"07" листопада 2012 р.Справа № 5017/2491/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"
до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця"
про стягнення 38354,64грн.
Суддя Гут С.Ф.
Представники:
Від позивача: Павлова С.О., довіреність №119 від 05.11.12р.;
Від відповідача: Слюсар М.М., довіреність №21 від 03.01.12р.;
В судовому засіданні 13.09.12р. по справі було оголошено перерву до 18.10.12р. о 12:00хв., в судовому засіданні 18.10.12р. по справі було оголошено перерву до 01.11.12р. о 11:30хв., та в судовому засіданні 01.11.12р. по справі було оголошено перерву до 07.11.12р. о 11:00хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення збитків спричинених внаслідок нестачі вантажу у розмірі 38354,64грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2012р. порушено провадження у справі №5017/2491/2012.
18.10.12р. відповідач подав у судовому засіданні клопотання(вх.№31532/2012 від 18.10.12р.), згідно якого просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів із структурних підрозділів Одеської залізниці.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2012р. строк вирішення спору по справі №5017/2491/2012 було продовжено до 07.11.12р., в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач вважає безпідставними та необгрунтованими твердження позивача про те, що ним були прийняті всі можливі та необхідні заходи щодо здійснення належного контролю та забезпечення збереження вантажу під час його завантаження, перевезення, під час його вивантаження та організації належної охорони вантажу до початку проведення експертизи, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві (вх.№31517/2012 від 18.10.12р.). Так в обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те, що відповідно до записів у залізничній накладній №53616827 від 17.06.2012р., завантаження вагонів №59240754, №59240887, №59243147 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагони №59240754, №59240887, №59243147 прибули 19.06.2012р. на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці, в технічно справному стані, зі справними ЗПП вантажовідправника, що відповідали документу відправника. Фактично ЗПП відправника справне, не порушене. Верхні завантажувальні та нижні розвантажувальні люки щільно замкнені. Просипання вантажу відсутнє. Ознак втрати, розкрадання вантажу не виявлено що документально підтверджується Пам'яткою №2697 від 19.06.2012р. та Актом загальної форми №5396 від 19.06.2012р. станції Чорноморська Одеської залізниці. Дані обставини вказують на те, що Одеська залізниця прийняла вантаж масою та стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані вантажоодержувачу. Отже залізницею було доставлено товар до станції призначення, та видано на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, згідно якої на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу (для вантажів у контейнерах) лише у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак нестачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану. Також звертає увагу суду на те, що згідно роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N04-5/601, відповідно до статті 53 Статуту залізниць України, пункту 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причини нестачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, експертиза провадиться в присутності начальника станції, його заступника або іншого уповноваженого начальником станції працівника залізниці. Але всупереч цієї законодавчої норми, залізницю не було повідомлено про час та місце проведення експертизи. Представники залізниці не були викликані та присутніми під час проведення експертизи. Згідно акту експертизи №УТЗ-1906 від 21.06.2012р., експертиза проводилася лише в присутності зацікавлених осіб, представники залізниці не були викликані та присутніми під час проведення даної експертизи.
Позивач подав заперечення на відзив(вх.№32995/2012 від 31.10.12р.), згідно яких заперечує проти доводів Одеської залізниці, так як обставини які викладені у відзиві по справі не відповідають дійсності. Так в обґрунтування зазначає про те, що огляд було проведено недостатньо якісно, а саме вагони оглядались не повністю а в Акті загальної форми №5396 від 19.06.2012р., не зафіксовані дані про крадіжку з метою ухилення від відшкодування збитків. Таким чином Одеською залізницею не було виконано свого обовязку щодо схоронності вантажу, внаслідок чого виникла нестача вантажу та ПАТ "Концерн Стирол" були спричинені збитки на сумму 38354,64грн.
01.11.12р. від відповідача надішли пияснення по справі(вх.№33112/2012 від 01.11.12р.).
07.11.12р. від позивача надійшли пояснення по справі(вх.№33633/2012 від 07.11.12р.).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
17.07.2012р. за накладною №53616827 Донецкою залізницею було прийнято до перевезення за маршрутом из 60 вагонів завантажених 3370,38тн карбаміду (мочевина штучна), призначенням на станцію Чорноморська-експорт Одеської залізниці.
Відправником данного вантажу є Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", а отримувачем ТОВ"ТИС-МИНУДОБРЕНИЯ".
На шляху слідування вантажу до станції призначення вантаж було втрачено, що виявилось під час переважуванні вагонів №№59240887, 59243147 та 59240754 у присутності прийомоздавальника ст.Чорноморська Никифорчук А. та прийомоздавальника вантажоотримувача Ищенко О. 19.06.12р.
Коммерційний акт по данному випадку залізницею складено не було.
19.06.12р. було подано скаргу вантажоотримувача з вимогою щодо видачі коммерційного акту за даним відправленням у зв'язку з встановленим фактом прибуття вагонів №№59240887, 59243147 и 59240754 з нестачею вантажу.
19.06.12р. було подано заявку до Одеської регіональної Торгово-промислової палатиУкраїни, та 21.06.12р. було складено акт експертизи №УТЭ - 1906.
Згідно висновку експерта зазначено, що внаслідок переважування залізничного вагону №59241059 мінераловоза з карбамідом фактично встановлено нетто - 47800кг, що на 8700кг менше, ніж зазначено у залізничній накладній вантажовідправника.
Також експертизою встановлено: "на ж.д вагоне 59243147 срезан ближний к лестнице запорныш шток, со следами недавнего воздействия(торцевая часть в месте обрезки без коррозионных отложений). Так же на крыше вагона в непосредственной близости от поврежденного штока, лежала ножовка по металлу. На двух других вагонах - №59240754 и №59240887 не нарушая целостности ЗПУ, эспертом установлена возможность откытия загрузочных люков, открыт свободный доступ к грузу.
ЗПУ двух вагонов п.п. №2,3 таблицы (вагон №59243147 и вагон №59240887) имеют следы деформации тросика. Во всех трех ж.д. вагонах (№59243147, 59240887, 59240754 эспертом через открытые загрузочные люки, установлено, что на поверхности груза видны неровности (выборки) и следы загрязнения груза. Крыши и платформы ж.д. вагонов со следами россыпи товара.".
Вобгрунтування позову позивач зазначає, що в порушення Правил складання актів, комерційний акт для фіксування обставин невідповідності виявленої на ст. призначення - Чорноморська Одеської залізниці - маси вантажу у вагонах №59243147, 59240887, 59240754, даним, зазначеним у залізнічній накладній №53616827 складено не було, та експертиза Торгово-промислової палати вказує на явні ознаки крадіжки вантажу у трьох залізничних вагонах. На скаргу з вимогою щодо видачі коммерційного акту від 19.06.12р. вмотивованої відповіді по суті скарги не піздніше трьохденного терміну після отримання скарги, на виконання п.17 Правил складання актів, Дирекцією залізничних перевезень надано не було, а крім того розпорядження про складання коммерційного актау, у випадку обґрунтованості скарги, Начальником Дирекції залізничних перевезень не видано. Так як при відправленні вантаж у повному обсязі було прийнято до перевезення залізницею на ст. Горлівка та претензій по кількості вантажу не надходило, нестача вантажу не могла виникнути внаслідок неправильного зазначення йго кількості у накладній. Вагони були опломбовані ЗПУ, що відповідає даним, зазначеним у залізнічній накладній, що встановлено в акті експертизи. Таким чином, вагони №59243147, 59240887, 59240754 прийняті залізницею до перевезення з масою вантажу зазначеною у залізничній накладній №53616827, а нестача вантажу виникла внаслідок крадіжки на шляху слідування до станції призначения, що трапилось внаслідок незабезпечення його схоронності залізницею на шляху слідування.
Відповідно до переуступочного напису зробленого на накладній вантажовідправник ТОВ"ТИС-МИНУДОБРЕНИЯ" передав право на пред'явлення претензій та позовів відправнику вантажу - ПАТ "Концерн Стирол".
Згідно розрахунку збитків:
1) 55,68тн(масса вантажу вагону №59240754) - 52,15тн (фактична масса вантажу) = 3,53тн (нестача вантажу); 3,53тн - (55,68 * 0,015) = 2,695тн; 2,695тн* 3664,97* 1,2 = 11852,51грн., з яких 2,695тн. - нестача вантажу відповідно до акту експертизи №УТЭ - 1906 від 21.06.12р. з вирахуванням норми природної втрати; 3664,97грн. - собівартість однієї тони карбаміду прилированого за червень 2012р.; 1,2 - ставка ПДВ (20%);
2) 56,18тн(масса вантажу вагону №59243147) - 52,40тн(фактична масса вантажу) = 3,78тн (нестача вантажу); 3,78тн - (56,18 * 0,015) = 2,937тн.; 2,937тн * 3664,97 * 1,2 = 12916,82грн., з яких 2,937тн - нестача вантажу відповідно до акту експертизи №УТЭ - 1906 от 21.06.12р. з вирахуванням норми природної втрати; 3664,97грн. - собівартість однієї тони карбаміду прилированого за червень 2012р.; 1,2 - ставка ПДВ (20%);
3) 56,74тн(масса вантажу вагону №59240887) - 52,80тн(фактична масса вантажу) = 3,94тн (нестача вантажу); 3,94тн - (56,74 * 0,015) = 3,089тн; 3,089тн.* 3664,97* 1,2= 13585,31грн., з яких 3,089тн. - нестача вантажу відповідно до акту експертизи №УТЭ - 1906 от 21.06.12р. з вирахуванням норми природної втрати; 3664,97грн. - собівартість однієї тони карбаміду прилированого за червень 2012р.; 1,2 - ставка ПДВ (20%).
Вищевикладене зумовило звернення ПАТ "Концерн Стирол" до суду з даним позовом про стягнення з Державного підприємства"Одеська залізниця" збитків спричинених внаслідок нестачі вантажу у розмірі 38354,64грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Статтею 314 Господарського кодексу України, яка трансформується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст. 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Як вбачається з матеріалів справи вантаж за накладною №50088483 було прийнято до перевезення без будь-яких претензій з боку перевізника.
Між тим, як свідчать матеріали справи, а саме висновок експерта Торгово-промислової палати №УТЭ -1906 від 21.06.12р., вказує на явні ознаки крадіжки вантажу у трьох залізничних вагонах №59243147, 59240887, 59240754 під час його перевезення.
Таким чином, нестача вантажу виникла внаслідок крадіжки на шляху слідування до станції призначення, що трапилось внаслідок незабезпечення його схоронності залізницею на шляху слідування.
За таких умов, суд вбачає вину Державного підприємства "Одеська залізниця" у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують докази наявні в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає цілком обґрунтованим здійснений позивачем розрахунок вартості нестачі, що складає 38354,64грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення збитків за втрачений вантаж у розмірі 38354,64грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26031100003 в Одеській філії АБ"Експрес-Банк, МФО 328801") на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горловської дивізії, 10, код ЄДРПОУ 05761614, р/р 26005300520001 в банк ПАО КБ «Надра», МФО 380764) збитки за втрачений вантаж у розмірі 38354(тридцять вісім тисяч триста п'ятдесят чотири)грн.64коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 12.11.2012р.
Суддя Гут С.Ф.