Рішення від 08.11.2012 по справі 5011-8/13544-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/13544-2012 08.11.12

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго"

до Дочірнього підприємства - Київське обласне Дорожнє управління ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 35130,01 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача:Кошман В.О. (дов. № 319 від 15.05.2012)

від відповідача: Свистун Ю.Я. (дов. № 49 "д" від 27.03.2012)

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" до Дочірнього підприємства-Київське обласне Дорожнє управління ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення суми боргу за використану електроенергію у розмірі 35130,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати поставленої та використаної електричної енергії відповідно до договору на постачання електричної енергії № 14 від 20.01.2005 року за період з 01.11.2009 по 01.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 порушено провадження у справі №5011-8/13544-2012 та призначено справу до розгляду на 18.10.2012 року.

18.10.2012 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва предстаник відповідача подав клопотання, в якому зазначив. що сума заборгованості по спожитій електричній енергії становить 29760,71 грн., в якості доказу додав рахунок за активну електроенергію № 9724942405 (а. с. 44-47).

У судовому засіданні 18.10.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, додатково на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 04.10.2012 надав письмові пояснення щодо періоду виникнення суми заборгованості (а. с. 50) та довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про наявність за Дочірнім підприємством - Київське обласне дорожнє управління ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми заборгованості у розмірі 35130,01 станом на 18.10.2012 року.

У зв"язку із наданням додаткових доказів, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 25.10.2012 року.

Під час судового засідання представник позивача надав додаткові пояснення та відмовився від заяви про забезпечення позову, яка міститься в тексті позовної заяви Додатково на виконання вимог ухвали від 04.10.2012 року надав довідку на підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір немає справи зі спору між тими самими сторонами про стягнення заборгованості за використану електроенергію, а також немає рішення цих органів з такого спору (а. с. 54), а також додаткові пояснення по суті спору (а. с. 55-56).

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2012 не надав відзив на позовну заяву, у звя"язку з чим суд вбачав за необхідне оголосити переву у судовому засіданні до 08.11.2012 року.

08.11.2012 відповідач через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив що у звязку із порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство, можливість розраховуватися за конкурсними та поточними зобов"язаннями досить обмежена (а. с. 60), а також статут Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Держанв акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (а. с. 61-69), Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 001140 (а. с. 70), Довідку АБ № 333006 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 71), ухвалу про порушення провадження у справі про бакрутство (а. с. 72), а також Акт звіряння розрахунків від 17.10.2012 спкріплений печаткою відповідача (а. с. 74-75).

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі, а саме у стягненні 35130,01 грн. суми заборгованості за використану електроенергію.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АЕС Кіївобленерго", позивач по справі, відповідно до п 1.4. Загальних положень Статуту Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" є правонаступником всіх прав та обов"язків Закритого акціонерного товароства "А.Е.С. Київобленерго". Основним видом діяльності позивача є передача електроенергії, розподілення та постачання електроенергії, про що свідчить Довідка АА № 452240 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а. с. 11-12).

Відповідач у справі - Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" має статус юридичної осби. Витягом із статуту відповідача передбачено, що підприємство вправі створювати відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами і діють на основі затверджених положень про них. Баришівське районне шляхове ремонтно-будівельне управління не є самостійним суб'єктом господарювання., здійснює свою діяльність виключно в межах повноважень, наданих наказами, Положеннями, розпорядженнями таабо іншими локальними актами Дочірнього підприємтсва Київського обласного дорожнього управління Відкритого акціонерного товариства "ДАК «Автомобільні дороги України".

Між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (постачальник) та Філією Баришівське районне дорожнє управління (споживач) укладено Договір на постачання електричної енергії № 14 від 20.01.2005 (а. с. 21-24).

Відповідно до п.2.1.2. даного Договору Постачальник зобов'язується продавати (постачати) Споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 560 кВА приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу б цього Договору (Додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу").

Позивач належно виконував свої зобов'язання за Договором, щодо постачання електричної енергії, претензії, щодо якості та обсягу постачання електричної енергії з боку відповідача відсутні.

Відповідно до п.2.2.3. Договору споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами Додатку 2 "Порядок розрахунків"(а. с. 28) та Додатку 4 "Зняття показів засобів обліку електричної енергі" (а. с. 30).

Відповідач порушує умови наведеного Договору, не виконуючи взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену електроенергію внаслідок, чого станом на 02.08.2012 у останнього виникла заборгованість за спожиту та не оплачену електричну енергію у розмірі 35130,01 грн. за період з листопада 2011 по липень 2012 року.

Наявність заборгованості за використану електроенергію ДП Київське обласне дорожнє управління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" також підтверджується актом зрівняння розрахунків станом на 2 серпня 2012, скріпленого печатками сторін, який міститься в матеріалах справи (а. с. 33-34).

Також, відповідачем до суду надано Акт звіряння розрахунків від 17.10.2012, скріплений печатками сторін, з якого вбачається що відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 35130,01 грн., що рахується як дебіторська заборгованість на балансі позивача (а. с. 74-75).

Таким чином борг ДП Київське обласне дорожнє управління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»за спожиту електроенергію складає 35 130,01 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

З огляду на положення статті 204 ЦК України, договор укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлено законом, та він не визнаний судом недійсним, тому зобовязання за цим договором мають виконуватися належним чином..

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статті 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 265 ГК України - за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. А згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Одночасно, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. з наступними змінами і доповненнями (далі ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і Споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов Договору.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються положенями статті 193 ГК України.

Через те, що Дочірнє підприємство "Київське обласне Дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія ""Автомобільні дороги України"не здійснило оплату за спожиту електричну енергію за період з листопада 2011 по липень 2012, тобто не виконало взяте на себе зобов"язання відповідно до договору, у відповідача перед позивачем виникла сума заборгованості у розмірі 35130,01 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва № 44/258-б від 09.09.2011 відносно Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Вікритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" порушено справу про банкрутство. Одночасно даною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнаня його банкрутом" № 2343-ХІІ (далі Закон № 2343-ХІІ).

З приводу наведеного суд звертає увагу на наступне: статтею 1 Закону № 2343-ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника визначено як зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Абзацем 6 вказаної вище статті Закону № 2343-ХІІ конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як зазначено у позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, термін виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію припадає на листопад 2011 року. Таким чином, сума заборгованості у розмірі 35130,01 грн., є поточною заборгованістю боржника перед кредиторами та мораторій, що введений ухвалою від 09.09.2011, не поширюється на вказану заборгованість.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що на балансі відповідача рахується сума кредиторської заборгованості з оплати спожитої електричної енергії у розмірі 35130,01 грн., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 35130,01 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із системного аналізу вище наведених норм суд дійшов висновку, щодо обгрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товарситва "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 11-А; код ЄДРПОУ 33096517) на користь Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 23243188; р/р 26000002744000 у ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379) 35130 (тридцять п"ять тисяч сто тридцять) гривень 01 копійка суму боргу за спожиту електричну енергію та 1654 (одну тисячу шістсот п"ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 14.11.12 р.

Попередній документ
27478725
Наступний документ
27478727
Інформація про рішення:
№ рішення: 27478726
№ справи: 5011-8/13544-2012
Дата рішення: 08.11.2012
Дата публікації: 19.11.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: