ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/12878-2012 06.11.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 912,42 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Голоднюк О.Г. (дов. № 7 від 03.01.2012 року.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 912,42 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.11.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Мітсубісі", державний номер АА 0540 НТ, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Мітсубіcі" державний номер АА 1372 НІ за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/12878-2012, слухання справи призначено на 09.10.2012 року.
08.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про продовження строків розгляду спору.
09.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 17.09.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання 09.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2012 року не виконав .
Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2012 року не заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи та надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 20.09.2012 року.
Суд розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи дійшов висновку про його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2012 року, у зв'язку неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
05.11.2012 Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов.
Представник відповідача в судове засідання 06.11.2012 року не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.
У судовому засіданні від 06.11.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення по суті спору.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
26.09.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та Шершун О.В. (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011063/4002/0000359, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер AА 0540 НТ.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2011 року у м. Києві по вул. Ахматової сталася ДТП за участю автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер AА 0540 НТ та автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер АА 1372 НІ, яким керувала Міщенко С.С.
ДТП сталася в результаті порушення Міщенко С.С. правил дорожнього руху України, останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.01.2012 року.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер АА 1372 НІ була застрахована Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4066497 від 30.06.2012 року.
Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Мітсубісі", державний номер AА 0540 НТ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 696КВ1 від 30.12.2011 року про вартість матеріального збиту, завданого пошкодженням транспортного засобу, складеного Фізичною особою - підприємцем Гончарук Н.В., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер AА 0540 НТ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 968,81 грн.
Позивач, виходячи із Звіту № 696КВ1 від 30.12.2011 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 5 412,42 грн., про що склав страховий акт № 00079587 від 05.01.2012 року.
Відповідно до умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011063/4002/0000359 від 26.09.2011 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь Фізичної особи - підприємця Фатюка Ю.В. в сумі 5 412,42 грн., з призначенням платежу: страхове відшкодування згідно з договором № 011063/4002/0000359 від 26.09.2011 року , що підтверджується платіжним дорученням № 000436 від 11.01.2012 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
Зважаючи на вищенаведене, 17.02.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 412,42 грн.
Проте, за твердженням позивача, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4066497 від 30.06.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 4 912,42 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що серед переліку документів, які були додані позивачем до регресної вимоги від 17.02.2012 року були відсутні деякі документи, які мають відношення до ДТП, яка мала місце 25.11.2011 року у м. Києві. Проте, які саме документи були відсутні відповідач не зазначив.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Мітсубісі", державний номер АА 1372 НІ, яким керувала Міщенко С.С., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Мітсубісі", державний номер AА 0540 НТ.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія, який керував автомобілем "Мітсубісі", державний номер АА 1372 НІ, встановлена у судовому порядку, останього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.01.2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Мітсубісі", державний номер АА 1372 НІ була застрахована відповідачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4066497 від 30.06.2012 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -500.00 грн., строк дії полісу з 30.06.2012 року до 08.06.2011року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АА/4066497 від 30.06.2012 року) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер AА 0540 НТ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4066497 від 30.06.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011063/4002/0000359 від 26.09.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність серед переліку документів, які були додані позивачем до регресної вимоги від 17.02.2012 року деяких документів, які мають відношення до ДТП, яка мала місце 25.11.2011 року у м. Києві, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" на адресу позивача запиту щодо обставин спірної ДТП.
Окрім того, відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про страхування" у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості самостійно з'ясувати обставини спірної ДТП.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4066497 від 30.06.2012 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 4 912,42 грн.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011063/4002/0000359 від 26.09.2011 року у розмірі 4 912,42 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами, не спростовано, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" 4 912,42 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32556540) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) 4 912 (чотири тисячі дев'ятсот дванадцять гривень ) грн. 42 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного
тексту рішення 09.11.2012 року
Суддя С.В. Стасюк