ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-58/12744-2012 07.11.12
За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"
До Дочірнього підприємства по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд"
Простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 373479, 16 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача -Марковська В.В. дов. № 93/2012/02113-19 від 13.02.2012р. до 31.01.2013р.
Від відповідача -не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 503955, 59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/12744-2012, розгляд справи призначено на 22.10.2012 року.
22.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
22.10.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.
22.10.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
22.10.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.
Представник позивача надав суду усні пояснення щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи. В усних поясненнях представник позивача проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечив.
Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.
Представник позивача надав суду усні пояснення щодо зменшення розміру заборгованості.
Клопотання про відкладення розгляду справи судом задоволено.
Ухвалою суду від 22.10.2012 р. розгляд справи відкладався на 07.11.2012 р.
23.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про виправлення описки в позовній заяві.
05.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
06.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надішли уточнення (зменшення) позовних вимог.
Відповідно п.3.10 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 3.10. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
06.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надішли, документи по справі.
07.11.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.
07.11.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача надав суду усні пояснення щодо клопотання відповідача від 05.11.2012 про відкладення розгляду справи. В усних поясненнях проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечив.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено, через необґрунтованість.
У судовому засіданні розглянуто заяву позивача про уточнення(зменшення) позовних вимог від 06.11.2012 року.
Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.
Представник позивача надав суду усні пояснення щодо неотримання примірника відзиву на позовну заяву.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 07.11.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
27.10.2010 р. між Акціонерною енергетичною компанією "Київенерго" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (постачальник) та Дочірнім підприємством по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»АТ Холдингової компанії «Київміськбуд»в особі Житлового управління «Лівобережне» (споживач) укладено договір № 7560249 (далі-Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна плата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.
Відповідно до пункту 2.2.1 та 2.3.1 Договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно із додатком № 1 до цього договору, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення- доручення про укладення Договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 затверджені Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.
Згідно п. 2.3 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до договору, згідно п. 10 якого за теплову енергію, яка використовується населенням, оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями, оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.
Листом вих.№048-232-7903 від 01.06.2011 року повідомлено відповідача про продовження терміну дії договору.
За твердженнями позивача заборгованість відповідача за період з 01.11.2010 по 10.08.2012 р. за договором становить 467 035,12 грн.
Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на суму 467 035,12 грн.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 336 558,69 грн. основного боргу, оскільки станом на 01.10.2012 р. позивачем були враховані проплати відповідача, що в свою чергу зменшило суму заборгованості.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є належно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 336 558,69 грн. основного боргу, оскільки станом на 01.10.2012 р. позивачем були враховані проплати відповідача, що в свою чергу зменшило суму заборгованості.
Зважаючи на зазначене позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 336 558,69 підлягають задоволенню повністю.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 21 230,96 грн. витрат від інфляції, 15 689,51 грн. 3% річних.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, який суд визнає як належний суд дійшов висновку що стягненню підлягають 21 230,96 грн. витрат від інфляції, 15 689,51 грн. 3% річних.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд визнає позов законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально - побутового призначення "Екос" холдінгової компанії "Київміськбуд" (01021, м. Київ, Печерський р-н, вул. Мечникова, буд.20, ідентифікаційний код 23739162) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, Печерський р-н, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 336558, 69 грн. (триста тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 69 коп.) суми боргу, інфляційної складової в сумі 21230, 96 грн. (двадцять одну тисячу двісті тридцять грн. 96 коп.) та 3% річних в сумі 15689, 51 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять грн. 51 коп.), 7469, 58 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять грн. 58 коп.) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено: 12.11.2012 року.
Суддя О.Є. Блажівська