"13" листопада 2012 р. Справа № 12/125б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М. -доповідач,
суддів:Акулової Н.,
Владимиренко С.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції
на ухвалуГосподарського суду Луганської області від 25.06.12р.
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012р
у справі№12/125б господарського суду Луганської області
за заявоюПриватного підприємства "Будинок"
до боржникаПриватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект"
проБанкрутство
за участю представників сторін:
від заявника:Хайдарова І.О., за довіреністю
від боржника:ОСОБА_1, за наказом № 1/к від 03.01.07р.
від скаржника:Омельченко Д.О., за довіреністю
від кредиторів:Запорожцев В.В., за довіреністю(ПАТ "Ересте Банк")
Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.06.2012р. по справі №12/125б було визнано додаткові грошові вимоги кредитора ПП "Бідинок" в сумі 852989,43грн. (4 черга), решту вимог відхилено; визнано грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 в сумі 3408684,96грн., в тому числі: 2753000,00грн. основного боргу (4 черга задоволення); 398175,00грн. інфляційних витрат (4 черга); 114517,15грн. 3% річних (4 черга) та 142992,81грн. пені (6 черга); здійснено заміну кредитора ТОВ "Мебельное агенство" за заявленими грошовими вимогами в сумі 2107245,66грн. його правонаступником за договором відступлення права вимоги №20120202/1 від 02 лютого 2012 року ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія"; визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" в сумі 11402528,24грн. (4 черга); продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Бугулян О.А. на 3 місяці -до 02.09.2012р.; зобов'язано розпорядника майна включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів та надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів ПАТ "Луганськспецтехкомплект".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012р. у справі №12/125б апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції на ухвалу господарського суду Луганської області від 25.06.2012р. по справі №12/125б залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Луганської області від 25.06.2012р. по справі №12/125б залишено без змін.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Луганської області від 25.06.2012р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012р., Публічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що через порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій було незаконно залишено без задоволення цілком обґрунтовані та законні заперечення Банку щодо визнання погашеними грошових вимог ТОВ "Мебельное агентство", ОСОБА_1, ПП "Будинок" та ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" та, на думку скаржника, оскаржуваними рішеннями фактично відновлено вищеозначеним кредиторам пропущений ними термін, який не підлягав відновленню. При цьому, вважає що при винесенні ухвали від 25.06.12р. у справі № 12/125б господарський суд Луганської області припустився низки грубих порушень норм матеріального та процесуального права, дійшов висновків, що не ґрунтуються на фактично наявних у матеріалах справи доказах, без дослідження оригіналів первинної документації, незаконно та необґрунтовано визнав додаткові грошові вимоги ПП "Будинок" у розмірі 852989,43грн., грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 3408684,96грн., грошові вимоги ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" в розмірі 11402528,24грн. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції, в порушення приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, вказані Банком порушення не усунув та, взагалі, не надав жодної правової оцінки доводам Банку.
Кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" , у відзиві на касаційну скаргу №35 від 24.10.12р. проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими. Просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.06.12р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012ру справі №12/125б залишити без змін.
Боржник, Приватне підприємство "Будинок", у відзиві №41 від 24.10.12р. на касаційну скаргу та представник боржника у судовому засідання, також, проти вимог та доводів скаржника заперечує вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій , ухвалою суду від 27.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 20.06.2011 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора Приватного підприємства "Будинок" до боржника в сумі 451 700 грн. 00 коп.; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бугулян Олену Анатоліївну. Цією ж ухвалою суд зобов'язав ініціюючого кредитора - Приватне підприємство "Будинок", опублікувати, в 10-денний строк, за свій рахунок, оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" - в офіційному друкованому органі Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" або "Урядовий Кур'єр"), із зазначенням у ньому відомостей, передбачених п. 5 ст. 11 Закону; примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду та розпоряднику майна.
26 липня 2011 року в газеті "Голос України" № 134 (5134) було опубліковано оголошення; встановлений ст. 14 Закону про банкрутство граничний строк звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника сплинув 25 серпня 2011 року.
Протягом встановленого строку з грошовими вимогами до боржника звернулися конкурсні кредитори.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна спільно з боржником, визнано грошові вимоги наступних кредиторів: ТОВ «Мебельне агентство»у розмірі - 2 107 566,66 грн.; ОСОБА_1 у розмірі - 3 409 005,96 грн.; ПП «Будинок»у розмірі - 858 460,01 грн.; ТОВ «Луганська спеціалізована торгівельна компанія»у розмірі - 6 327 321,00 грн., на загальну суму - 12 702 353,63 грн. Зазначені вимоги були внесені до реєстру вимог кредиторів, як безспірні та судом за суттю не розглядалися.
За ухвалою від 10.05.2012 судом були визнані грошові вимоги: кредитора Луганської міської ради частково в сумі 41 701 грн. 56 коп., решту вимог - відхилено; кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції у сумі 11 963 679,75 грн. і зобов'язано розпорядника майна Бугулян О.А. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів (третя черга і перша черга відповідно).
Розпорядником майна також внесені до реєстру як безспірні вимоги забезпеченого кредитора - ПАТ "Ерсте Банк" в сумі 6 685 984,52 грн. основного боргу (1 черга).
Забезпечений кредитор, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", проти визнання грошових вимог конкурсних кредиторів ТОВ "Мебельне агентство", ОСОБА_1, ПП "Будинок" та ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" заперечує, що стало підставою перегляду вимог означених кредиторів в судовому процесі.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.06.2012р. по справі №12/125б, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012р, було визнано додаткові грошові вимоги кредитора ПП "Бідинок" в сумі 852989,43грн. (4 черга), решту вимог відхилено; визнано грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 в сумі 3408684,96грн., в тому числі: 2753000,00грн. основного боргу (4 черга задоволення); 398175,00грн. інфляційних витрат (4 черга); 114517,15грн. 3% річних (4 черга) та 142992,81грн. пені (6 черга); здійснено заміну кредитора ТОВ "Мебельное агенство" за заявленими грошовими вимогами в сумі 2107245,66грн. його правонаступником за договором відступлення права вимоги №20120202/1 від 02 лютого 2012 року ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія"; визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" в сумі 11402528,24грн. (4 черга); продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Бугулян О.А. на 3 місяці -до 02.09.2012р.; зобов'язано розпорядника майна включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів та надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів ПАТ "Луганськспецтехкомплект".
Приймаючи означені судові акти , суди попередніх інстанцій виходили з того, що додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора за вексельними зобов'язаннями боржника в сумі 708 600,00 грн. повністю підтверджуються матеріалами справи , та договори купівлі-продажу між Приватним підприємством «Будинок»та Приватним акціонерним товариством «Луганськспецтехкомплект»в судовому порядку не дійсними чи нікчемними не визнані, безтоварність чи фіктивність поставок за ними судом не встановлена.
Щодо грошових вимог ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності у кредиторів по справах про банкрутство права збільшувати грошові вимоги в силу пересічного строку за ст. 14 Закону про банкрутство та того, що боржником несвоєчасно виконано зобов'язання за договорами ОБ-10-20090105/1 від 05.01.2009, ОБ-10-20090105/2 від 05.01.2009, частково виконані зобов'язання за договорами ОБ-10-20081201 від 01.12.2008, ОБ-10-20081201 від 01.12.2008 та невиконане зобов'язання за договорами ОБ-10-20090701/1 від 01.07.2009, ОБ-10-20090701 від 01.07.2009, ОБ-10-20091102/2 від 02.11.2009, ОБ-10-20091230/1 від 30.12.2009, ОБ-10-20100630/1 від 30.06.2010.
Стосовно заміни кредитора у справі №12/125б Товариства з обмеженою відповідальністю "Мебельное агентство" на товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" суди виходили з приписів ст. 204 Цивільного Кодексу України та презумпція правомірності Договору про відступлення права вимоги №20120202/1 від 02 лютого 2012 . Щодо визнаних грошових вимог ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" рішення судів попередніх інстанцій мотивоване дійсністю правочинів , обґрунтованістю та доведеністю, належними та допустимими доказами у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками та розрахунками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх законними та обґрунтованими з оглядом на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
За приписами ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.
За приписами ст. 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів.
Отже, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.
Під конкурсними кредиторами згідно із абзацом шостим ст. 1 Закону про банкрутство слід розуміти кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, або тих, що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не забезпечені заставою майна боржника.
Тож, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
В силу ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.
При цьому , заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Також, слід зазначити, що в межах провадження справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним .
Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Враховуючи приписи ст.204 Цивільного кодексу України і те, що Договір про відступлення права вимоги №20120202/1 від 02 лютого 2012 у встановленому законом порядку визнаний недійсним не був, суд першої інстанції правомірно, з дотриманням норм діючого законодавства здійснив заміну кредитора ТОВ "Мебельное агентство" за заявленими грошовими вимогами в сумі 2107245,66грн. його правонаступником ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія", судом апеляційної інстанції з цього проводу надана вірна правова оцінка.
Крім того, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, підтверджується матеріалами справи та не спростовано під час касаційного провадження, додаткові грошові вимоги кредитора ПП "Бідинок" в сумі 852989,43грн., грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 в сумі 3408684,96грн. та грошові вимоги кредитора ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" в сумі 11402528,24грн. обґрунтовані та доведені у встановленому Законом порядку .
Доводи скаржника наведені в касаційній скарзі судова колегія вважає такими, що не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій фактів, вірності здійснених розрахунків та зроблених висновків, а від так не можуть бути визнані підставою для скасування оскаржених судових актів. Доводи заявників касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.06.12р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012р по справі №12/125б залишити без змін.
Головуючий суддя: М. Запорощенко
Судді: Н. Акулова
С. Владимиренко