"13" листопада 2012 р. Справа № 5011-67/4130-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідачаШпак Є.А. дов. від 27.02.2012 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
на постановувід 11.09.2012 року Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 5011-67/4130-2012 господарського суду міста Києва
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"
до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
простягнення 54641,90 грн.
Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про зобов'язання відповідача здійснити заміну неякісного турбокомпресору ТК41В-21 на якісний та про стягнення з відповідача 54641,90 грн. суми штрафу за поставку неякісної продукції.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року (суддя Куркотова Є.Б.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року (головуючий суддя Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) позовні вимоги задоволені повністю.
Зобов'язано Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" здійснити заміну неякісного турбокомпресору ТК41В-21(1-6ТК.00.000СПЧ) заводський номер 11687 у кількості 1 (одна) штука на якісний.
Стягнуто з Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" штраф у розмірі 54641,90 грн. та відповідні судові витрати.
Доповідач: Волковицька Н.О.
Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року, а справу відправити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме статтей 20, 173, 193, 194, 218, 269 Господарського кодексу України, статтей 16, 526, 610,678, 679, 680 Цивільного кодексу України, статтей 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 80, 82, 84, 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому заявник зазначає, що судом не надано правової оцінки застосуванню гарантійних термінів, що ставить під сумнів додержання позивачем термінів складання актів про скриті недоліки.
Крім того, скаржник вважає, що судами не надана правова оцінка та не досліджено те, що 20.10.2011 року на станцію Попасна прибули представник Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", представник ПАТ "ЛМЦ", представник ТОВ "Новая Промышленная компания" (м. Москва, Росія), представник ВАТ "СКБТ" (м. Пенза, Росія).
Від відповідача також надійшло клопотання про зупинення розгляду касаційної скарги на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України до отримання висновку експертизи, призначеної у справі № 1/5014/1650/2012, яка розглядається господарським судом Луганської області за позовом Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Приватного акціонерного товариства "Луганський міжгалузевий центр", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державне підприємство "Донецька залізниця" про стягнення 54641,90 грн. та зобов'язання відповідача виконати певні дії, а також про зупинення виконання рішення у справі № 5011-67/4130-2012.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, правовідносини між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (постачальник) та Державним підприємством "Донецька залізниця" (покупець) виникли на підставі укладеного 11.05.2010 року договору № ЦХП-10110-Д/НХ-10745/НЮ (а.с. 13-16), предметом якого є поставка турбокомпресорів ТК41В-21 (1-6ТК.00.000СПЧ) у кількості 2 шт.
На виконання умов договору 16.11.2010 року Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»поставило Державному підприємству "Донецька залізниця" турбокомпресори ТК41В-21 (1-6ТК.00.000СПЧ) виробництва ВАТ "СКТБ" м. Пенза, Росія у кількості дві штуки, що підтверджується накладною № 33504926 (а.с. 19).
Розрахунок за продукцію згідно рахунку-фактури № ФАС 10-6729 від 08.11.2010 року на загальну суму 727682,36 грн., відповідно до якого вартість турбокомпресорів ТК41В-21 (1-6ТК.00.000СПЧ) 2 штуки склала 546 419,00 грн. проведений в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Відповідно до пункту 6.3 договору, приймання продукції по якості проводиться покупцем відповідно до Інструкції "Про порядок приймання продукції матеріально-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 14.11.1974 року № П-7 із змінами та доповненнями від 25.04.2006 року (далі Інструкція №П-7).
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 268 Господарського кодексу України стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки).
Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором (частина 3 статті 268 Господарського кодексу України).
Судами встановлено, що отриманий 16.11.2010 року по накладній 33504926 турбокомпресор встановлений на тепловоз (введений в експлуатацію) 14.02.2011 року та згідно розділу 14 Формуляру ТК 011 ФО був технічно справний під час огляду 10.05.2011 року, 10.06.2011 року та 05.09.2011 року.
Відповідно до пункту 9 Інструкції № П-7 акт про скриті недоліки, виявлені в продукції з гарантійним строком служби або зберігання, має бути складений на протязі 5 днів після виявлення недоліків, але у межах встановленого гарантійного строку.
У пункті 27 акта № 1 від 06.10.2011 вказано, що при експлуатації турбокомпресора ТК41В-21 заводський номер 112687, установленого на тепловоз 2ТЄ116 946 сек. А 14.02.2011, відбулось збільшення радіального зазору втулки опорно-упорного підшипника та вала ротора.
Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що турбокомпресор вийшов з ладу 06.10.2011 в період гарантійного терміну, про що був складений акт № 1 від 06.10.2011 з дотриманням встановленого пунктом 9 Інструкції № П-7 та пунктом 7.3 формуляру ТК 011 ФО.
Відповідно до абзацу 4 пункту 9 Інструкції № П-7 якщо для участі у складанні акту викликається представник виробника (відправника), то до встановленого п'ятиденного строку додається час, необхідний для його прибуття.
Пунктом 6.3.1 сторони погодили, що у разі виявлення невідповідності якості продукції документам, зазначеним у пункті 3.1. даного договору, виклик представників постачальника та виробника для участі в прийманні продукції по якості та складання двостороннього акта є обов'язковим.
Згідно підпункту д) пункту 29 Інструкції № П-7 в акті про фактичну якість продукції має бути зазначено дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Загальними або Спеціальними умовами поставки. Іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений.
Судами також встановлено, що позивач телеграмою №704 від 07.10.2011 повідомив відповідача про вихід турбокомпресору з ладу та про необхідність направлення представника заводу виробника для вирішення питання ремонту турбокомпресора на адресу Локомотивного Депо станції Помпасна ДП "Донецька залізниця", про що зазначено у пункті 5 акту № 2 про фактичну якість продукції, як це передбачено підпунктом д) пункту 29 Інструкції № П-7.
Відповідно до пункту 18 Інструкції повідомлення про виклик представника вантажовідправника (виробника) повинно бути направлено йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а по відношенню до продукції, що швидко псується, негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.
Суди дійшли висновку, що повідомлення про виклик представника вантажовідправника (виробника) телеграмою №704 від 07.10.2011 було направлено позивачем своєчасно -не пізніше 24-х годин після виявлення 06.10.2011 прихованих недоліків продукції.
За змістом пункту 19 Інструкції П-7 іногородній виробник (відправник) зобов'язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику отримувача повідомити телеграмою або телефонограмою про направлення представника для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик у вказаний строк дає право отримувачу здійснити прийомку продукції до спливу встановленого строку явки представника виробника (відправника).
Представник відповідача своєчасно про приїзд свого представника або представника заводу виробника позивача не повідомив, у зв'язку з чим позивачем 11.10.2011 було складено акт № 2 про фактичну якість продукції з представником громадськості. За таких обставин доводи відповідача щодо відмови позивача від складання передбаченого договором двостороннього акта суди не прийняли до уваги.
Відповідно до підпунктів и) пункту 29 Інструкції № П-7 в акті про фактичну якість продукції має бути зазначено умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта.
До обов'язків підприємства - одержувача належить створення умов для правильного і своєчасного приймання продукції, при яких забезпечувалось збереження та запобігання недостач і розкрадань продукції, а також забезпечення точного визначення кількості продукції, що надійшла (пункт 11 Інструкції №П-7).
Відповідно до пункту 16 Інструкції № П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт. Одержувач повинен забезпечити схоронність продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, попереджуючих погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.
Згідно акта №1 від 06.10.2011, приймання продукції по якості було розпочато 06.10.2011, та відповідно до пункту 28 вказаного акта було призупинено до прибуття представників відповідача і забезпечено схоронність турбокомпресора.
Відповідно до пункту 29 Інструкції П-7 за результатами визначення якості продукції складений акт № 2 від 11.10.2011, в якому у пункті 28 зроблений висновок про характер виявлених дефектів, в пункті 19 зазначено про умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта. При цьому зазначення про призупинення подальшого приймання у акті про фактичну якість продукції Інструкції не передбачено.
Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що приймання продукції за якістю, а також складання відповідних актів здійснювалось позивачем у відповідності до вимог Інструкції № П-7, договору № ЦХП-10110-Д/НХ-10745/НЮ, Формуляру ТК 011 ФО.
Пунктом 9.3 договору передбачено, що в разі поставки постачальником неякісної/ некомплектної продукції, постачальник у термін, установлений для поставки продукції, зобов'язується за свій рахунок замінити продукцію. У випадку, якщо постачальник у вказаний термін не замінить або недоукомплектує продукцію, він сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісної/некомплектної продукції.
Аналогічні положення передбачені частинами 6, 7 статті 269 Господарського кодексу України.
Відповідно до пункт 40 "Положения о поставках продукции производственно-технического назначения" № 888 від 25.07.1988 постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, виявлені в продукції, під час гарантійного терміну або замінити продукцію. Усунення дефектів або заміна продукції проводиться в 20-деннний термін після одержання повідомлення покупця про виявлені дефекти.
За таких обставин, враховуючи, що, як встановлено судом на момент вирішення спору відповідач не здійснив заміну неякісної продукції в порядку, передбаченому п. 9.3. договору, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити заміну неякісного турбокомпресора ТК41В-21 (1-6ТК.00.000СПЧ) заводський номер 11687 на якісний, а також стягнення з відповідача штрафу у сумі 54 641,90 грн. задоволені обгрунтовано.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.
Стосовно клопотання про зупинення розгляду касаційної скарги в зв'язку з призначенням експертизи по другій справі та зупинення виконання рішення касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, висновки експертизи, які не могли бути досліджені судами попередніх інстанцій не можуть бути прийняті до уваги касаційною інстанцією та вплинути на законність та обгрунтованість рішень судових під час касаційного провадження в зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Що стосується зупинення виконання рішення, то згідно частини 1 статті 1211 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації, а відтак, враховуючи що прийняттям даної постанови закінчується касаційне провадження, підстави для задоволення клопотання в цій частині також відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі № 5011-67/4130-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Касаційну скаргу Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач