"13" листопада 2012 р. Справа № 5023/2476/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Плюшка І.А.,
суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Промбуд-2"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р.
у справі№ 5023/2476/12 господарського суду Харківської області
за позовомпершого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради
допублічного акціонерного товариства "Промбуд-2",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, 2) Державна інспекція сільського господарства в Харківській області,
простягнення 2 795 365,42 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лук'янчук І.В., дов. від 25.07.2012
від відповідача: Караваєв О.О., дов. 05.11.2012
від третьої особи 1: не з'явились
від третьої особи 2: не з'явились
від Генеральної прокуратури: Рудак О.В.
В червні 2012 року перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" про стягнення збитків у розмірі 2795 365, 42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України неправомірно, без правовстановлюючих документів та безоплатно використовує земельну ділянку загальною площею 1,024 га, внаслідок чого відповідач повинен відшкодувати завдані міській раді збитки у вигляді неодержаних доходів в розмірі 2 795 365, 42 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2012р. (суддя Погорелова О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки набув право користування нею відповідно до державного акту на право користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1630, а дії відповідача щодо користування земельною ділянкою на підставі відповідних рішень позивача не є самовільним зайняттям земельної ділянки в розумінні статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"
Крім того, суд визнав необґрунтованими позовні вимоги, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності №19 від 06.05.1995р. відповідач є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства "Промбуд-2", виконував вимоги законодавства щодо плати за землю - сплачував за 2009, 2010 та 2011 роки земельний податок за використання спірної земельної ділянки на підставі статей 2, 13 Закону України "Про плату за землю", а прокурор та позивач не надали доказів наявності заборгованості відповідача зі сплати земельного податку та доказів протиправної поведінки відповідача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. (судді: Черленяк М.І. -головуючий, Ільїн О.В., Тихий П.В.) апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Харкова задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2012р. скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 2 795 365,42 грн.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" до Державного бюджету України 55 907,30 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 27 953,65 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що стягненню підлягають збитки у вигляді неодержаного доходу в зв'язку з використанням земельної ділянки з порушенням вимог діючого законодавства, а не збитки, спричинені самовільним зайняттям земельної ділянки.
При цьому, суд визнав доведеним наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення та у зв'язку з цим прийшов до висновку, що відповідач порушив інтереси позивача, як власника спірної земельної ділянки відносно володіння, користування та розпорядження нею, оскільки по-перше, після вилучення із користування тресту "Промбуд-2" частини земельної ділянки, у користуванні тресту фактично з'явилась нова земельна ділянка за старою адресою, яку трест в порушення ст. 22 Земельного кодексу УРСР використовував без відведення її відповідними землевпорядними органами в натурі та без оформлення і реєстрації документу на право користування землею. По-друге, відповідач в порушенні вимог ст. 22, 92, 123, 125, 126 та пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України не оформив та не зареєстрував у встановленому чинним законодавством порядку право користування на земельну ділянку, а відтак, не набув таке право. По-третє, сума земельного податку, який сплачено відповідачем, не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків.
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Промбуд-2" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, прокуратурою міста Харкова проведено перевірку, якою встановлено, що публічне акціонерне товариство "Промбуд-2" використовує земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 4, загальною площею 1,0240 га. Вказана земельна ділянка використовується відповідачем для розміщення та експлуатації нежитлових будівель літ. "Ж-2", площею 233,8 кв.м., літ. "С-1", площею 7,8 кв.м., літ. "Т-1", площею 74,3 кв.м., літ. "К-2", площею 267,1 кв.м., літ. "Р-1", площею 22,9 кв.м., літ. "Л-2", площею 108,4 кв.м., літ. "Д-1", площею 246,6 кв.м., літ. "В-2", площею 485,0 кв.м, літ. "И-1", площею 477,1 кв.м., літ. "П-1", площею 15,2 кв.м., літ. "О-1", площею 40,2 кв.м., літ "Б-1", площею 206.4 кв.м., літ "Е-1", площею 140,4 кв.м., літ. "Г-1", площею 990,6 кв.м., літ. "З-1", площею 343,7 кв.м.
Зазначені нежитлові приміщення належать відповідачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.05.1995р., виданим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, та актом приймання передачі № 84 від 11.08.1999р.
За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові №3086/11 від 01.11.2011р., яким встановлено, що вказана земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Крім того, Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області в квітні 2011 року проведено перевірку з питань дотримання відповідачем вимог земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки, в результаті якої встановлений факт використання відповідачем зазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2011р. та винесено припис № 000586 від 06.04.2011р. про усунення порушень земельного законодавства.
В порядку контролю Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області 06.05.2011р. проведено повторну перевірку в частині виконання припису № 000586 від 06.04.2011р., в результаті якої встановлено невиконання відповідачем вимог припису.
У зв'язку з встановленими порушеннями відносно керівника відповідача винесено припис № 001243 від 06.05.2011р., складено протокол про адміністративне правопорушення № 000335 від 06.05.2011р. та прийнято постанову від 06.05.2011р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №849 від 30.11.2011р. затверджено акт № 218 від 08.11.2011р. про визначення збитків в сумі 2 795 365, 42 грн., які неодержані позивачем як дохід за час використання відповідачем земельної ділянки площею 1,0240 га за адресою: вул. Золочівська, 4, у м. Харкові за період з 01.07.2009р. по 01.09.2011р.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку Управління земельних відносин Харківської міської ради надіслало відповідачу повідомлення № 11496/0/84-11 від 07.12.2011р., в якому просило розглянути акт про визначення збитків власнику землі та вирішити питання про добровільну сплату вказаної в акті суми. Однак, відповідач відповіді на вказане повідомлення не надав, в добровільному порядку збитки не відшкодував, що і стало підставою для звернення першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом у даній справі.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч.3 зазначеної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.03.1987р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 78-5 тресту "Промбуд-2" надано в користування земельну ділянку площею 1,6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові зокрема, для розширення в 1987-1989 р. р. виробництва бази УПТК по вул. Золочівській, 4.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970р., право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів УРСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.
У 1988 році виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів тресту "Промбуд-2" видано державний акт на право користування землею на земельну ділянку площею 1, 6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові для будівництва в межах згідно з планом користування, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1630.
Таким чином, тресту "Промбуд-2" надано вказану земельну ділянку в користування та видано і зареєстровано документ на право користування цією ділянкою відповідно до вимог чинного на той момент законодавства.
Згідно зі статтею 16 Земельного кодексу УРСР надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.
17.05.1989р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 118-33 з користування тресту "Промбуд-2" вилучено частину земельної ділянки та передано її у користування заводу "Харпластмас", внаслідок чого, згідно довідки Головного Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від № 188 27.11.1992р. за результатами проведеної інвентаризації території, площа земельної ділянки тресту "Промбуд-2" зменшилась і склала 1,024 га, тобто фактично з'явилась нова земельна ділянка. Однак, зміни у зв'язку з цим до вищевказаного державного акту на право користування землею не вносилися.
Крім того, судами встановлено, що відповідно до свідоцтва Харківського обласного управління статистики № 848 від 22.07.1993р. трест "Промбуд-2" ліквідовано та створено державне будівельне підприємство тресту "Промбуд-2".
Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 873-П від 27.12.1993р. на базі державного будівельного підприємства тресту "Промбуд-2" створено відкрите акціонерне товариство.
Відповідно до статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990р., в редакції чинній на момент ліквідації тресту "Промбуд-2" та на момент створення ДБП тресту "Промбуд-2" та ВАТ "Промбуд-2", право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1 - 8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.
Статтею 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Згідно зі ст. 23 ЗК України від 18.12.1990р. право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, в порушення зазначених норм законодавства, чинних на момент створення як державного будівельного підприємства "Промбуд-2", так і ВАТ "Промбуд-2", відповідачем документу на право користування землею не оформлено та не зареєстровано.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" відкрите акціонерне товариство "Промбуд-2" перейменовано у публічне акціонерне товариство "Промбуд-2". Згідно довідки з ЄДРПОУ № 14173068 від 03.07.2012р. державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведена 13.10.2009р.
За твердженням позивача, відповідач в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001р., що набув чинності 01.01.2002р., неправомірно (без укладеного з позивачем договору оренди) та безоплатно використовує земельну ділянку загальною площею 1, 024 га за адресою: вул. Золочівська, 4, у м. Харкові.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 92 Земельного кодексу визначено, що право постійного користування земельною ділянкою -це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України.
Згідно з частинами першою та другою ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватись в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Таким чином, враховуючи наведені вимоги чинного на даний час земельного законодавства, публічне акціонерне товариство "Промбуд-2" не є суб'єктом, що має право постійного користування земельною ділянкою, однак може набувати права користування земельною ділянкою на умовах оренди.
Частиною п'ятою ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до частин першої та другої ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державні або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції відповідач відповідних дій, направлених на отримання земельної ділянки в користування, зокрема на праві оренди, не вчиняв; з листа Управління Держкомзему у м. Харкові № 3960/08 від 02.07.2012р., вбачається, що станом на 02.07.2012р. правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку загальною площею 1,0240 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові не обліковуються.
Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Однак, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що ні державне будівельне підприємство "Промбуд-2", ні ВАТ "Промбуд-2" не набули права постійного користування спірною земельною ділянкою в порядку, визначеному чинним на той момент законодавством.
Враховуючи вищевикладені норми Земельного кодексу України від 25.10.2001р. та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що у відкритого акціонерного товариства "Промбуд-2" відповідно до вимог Земельного кодексу України від 25.10.2001р. з моменту набрання ним чинності (01.01.2002р.) виникли зобов'язання укласти з позивачем договір оренди спірної земельної ділянки.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції право користування зазначеною земельною ділянкою (право оренди) згідно вимог чинного законодавства, відповідачем не оформлено та не зареєстровано, а відтак, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач не набув право користування на землю у встановленому законодавством порядку.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач фактично визнав відсутність у нього правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, надіславши на адресу позивача лист від 04.07.2011р. про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,0690 га, для обслуговування та експлуатації виробничих приміщень по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові.
Рішенням позивача № 479/11 від 16.11.2011р. відповідачу надано згоду на розробку проекту відведення зазначеної земельної ділянки. Проте, відповідач ухилявся від укладання з позивачем договору оренди землі.
Разом з цим, як встановлено апеляційним господарським судом, наявність протиправної поведінки відповідача, шкоди, завданої відповідачем власнику землі -позивачу, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також наявність вини правопорушника підтверджуються матеріалами перевірки Управління земельних відносин Харківської міської ради та Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 № 3086/11від 01.11.2011р., актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2011р., приписами № 000586 від 06.04.2011р. та № 001243 від 06.05.2011р. про усунення порушень земельного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення № 000335 від 06.05.2011р., постановою про накладення адміністративного стягнення від 06.05.2011р., актом позивача № 218 від 08.11.2011р. про визначення збитків, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 849 від 30.11.2011р.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічне визначення міститься і в статті 22 Цивільного кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою. Таким чином, у вигляді втраченої вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у вигляді упущеної вигоди. При цьому, упущеною вигодою позивач вважає неодержаний дохід у вигляді орендної плати від використання відповідачем земельної ділянки, власником якої є позивач, за період з 01.07.2009р. по 01.09.2011р. в розмірі 2 795 365, 42 грн.
Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України №284 від 19.04.1993р., передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Рішенням Харківської міської ради №130/09 від 24.06.2009р. затверджено "Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю" (далі - Порядок).
Даний Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно до ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Підставою для нарахування збитків стало порушення відповідачем вимог чинного земельного законодавства щодо використання земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 у місті Харкові, а саме, використання земельної ділянки без договору оренди земельної ділянки за вказаною адресою.
Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що використання відповідачем земельної ділянки без договору оренди є порушенням вимог земельного законодавства, однак не є її самовільним зайняттям.
Використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати, що і стало підставою для ініціювання позову.
Актом про визначення збитків № 218 від 08.11.2011р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 849 від 30.11.2011р., та розрахунком розміру збитків, наданих позивачем в обґрунтування позову, встановлено, що за період (з 01.07.2009р. по 01.09.2011р.) використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 1,0240 га по вул. Золочівська, 4 в м. Харкові без сплати ним орендних платежів, неодержаний міською радою дохід складає 2 795 365 грн. Зазначені акт та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 849 від 30.11.2011р. не є скасованими та не визнані недійсними в судовому порядку.
Крім того, сума земельного податку, сплачена відповідачем, була врахована при проведенні позивачем розрахунку розміру збитків та не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків, про що цілком вірно зазначено судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт протиправної поведінки з боку відповідача щодо порушення інтересів позивача як власника земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові відносно володіння, користування та розпорядження нею, а також факт понесення позивачем збитків в сумі 2 795 365,42 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, підстави для її скасування відсутні.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. у справі № 5023/2476/12 без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
С. Самусенко