисяча двісті сорок сім) гривень 10 копійок та 25113 (двадцять п"ять тисяч сто тринадцять) гривень 00 копійок судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова
Дата складання
повного рішення: 14.11.12 р.