08.11.12р. Справа № 6/5005/8695/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "ПРОМСНАБ", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ
про стягнення 12 914,41 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача: Заіменко Д.В., представник, довіреність № 7 від 01.10.12р.;
від відповідача: Стрижак Є.Ю., представник, довіреність б/н від 16.05.2012р.
Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "Промснаб", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 9 299,28грн. - основна заборгованість; 726,62грн. - пеня; 1 906,35грн. - інфляційні втрати; 982,16грн. - 3 % річних.
Судові витрати по справі, у вигляді судового збору та витрат на оплату послуг адвоката, покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі усної домовленості між сторонами позивач здійснив поставку продукції виробничо-технічного призначення на підставі рахунків СФ-0000876 від 03.06.2008р. та СФ-0000877 від 03.06.2008р. на загальну суму 9 486,48грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000724 від 25.06.2008р. на суму 1 994,70грн.; № РН-0000725 від 25.06.2008р. на суму 2 905,86грн.; № РН-0000748 від 02.07.2008р. на суму 97,68грн.; № 0000743 від 02.07.2008р. на суму 4 488,24грн. Відповідач частково оплатив зазначену вище заборгованість лише 03.09.2010р. у сумі 187,20грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків по оплаті отриманого товару позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, якою просить суд стягнути заборгованість у розмірі 9 299,28грн. в примусовому порядку та додатково стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Цивільного кодексу України та господарського кодексу України, 726,62грн. пені, а посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути 1 906,35грн. інфляційних втрат та 982,16грн. 3 % річних.
За результатами розгляду позовної заяви вих. № 04/10/1 від 04.10.12р. ухвалою суду від 10.10.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 25.10.12р.
25.10.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача; представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 08.11.12р.
08.11.12р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі; відповідач надав відзив на позов, позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
Позивач за видатковими накладними № РН-0000724 від 25.06.2008р. на суму 1 994,70грн. (а.с.11); № РН-0000725 від 25.06.2008р. на суму 2 905,86грн. (а.с.112); № РН-0000748 від 02.07.2008р. на суму 97,68грн. (а.с.13); № 0000743 від 02.07.2008р. на суму 4 488,24грн. (а.с.14) поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 9 486,48грн., що підтверджується підписами на вказаних видаткових накладних.
Оплата за поставлений товар всупереч домовленості про оплату протягом семи днів з моменту поставки здійснена не була.
Позивач звертався до відповідача з листами № 1-15/10 від 15.10.2008р. (а.с. 15); № 1-21/01 від 21.01.2009р. (а.с. 16); № 1-24/02 від 24.02.2009р. (а.с. 17) з вимогами про погашення заборгованості, на які жодних відповідей отримано не було.
17.03.2009р. позивач направив вимогу про оплату продукції № 16/03-09 з вимогою сплатити суму боргу за поставлений товар у сумі 9 486,48грн. (а.с.18).
Відповідач 03.09.10р. здійснив часткову оплату отриманого товару у розмірі 187,20грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р. (а.с.21), у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи у суді становить 9 299,28грн.
За результатами дослідження матеріалів справи господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем в силу ст.ст. 11, 202, 206, 655 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського процесуального кодексу України виникли зобов'язальні відносини, на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Сторонами усного договору поставки досягнуто домовленість про оплату товару протягом семи днів з моменту поставки.
На підставі вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що право пред'явити вимогу про оплату переданого товару у позивача виникло:
- за видатковою накладною № РН-0000724 від 25.06.2008р. - 02.07.2008р.;
- за видатковою накладною № РН-0000725 від 25.06.2008р. - 02.07.2008р.;
- за видатковою накладною № РН-0000748 від 02.07.2008р. - 09.07.2008р.;
- за видатковою накладною № 0000743 від 02.07.2008р. - 09.07.2008р.;
Щодо розрахунку строків виникнення обов'язку покупця (відповідача) з оплати товару здійсненого позивачем та підтриманого відповідачем господарський суд зазначає наступне.
Господарський суд погоджується з висновком колегії суддів Вищого господарського суду України, який висвітлено в постанові Вищого господарського суду України від 25.11.10р. по справі № 22/132 та вважає помилковим посилання сторін на те, що обов'язок відповідача оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позивача, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання - здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги відповідачем, посилаючись при цьому на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 Цивільного кодексу України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.
Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права - ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, однак враховуючи домовленість сторін про оплату товару протягом семи днів з моменту поставки, обов'язок по оплаті спірного товару відповідач повинен був виконати протягом семи днів з моменту поставки товару.
Щодо посилань відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, господарський суд вважає, що даний строк позивачем не пропущено, так як 03.09.10р. відповідач здійснив дію, а саме частково у розмірі 187,20грн. оплатив товар, яка свідчила по визнання боргу перед позивачем. Дану дію господарський суд, в порядку ст.264 Цивільного кодексу України, вважає такою, що перервала перебіг позовної давності.
Таким чином, за спірним договором поставки позовна давність, щодо стягнення основної заборгованості з 03.09.2010р. почала перебіг заново та триває до 03.09.2013р., підстави для відмови в позові, у зв'язку зі спливом позовної давності відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за умовами усного договору поставки у сумі 9 299,28грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим дану вимогу суд визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Цивільного кодексу України та господарського кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 726,62грн. пені за період з 03.04.12р. по 03.10.2012р.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 726,62грн. пені є такою, що не підлягає задоволенню, так як умовами укладеного між сторонами договору сторони не передбачили стягнення пені за неналежне виконання умов договору, а посилання позивача на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд визнає безпідставними, так як ст.1 зазначеного закону встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, однак враховуючи відсутність згоди сторін, суд відмовляє в задоволенні даної вимоги. Крім того, господарський суд звертає увагу позивача на п.6 ст.232 Господарського кодексу України, з метою в майбутньому правильно визначати періоди нарахування пені.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума нарахованих позивачем відповідачу трьох відсотків річних становить 982,16грн. за період з 30.03.09р. по 04.10.12р. суд визнає дану вимогу позивача такою, що відповідає положенням чинного законодавства, а отже є такою, що підлягає задоволенню.
Сума нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат становить 1 906,35грн. за період з 30.03.09р. по 04.10.12р., суд визнає дану вимогу позивача такою, що відповідає положенням чинного законодавства, а отже є такою, що підлягає задоволенню.
Заява відповідача про застосування до спірних взаємовідносин строку позовної давності задоволенню не підлягає, так як позовна давність щодо основного зобов'язання не спливла, тому й щодо додаткового не спливла, так як до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовується трирічна позовна давність.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 519,05грн., з урахуванням того, що 94,38% позовних вимог позивача судом задоволено.
Витрати на послуги адвоката у розмірі 1 550,00грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача частково у розмірі 1 462,89грн., у зв'язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволені частково.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, буд. 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "Промснаб" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Усенка, буд. 7, кв. 27; код ЄДРПОУ 31371255) 9 299,28грн. (дев'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять грн. 28 коп.) - основна заборгованість; 1 906,35грн. (одна тисяча дев'ятсот шість грн. 35 коп.) - інфляційні втрати; 982,16грн. (дев'ятсот вісімдесят дві грн. 16 коп.) - 3 % річних; 1 519,05грн. (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять грн. 05 коп.) - судового збору; 1 462,89грн. (одна тисяча чотириста шістдесят дві грн. 89 коп.) - витрат на оплату послуг адвоката, видати наказ.
В решті відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 12.11.12р. Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко