"14" листопада 2012 р. Справа № 5005/4318/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Рось" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2012 року у справі № 5005/4318/2011 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Новомосковського району електричних мереж, Дніпропетровська область, до Приватного підприємства "Рось", Дніпропетровська область, про стягнення 71 122,38 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Черевко О.О. (дов. № 293/1010 від 27.06.12);
відповідача -Паланський О.М. (директор),
встановив:
У березні 2011 року позивач ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Новомосковського району електричних мереж, пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Рось" про стягнення 71 122,38 грн.
Вказував, що 24.03.09 між ним (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № 223 про постачання електричної енергії, згідно умов якого він зобов'язався здійснювати постачання споживачу електричної енергії, а споживач -сплачувати вартість електричної енергії на умовах, визначених договором.
Зазначав, що 13.09.10 за наслідками перевірки його уповноваженими представниками об'єкту відповідача, що розташований під № 59 по вул. Чапаєва в с. Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області, був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією № В 003819, в якому зазначено про порушення відповідачем, як споживачем електричної енергії, п.п. 3.34, 6.40 Правил користування електричною енергією шляхом порушення кріплення розрахункового механізму всередині електролічильника; зовнішніх пошкоджень не виявлено.
06.10.10 рішенням комісії Новомосковського району електричних мереж з розгляду акту № В 003819 від 13.09.10, оформленим протоколом № 309, здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії за період з 03.07.10 по 13.09.10, яка склала 66 834,52 грн. активної електроенергії та 4 287,86 грн. реактивної електроенергії.
Посилаючись на виникнення у відповідача обов'язку по сплаті недоврахованої електричної енергії, позивач просив стягнути з відповідача 71 122,38 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року (суддя Панна С.П.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено вчинення відповідачем зафіксованих позивачем в акті № В 003819 від 13.09.10 дій, які порушують вимоги зазначених в акті пунктів Правил користування електричною енергією, що є підставою до відмови в позові.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2012 року (колегія суддів у складі: Чимбар Л.О. -головуючий, Чохи Л.В., Антонік С.Г.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову.
Постановлено стягнути з ПП "Рось" на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Новомосковського району електричних мереж, 71 122,38 грн. недоврахованої електричної енергії та 1 302,83 грн. судових витрат.
Постанова обґрунтована посиланнями на ту обставину, що позивачем належними та допустимими доказами доведено втручання відповідача в роботу лічильника з метою заниження показників електролічильника.
У касаційній скарзі ПП "Рось", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції вимог п. 6.40 Правил користування електричною енергією та ст.ст. 32, 33, 41, 42 ГПК України, просить скасувати постанову апеляційного суду та постановити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 24.03.09 між сторонами у справі був укладений договір № 223 про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався здійснювати постачання споживачу (відповідачу) електричної енергії, а споживач -сплачувати вартість електричної енергії на умовах, визначених договором.
Пунктом 4.2.4 договору споживач зобов'язався нести відповідальність за технічний стан розрахункових засобів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечувати їх охорону та збереження.
Водночас судами встановлено, що 13.09.10 за наслідками перевірки уповноваженими представниками позивача об'єкту відповідача, що розташований під № 59 по вул. Чапаєва в с. Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області, був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією № В 003819, в якому зазначено про порушення відповідачем, як споживачем електричної енергії, п.п. 3.34, 6.40 Правил користування електричною енергією шляхом порушення кріплення розрахункового механізму всередині електролічильника; зовнішніх пошкоджень не виявлено.
Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків (п. 6.42 Правил користування електричною енергією).
06.10.10 рішенням комісії Новомосковського району електричних мереж з розгляду акту № В 003819 від 13.09.10, оформленим протоколом № 309, здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії за період з 03.07.10 по 13.09.10, яка склала 66 834,52 грн. активної електроенергії та 4 287,86 грн. реактивної електроенергії.
Пунктами 3.2, 3.3 Правил користування електричною енергією встановлено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Апеляційним господарським судом встановлено та з наявного в матеріалах справи акту про пломбування засобів обліку б/н від 02.07.10 (т. 1, а.с. 31) вбачається, що відповідач прийняв на відповідальне зберігання лічильник НІК 2301 АПЗ, заводський номер 0302052 опломбований пломбами, тому відповідальність за збереження їх цілісності зазначеними пунктами Правил покладена саме на відповідача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.09.10 за результатами проведення експертизи лічильника електроенергії НІК 2301 АПЗ № 0302052 був складений акт № 002100, яким зафіксовано порушення кріплення розрахункового механізму та зруйнування приливів цоколя під кріплення лічильного механізму. Лічильник НІК 2301 АПЗ № 0302052 визнано непридатним для подальшої експлуатації.
Крім того, актом обстеження ремонту заводу виробника "НІК Електроніка" від 13.09.11 (т. 2, а.с. 67) лічильника НІК 2301 АПЗ № 0302052, який надійшов на гарантійний ремонт від споживача, виявлено зламані стійки лічильного механізму, лічильний механізм не працює, та зазначено про те, що при штатній роботі лічильника стійки лічильного механізму зламатися не могли, що підтверджує несанкціоноване втручання в роботу приладу.
Нарахування недоврахованої електроенергії позивачем проведено за період з 03.07.10 (наступний день після проведення технічної перевірки вказаного засобу обліку відповідача) по 13.09.10 (день виявлення порушення), що відповідає п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, згідно якої кількість днів у періоді, за який має здійснюватись перерахунок, рахується від дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня виявлення порушення але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Таким чином, за вчинене відповідачем порушення вимог п.п. 3,34, 6.40 Правил, що зафіксовано в акті про порушення Правил користування електричною енергією № 003819 від 13.09.10, передбачено застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та сплата вартості недоврахованої електричної енергії.
З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду та постановляючи нове рішення про задоволення позову.
Разом з тим, місцевим судом, викладеним обставинам в їх сукупності, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, відповідна правова оцінка не надавалась, що вплинуло на правильність встановлення дійсних обставин справи, застосування норм матеріального права та вирішення спору по суті.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Твердження скаржника про відсутність правових підстав до стягнення з відповідача спірної вартості недоврахованої електричної енергії на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією № 003819 від 13.09.10, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому дані твердження слід залишити поза увагою суду.
Суд апеляційної інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства,
доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Рось" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2012 року у справі № 5005/4318/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик