номер провадження справи 32/98/12
Запорізької області
31.10.12 Справа № 5009/3169/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, буд 9, кв. 95, а/с 6130)
До відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 9)
про стягнення 36848 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р., 1387 грн. 93 коп. втрат від інфляції, 1183 грн. 45 коп. -3% річних та 2136 грн. 88 коп. пені
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
від позивача: Соломаха О.О., довіреність № 121-1/01-1226 від 31.08.2012 р.
від відповідача: Кожушко С.В., довіреність № 35/16 від 09.07.2012 р.
Суть спору:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 36848 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р., 1387 грн. 93 коп. втрат від інфляції, 1183 грн. 45 коп. -3% річних та 2136 грн. 88 коп. пені за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3169/12, присвоєно справі номер провадження 32/98/12, з призначенням судового засідання на 26.09.2012 р.
Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою суду від 30.08.2012 р. розгляд справи було відкладено на 10.10.2012 р.
Ухвалою суду від 10.10.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 17.10.2012 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2012 р. судом на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача процесуальний строк вирішення спору у справі № 5009/3169/12 продовжений на п'ятнадцять діб, розгляд справи відкладено на 31.10.2012 р.
Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2012 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України.
Представник відповідача підтвердив всі обставини, що викладені в позовній заяві та визнає позовні вимоги в повному обсязі.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 31.10.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
10.11.2010 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" (позивачем у справі) та Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (відповідачем у справі) був укладений Договір № 11/19-445/10 (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання виготовити та поставити для модернізації шафи управління: шафа управління в кількості 6 штук, загальною вартістю 286848 грн., а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити їх у відповідності з договором (пункти 1.1, 1.2. Договору).
Відповідно до п., п. 2.1, 2.2-2.4 Договору встановлено, що загальна вартість Договору складає 286848 грн., в тому числі ПДВ 20% в сумі 47808 грн. Порядок оплати: відповідач здійснює передоплату в розмірі 50% - 143424,00 грн., в т.ч ПДВ -23904 грн. Кінцевий розрахунок -протягом 3 -х банківських днів з моменту отримання повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження. Товар відвантажується на умовах 100% оплати. Порядок оплати: банківські перерахунки на рахунок позивача указані в договорі. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу для сплати товару рахунок на оплату № 156 від 11.11.2010 р., копія долучено до матеріалів справи.
На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача частину передплати яка склала 50000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4733.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем по якості -відповідно інструкції № П7 "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та ТНП по якості", затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.1966 р., по кількості - відповідно до інструкції № П6 "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та ТНП по кількості", затвердженою постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за видатковими накладними: № 87 від 06.12.2010 р. на суму 47808 грн. з ПДВ, № 11 від 04.02.2011 р. на суму 191232,00 грн. з ПДВ, № 12 від 04.02.2011 р. на суму 47808,00 грн. з ПДВ.
Поставлений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підписи повноважених представників відповідача на зазначених видаткових накладних та на довіреностях на отримання матеріальних цінностей № 1326 від 06.12.2010 р. та № 104 від 03.02.2011 р.
Зазначена видаткові накладні та довіреності узгоджені сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін на вказаних документах.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Виходячи з умов п. 2.2.2 Договору кінцевий розрахунок -протягом 3 -х банківських днів з моменту отримання повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 250000 грн. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 36848 грн.
11.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 121-1/02-962 з вимогою про погашення боргу за Договором № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р. в сумі 36848 грн. та нараховані штрафні санкції, яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи судом за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 36848 грн.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
На день вирішення спору судом відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі суду не довів.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 36848,00 грн. основного боргу за отриманий товар пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1183,45 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 05.02.2011 р. по 20.08.2012 р.
Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення 1387,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, які розраховані за період з 05.02.2011 р. по 20.08.2012 р.
Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що фактично, стягненню з відповідача за невиконання грошових зобов'язань по Договору № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р. підлягає 1588,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з листопада з 05.02.2011 р. по 20.08.2012 р. та 1748,38 грн. -3% річних. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання грошових зобов'язань по Договору № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р. заявлено до стягнення 1387,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1183,45 грн. - 3% річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача в заявленій позивачем сумі, втрат від інфляції грошових коштів -1387,93 грн. та 1183,45 грн. -3% річних підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2136,88 грн. за період з 05.02.2011 р. по 05.08.2011 р.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі п. 6.2. договору, за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки, від вартості простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більш 5% вартості простроченого платежу.
Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконано вірно. Судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання 2136,88 грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" про стягнення 36848 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р., 1387 грн. 93 коп. втрат від інфляції, 1183 грн. 45 коп. -3% річних та 2136 грн. 88 коп. пені документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" до Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" про стягнення 36848 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 11/19-445/10 від 10.11.2010 р., 1387 грн. 93 коп. втрат від інфляції, 1183 грн. 45 коп. -3% річних та 2136 грн. 88 коп. пені. задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 9, код ЄДРПОУ 05755571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь- комплекс" (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, буд 9, кв. 95, а/с 6130, код ЄДРПОУ 13626132) 36848 (тридцять шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 1387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн. 93 коп. втрат від інфляції, 1183 (одна тисяча сто вісімдесят три) грн. 45 коп. -3% річних, 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 88 коп. пені та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.11.2012 р.