15.11.12р. Справа № 44/5005/8053/2012
За позовом публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі центральної філії Публічне акціонерне товариство "Українська Страхова Компанія "ГАРАНТ-АВТО", м.Київ
до приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Дніпроінмед", м.Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Домалевський В.В.,м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Загладько О.В., м. Київ
про стягнення 7880,86 грн.
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
Від позивача:не з'явився
Від відповідача: Журавель К.С., довіреність від 18.07.2012р., представник
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Домалевський В.В., не з'явився
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Загладько О.В., не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" в порядку регресу матеріальну шкоду в сумі 7880,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2011 р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованої позивачем особи Домалевського В.В. та Загладько О.В., який керував автомобілем «Ніссан»державний номер АА9192СХ та визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль «Тойота»державний номер АА4372НК. Відповідно до звіту спеціаліста №619 від 31.08.2011 р. матеріальний збиток становить 10243,38. Позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, виплатив страхове відшкодування за письмовою заявою страхувальника в сумі 8390,86 грн., після чого до позивача як страховика, який виплатив потерпілому страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке останній мав до ПрАТ "СК "Дніпроінмед", у якого була застрахована цивільно-правова відповідальність Загладько О.В.
Розгляд справи відкладався з 15.10.2012р. на 23.12.2012р.
Ухвалою суду від 23.10.2012р. розгляд справи відкладено на 05.11.2012р., зобов'язано відповідача надати докази дії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Страховик ПАТ "Страхова Компанія "Дніпроінмед", страхувальник Загладько Олег Володимирович) станом на 22.07.2011р.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Загладько О.В 05.11.2012р. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано 30.10.2012р.
Ухвалою суду від 05.11.2012р. розгляд справи відкладено на 15.11.2012р. у зв'язку з неподанням витребуваних доказів, повторно зобов'язано відповідача надати докази дії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Страховик ПАТ "Страхова Компанія "Дніпроінмед", страхувальник Загладько Олег Володимирович) станом на 22.07.2011р.
01.11.12р. до суду надійшли додаткові заперечення проти позову. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Ніссан д/н АА9192СХ та Тойота д/н АА4372НК відбулась 22.07.2011р. Станом на дату ДТП страховиком ПрАТ СК „Дніпроінмед"поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо автомобіля Ніссан д/н АА9192СХ не укладався.
08.11.2012р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та вирішення питання про повернення позивачу сплаченого судового збору. Позивач зазначає, що як свідчить витяг з централізованої бази МТСБУ, станом на 22.07.2011р. Ніссан д/н АА9192СХ був забезпечений за полісом цивільно-правової відповідальності ПАТ «ХДІ страхування», а не у відповідача; предмет позову відсутній, оскільки відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди не страхував цивільно-правову відповідальність винної особи (Загладько О.В.).
Відповідно до п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Загладько О.В. та Домалевький В.В. в судове засідання жодного разу не з'явились, письмові пояснення не надали, про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Суд вважає, що позивач та треті особи не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 15.10.2012р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
22.07.2011р по вул. Гмирі, 2 в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Ніссан»державний номер АА9192СХ під керуванням Загладько О.В. та транспортного засобу «Тойота»державний номер АА4372НК під керуванням Домалевського В.В.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало те, що Загладько Олег Володимирович, в порушення п. 10.2 Правил дорожнього руку України при виїзді з другорядної дороги не надав перевагу автомобілю «Тойота», внаслідок чого сталося зіткнення та пошкодження автомобілів.
Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва №3-7077/11 від 09.09.2011р. Загладько Олега Володимировича визнано винним у скоєнні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності.
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль «Тойота»державний номер АА4372НК, який застраховано в ПАТ Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»за договором добровільного страхування транспортного засобу №21062010/406 від 21.06.2010р. (строк дії з 25.06.2011р. до 24.06.2012р.), його власнику Домалевському В.В. заподіяно матеріальну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є:
- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку
фізичні особи - суб'єкта підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали
повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління
та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до звіту №619 від 31.08.2011р. про оцінку автомобіля «Тойота» державний номер АА4372НК, складеного оцінювачем Сладковським П.В. Товариства з обмеженою відповідальністю Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто»(свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 14.03.20120 видане Фондом державного майна України Сладковському П.В. на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача 12.12.2009 МФ №7253, свідчить про те, що його зареєстровано в Державному реєстрі оцінювачів; Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11276/11 від 14.01.2011р., виданий Фондом державного майна України ТОВ Українському експертному центру «Експерт-Сервіс Авто»- спеціалізація 1.3 Оцінка колісних транспортних засобів) вартість матеріального збитку (розмір якого визначено як суму вартості відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та величини втрати товарної вартості за умови доцільності відновлюваного ремонту), заводного власнику автомобіля «Тойота» державний номер АА4372НК, в результаті його пошкодження при ДТП складає 10243, 88 грн.
На підставі страхового акту №125919 від 19.09.2011р. та заяви Домалевського В.В. від 19.09.2011р. ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»виплатила страхове відшкодування в сумі 8390,86 грн. (платіжне доручення №2629 від 03.10.2011р.).
Позивач звернувся з заявою №125919-1/24 до ПрАТ "Страхова компаній "Дніпроінмед", як до особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність транспортного засобу «Ніссан»державний номер АА9192СХ, страховий поліс АВ№6204961 (винна в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особа -Загладько О.В.)
Відповіді на звернення про виплату страхового відшкодування позивач не отримав.
Посилаючись на ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3-6, 22, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач вважає, що у нього, як страховика за договором майнового страхування та особи, що виплатила страхове відшкодування, є право зворотної вимоги до страховика винної особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування", яка узгоджується з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.п.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якої створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.
Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", пункт 22.1 якої передбачає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.9.2 ст. 9 названого Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00грн. на одного потерпілого.
Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.
До позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування потерпілому, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Однак позивачем не надано доказів того, що станом на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме 22.07.2011р. цивільно-правова відповідальність Загладько О.В., як власника наземного транспортного засобу - автомобіля «Ніссан»державний номер АА9192СХ, була застрахована страховиком ПрАТ "СК "Дніпроінмед". Навпаки, у поданому до суду 08.11.2012р. клопотанні позивач зазначає, що витяг з централізованої бази МТСБУ відчить, що станом на 22.07.2011р. Ніссан д/н АА9192СХ був забезпечений за полісом цивільно-правової відповідальності ПАТ «ХДІ страхування» і відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди не страхував цивільно-правову відповідальність винної особи (Загладько О.В.).
Відповідно до п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, протилежне позивачем шляхом подання належних та допустимих доказів не доведено, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 1609,50 гривень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.В. Мілєва
Повне рішення складено 15.11.2012