"06" листопада 2012 р.Справа № 5017/2801/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Л.Е. Кришиневській
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кі Маркет" про стягнення заборгованості в сумі 56 000,00 грн., -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кі Маркет" про стягнення заборгованості за договором № ДД09-0112 від 09.01.2012 р. в сумі 56 000,00 грн., посилаючись на наступне.
09.01.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) та ТОВ „Кі Маркет" (замовник) було укладено договір № ДД09-0112, згідно предметом якого сторони визначали надання інформаційних послуг по наявності побутової техніки торгової марки „Самсунг" та інших торгових марок у магазинах побутової техніки.
Згідно п. 2 договору замовник зобов'язується оплачувати послуги, надані належним чином виконавцем згідно з умовами договору.
Порядок та строки розрахунків передбачені розділом 3 договору. Зокрема, п. 3.2 договору передбачено, що замовник здійснює сплату вартості послуг після надання виконавцем послуг в повному обсязі, на підставі акту приймання-передачі наданих послуг згідно рахунку, наданого виконавцем протягом 10 календарних днів. Вартість послуг за домовленістю сторін склала 56000,00 грн.
За п. 3.3 договору виконавець надає замовнику акти приймання-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів після завершення надання послуг.
Як вказує позивач, 10.02.2012 р. був підписаний акт здачі-прийняття робіт без зауважень. Тією ж датою відповідачу був наданий рахунок на сплату вартості виконаних робіт, але відповідач так і не сплатив вартість отриманих послуг.
Наразі позивач стверджує, що директором ТОВ „Кі Маркет" Василевським С.Ю. була отримана претензія від 12.03.2012 р. щодо погашення заборгованості у розмірі 56000,00 грн. Проте відповіді на вказану претензію позивач не отримав.
Саме вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2012 р. позовну заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5017/2801/2012, також справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу (а.с. 41-42). Проте, згідно поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи, надіслана судом поштова кореспонденція разом з ухвалами суду повернута за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
09 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кі Маркет" (замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір № ДД09-0112, відповідно до п. 1.1 якого позивач як виконавець зобов'язується надати відповідачу як замовнику комплекс послуг з надання інформаційних послуг (даних) щодо наявності побутової техніки торгової марки „Samsung" та інших торгових марок у магазинах побутової техніки (надалі - послуги) в порядку та відповідно до умов, визначених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Відповідний зміст послуг, специфікація обсягу послуг, що надаються в кожному відповідному випадку, визначається сторонами шляхом складання відповідних додатків до цього договору, що є невід'ємними частинами (п. 1.2 договору).
У відповідності з п. 3.1 договору вартість послуг виконавця визначається відповідними додатками, складеними сторонами відповідно до умов п. 1.2 цього договору. Замовник здійснює сплату вартості послуг, визначену в порядку, передбаченому п. 3.1 цього договору, після надання виконавцем послуг в повному обсязі, відповідно до вимог замовника щодо якості, на підставі акту приймання-передачі наданих послуг згідно рахунку, наданого виконавцем, протягом 10 (десяти) календарних днів (п. 3.2 договору).
Згідно п. 3.3 договору виконавець надає замовнику акти приймання-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів після завершення надання послуг. У випадку відповідності наданих послуг вимогам замовника щодо якості та строків надання таких послуг, замовник підписує та повертає виконавцю акт приймання-передачі наданих послуг (п. 3.4 договору).
П. 6.1 договору встановлено строк його дії, а саме з 09 січня 2012 р. по 09 лютого 2012 р.
Разом з тим 09.01.2012 р. сторонами по справі було складено додаток № 1 до вказаного договору № ДД09-0112 від 09.01.2012 р. (а.с. 49-50), яким сторони погодили відповідно до п. 1.2 договору зміст інформаційних послуг, що надаються позивачем, зокрема послуги інформаційного дослідження, спрямованого на надання даних по наявності ноутбуків, багатофункціональних пристроїв, пральних машин, мікрохвильової пічки, мобільних телефонів, всіх видів телевізорів, вбудованої побутової техніки, моніторів, принтерів, домашніх кінотеатрів, ДВД та музичних центрів, планшетних комп'ютерів, цифрових відеокамер та фотоапаратів та портативних цифрових плеєрів. В п. 2 вказаного додатку № 1 сторони погодили, перелік роздрібних магазинів побутової техніки, в яких здійснюється моніторинг продукції.
П. 3 вказаного додатку № 1 передбачено, що виконавець зобов'язується здійснюватися моніторинг та надавати інформацію в період з 09.01.2012 р. по 09.02.2012 р.
Також в п. 4 додатку № 1 до договору сторони відповідно до п. 3.1 договору погодили вартість послуг, що склала 56000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Так, укладений між сторонами по справі договір надання послуг по передпродажній підготовці товару є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до норм ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Як з'ясовано судом, на виконання умов зазначеного договору № ДД09-0112 від 09.01.2012 р. та додатку № 1 до договору за період з 09.01.2012 р. по 09.02.2012 р. відповідачем були надані послуги з надання інформації (даних) щодо ноутбуків, багатофункціональних пристроїв, пральних машин, мікрохвильової пічки, мобільних телефонів, всіх видів телевізорів, вбудованої побутової техніки, моніторів, принтерів, домашніх кінотеатрів, ДВД та музичних центрів, планшетних комп'ютерів, цифрових відеокамер та фотоапаратів та портативних цифрових плеєрів, а також внесення цих даних до бази даних замовника за період з 09.01.2012 р. по 09.02.2012 р. Зазначене підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2012 р. (а.с. 51), в якому зазначена вартість наданих послуг в сумі 56000,00 грн. Також в акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем від позивача наданих останнім послуг з надання інформації щодо товарів, перелік яких наведено в додатку № 1 до договору та акті надання послуг, є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги згідно виставленого позивачем рахунку за умовами договору.
Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, за умовами вказаного договору оплата вартості наданих послуг мала бути здійсненна відповідачем протягом 10 календарних днів згідно наданого позивачем рахунку від 10.02.2012 р. (а.с. 38).
Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані йому послуги у строк, передбачений договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 56 000,00 грн. за надані послуги.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.
Так, несплатою позивачу вказаної суми заборгованості за вище вказаним договором відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 56000,00 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кі Маркет" про стягнення заборгованості в сумі 56 000,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кі Маркет" (65012, м. Одеса, вул. Ясна, буд. 12, офіс 8; код ЄДРПОУ 35769870; р/р26004222875900 в ПАТ „Укрсиббанк", МФО 351005) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65102, АДРЕСА_1; ідент.номер НОМЕР_1) заборгованість в сумі 56000/п'ятдесят шість тисяч/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2012 р.
Суддя Петров В.С.