"14" листопада 2012 р. Справа № 2/35/2012/5003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2012
у справігосподарського суду Вінницької області
за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр"
простягнення 106 936, 98 грн. плати за користування вагонами
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:Ковалишина Л.І. -дов. № 3644-НЮ від 09.11.2012;
від відповідача:Страшко А.А. -дов. № 2281 від 13.11.2012;
Рішенням від 24.07.2012 господарського суду Вінницької області (суддя: Мельник П.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнено з ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" на користь ДТГО "Південно-Західна залізниця" 106 936, 98 грн. плати за користування вагонами.
Постановою від 10.09.2012 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: - Мельник О.В. головуючий, Савченко Г.І., Грязнов В.В.) рішення від 24.07.2012 господарського суду Вінницької області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права, зокрема, ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 6 Статуту залізниць України та Правила користування вагонами і контейнерами.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 22.05.2009 Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" (за договором - залізниця) та ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" (за договором - вантажовласник) уклали договір № 84 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", за умовами якого позивач списує з особового рахунку відповідача відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил перевезень і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Пунктами 8, 9 та 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини та передає йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно накладних, за якими перевозились порожні вагоні в графі станція і залізниця призначення зазначено станцію Гнівань Південно-Західної залізниці, в графі одержувач зазначено: - ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр".
Частиною 1 ст. 47 Статуту залізниць України передбачено, що у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.
Відповідач не прийняв вантаж на відповідальне зберігання.
Наказом №234 від 26.02.2012, у зв'язку з неприйманням відповідачем вантажу, позивач на станції Браїлів затримав 41 порожній вагон, що перевозився на адресу відповідача. В акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 26.02.2012 за № 3 вказано час початку затримки вагонів, які прибули поїздом № 3822, з 22 год.27 хв. 26.02.2012 та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 3001, до 03 год. 18 хв. 07.03.2012.
01.03.2012, згідно наказу № 264, на станції Жмеринка позивач затримав 56 порожніх вагонів, що перевозились на адресу відповідача. В акті про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 19, 21 від 01.03.2012 вказано час початку затримки вагонів, які прибули поїздом № 3001, з 07 год. 30 хв. 01.03.2012 та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 3001, до 03 год. 18 хв. 07.03.2012.
01.03.2012 на станції Жмеринка оформлено повідомлення про затримку вагонів № 8 згідно актів ГУ-23а про затримку вагонів №№ 3, 19, 21. Відповідач відмовився від підпису про ознайомлення з зазначеним повідомленням, про що на станції Гнівань складено акт загальної форми ГУ-23 № 89 від 02.03.2012.
Згідно наказу № 266 від 01.03.2012 на станції Вінниця позивач затримав 55 порожніх вагонів адресованих відповідачу, у зв'язку з неприйманням їх на станції призначення Гнівань. В акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 01.03.2012 за № 21 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом №3801, з 11 год. 35 хв. 01.03.2012 та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 3801, до 23 год.30 хв. 06.03.2012. Згідно акту ГУ- 23а про затримку вагонів № 21 оформлено повідомлення про затримку вагонів № 15 від 01.03.2012. Відповідач відмовився від підпису про ознайомлення з зазначеним повідомленням, про що на станції Гнівань складено акт загальної форми ГУ-23 від 01.03.2012 за № 87.
06.03.2012, згідно наказу від № 307, на станції Жмеринка затримано 58 порожніх вагонів адресованих відповідачу, у зв'язку з неприйманням їх станцією призначення Гнівань. В акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 06.03.2012 №№ 32, 37, 38, 40 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом №2002, з 18 год. 00 хв. 06.03.2012 та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 3502 до 17 год.00 хв. 10.03.2012. Повідомлення про затримку вагонів № 9 оформлено 06.03.2012. Відповідач відмовився від підпису про ознайомлення з зазначеним повідомленням, про що на станції Гнівань складено акт загальної форми ГУ-23 від 06.03.2012 за № 92.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем дотримано визначений пунктами 8-10, зазначених вище Правил, порядок встановлення факту затримки вагонів з причин, що залежать від відповідача, його фіксації та повідомлення про це вантажовласника, що є підставою для проведення нарахування плати за користування вагонами.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Статтею 125 Статуту залізниць України визначено, що після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.
Пунктом 2 зазначених вище Правил користування вагонами, визначено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що затримка вагонів відбулась з вини відповідача, що встановлено актами про затримку вагонів форми ГУ-23а.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 10.09.2012 Рівненського апеляційного господарського суду зі справи №2/35/2012/5003 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга