ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09 листопада 2012 р. Справа № 5010/1264/2012-з-9/50
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій", вул. Залізнична, 30, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Яремчанської міської ради, вул. Свободи, 266, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2009 року, що укладений між Яремчанською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
за участю представників сторін:
від позивача: Сокирка Мирон Михайлович - представник (паспорт серія НОМЕР_3 від 23.08.2000 року)
від відповідача (Яремчанської міської ради): Кухарук Тарас Антонович - начальник юридичного відділу (посвідчення № 14; довіреність № 191/11-9 від 17.08.2012 року)
від відповідача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_2):
1) ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець (паспорт серія НОМЕР_1 від 10.10.2006 року);
2) ОСОБА_5 - представник (довіреність зареєстровано в реєстрі за № 1072 від 06.06.2011 року; паспорт серія НОМЕР_2 від 05.03.1998 року)
встановив: товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з вимогою до відповідача Яремчанської міської ради та до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2009 року, що укладений між Яремчанською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
02.11.2012 року позивачем по справі подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№7195/2012-свх) та заявив усне клопотання про витребування у відповідача первинних документів щодо відведення земельної ділянки.
В задоволенні усного клопотання про витребування у відповідача первинних документів щодо відведення земельної ділянки судом відмовлено, у зв"язку з наданням відповідачем вказаних документів та наявністю їх у матеріалах справи.
Щодо заяви про уточнення позовних вимог (вх.№7195/2012-свх), то суд виходить з наступного.
Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ст.22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.і. А тому такі заяви, виходячи з їх змісту, а також змісту раніше поданої заяви та конкретних обставин справи, слід розцінювати як подання іншого (ще одного позову), чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмету або підстави позову.
В судовому засіданні, представник позивача, пояснив суду, що подана заява фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог.
Під передбаченим частиною четвертою ст.22 Господарського процесуального кодексу України правом позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Оскільки у позовній заяві вимога про відшкодування заподіяної шкоди не заявлялась, у суду відсутні підстави вважати подану 02.11.2012 позивачем заяву про уточнення позовних вимог - заявою про збільшення розміру позовних вимог. На цій підставі суд відмовляє у задоволенні заяви від 02.11.2012 про уточнення позовних вимог.
Суд розглядає по суті позовні вимоги, які заявлені у поданій 04.10.2012 до господарського суду позовній заяві.
В судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про виклик в судове засідання представників архбудконтролю та управління земельних ресурсів для надання ними пояснень по суті спору.
Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки представником позивача не обгрунтовано, які саме обставини, можуть підтвердити чи спростувати пояснення представників вищевказаних установ, а також яке значення для правильного вирішення цієї справи мають відповідні обставини.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір купівлі-продаж земельної ділянки від 05.05.2009 року, укладений між Яремчанською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з порушенням встановленого законом порядку, оскільки порушує права товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій". Свої вимоги щодо порушеного права позивач мотивує тим, що частина земельної ділянки, яка в даний час належить на правах власності підприємцю ОСОБА_2, вилучена із земель транспорту, на що був виданий Державний акт на право постійного користування для обслуговування автостанцій в місті Яремче. Вказана земельна ділянка виділялась органом місцевого самоврядування без вилучення з Державного акту на право постійного користування землею, що використовується для обслуговування автостанцій у місті Яремче та при виготовлені технічного звіту при приватизації земельної ділянки не погоджено межі.
Представник відповідача Яремчанської міської ради проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.60-61), вказуючи на їх безпідставність, та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що у відповідності до вимог ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України позивачем не наведено жодної підстави, яка б свідчила про недодержання сторонами на момент вчинення правочину (купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2009 року, що укладений між Яремчанською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2) вимог встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України. Разом з тим, Яремчанська міська рада вказує на те, що з урахуванням рішення (постанови) апеляційного господарського суду від 02.06.2011 року по справі №5010/15/2011-з-22/1 (яким встановлено, що відповідач відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699" використовує земельну ділянку площею 2314м.кв. в АДРЕСА_2 без належного оформлення правоустановчих документів та державний акт на право постійного користування землею серії П-ІФ №000699, виданий на підставі рішення Яремчанської міської ради №91 від 06.10.97, не є належним документом) у позивача відсутні правоустановчі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_2, і як наслідок відсутнє право на звернення до господарського суду, оскільки правові наслідки, що настали внаслідок оспорюваного правочину жодним чином не порушують та не оспорюють прав і охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечив, виклавши їх у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.62-65), та просить суд в позові відмовити. В обгрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, оскільки позивачем необгрунтовано належним чином з яких саме підстав слід визнати недійсним спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки, яким чином він порушує права та законні інтереси позивача, а також не надано жодних документів, які б належним чином підтверджували юридичне право позивача на постійне користування такою земельною ділянкою.
Розглянувши матеріали справи, з"ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі, надавши їм належної правової характеристики, суд виходить з наступного.
05 травня 2009 року на підставі рішення двадцять третьої сесії 5-го демократичного скликання Яремчанської міської ради Івано-Франківської області "Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності" №328-23/2009 від 19.03.2009 року між Яремчанською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 467м.кв., що розташована за адресою АДРЕСА_2.
Товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій", вважаючи, що укладення оспорюваного договору, порушує його законні права та інтереси, звернувся до суду з позовом до відповідача Яремчанської міської ради та до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2009 року, укладений між Яремчанською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Підстави недійсності правочину визначені нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, зміст угоди не повинен суперечити актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє угоду повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення сторони повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі, та бути направлене на настання реальних наслідків, обумовлених угодою.
Позивачем в обгрунтування позову не зазначено відповідних норм права які встановлють підстави визнаня правочину недійсним. Зі змісту позову та пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що позивач вважає, що сторонами оспорюваної угоди купівлі-продажу землі не погоджено межі, а також, частину земельної ділянки продано без вилучення з постійного користування позивача. На підтвердження права постійного користування землею позивачем подано акт на право постійного користування П-ІФ №000699, виданий на підставі рішення Яремчанської міської ради №91 від 06.10.97 Івано-Франківському ОПАС № 12629.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Статуту позивача, товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" засноване у процесі перетворення ВАТ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699" і є правонаступником усіх прав та обов'язків останнього.
Статтею 108 Цивільного кодексу України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення - до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Відповідно до ч.5 ст.59 Господарського кодексу України у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший - до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Отже, при реорганізації від попередньої юридичної особи до новоствореної переходять всі права та обов'язки, в тому числі і право на користування земельною ділянкою. Проте, форма такого користування (постійне користування чи оренда) залежить від форми власності.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою посвідчує право на користування земельною ділянкою конкретно визначеної юридичної особи.
Враховуючи наведене та беручи до уваги ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, юридичним особам після їх перетворення (зміни організаційно-правової форми) необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із клопотанням про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди.
У свою чергу, існуючі державні акти на право постійного користування земельною ділянкою, видані до перетворення (реорганізації) юридичних осіб, є дійсними до прийняття сільською, селищною, міською радою відповідного рішення. Проте, надають лише право на користування земельною ділянкою до укладення в установленому порядку договору оренди землі чи отримання такої земельної ділянки у власність. Наявний у відповідача державний акт на право постійного користування землею серії П-ІФ №000699, виданий на підставі рішення Яремчанської міської ради №91 від 06.10.97, не є належним документом, оскільки містить невірне найменування відповідача.
Крім того, суд зазначає, що вищезазначений державний акт виданий землекористувачу - Івано-Франківському ОПАС 12699 (при цьому у ньому зазначений номер підприємства 12629 замість 12699), одночасно в ньому зазначено, що земельна ділянка надана для розміщення автостанції в місті Яремча по вул. Ковпака.
Тобто, даний акт, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою по вул. Ковпака, виданий не відповідачу (ВАТ "Івано-Франківське ОПАС 12699"), а іншій юридичній особі (Івано-Франківському ОПАС 12629), і відповідно не може слугувати підставою для використання позивачем земельної ділянки без будь-яких обмежень в часі без належного оформлення.
При цьому слід вказати, що земельна ділянка, яка є предметом купівлі-продажу по оспорюваному договору знаходиться в місті Яремче на вулиці Свободи, 232 . Відповідно до довідки відділу містобудування, архітектури та будівництва АДРЕСА_2 раніше називалась вулицею Леніна, а вулиця Ковпака не перейменовувалась.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на наведене, позивачем не доведено наявність обставин і підстав, за яких спірний договір порушує його права і законні інтереси, тобто не доведено факту порушення свого суб'єктивного цивільного права укладенням цього договору, а відтак у нього відсутнє право вимагати визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Одночасно судом враховано наступне.
Пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачає, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі щодо продажу земельної ділянки) вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 127 Земельного кодексу України підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки є рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки.
Тобто, згідно з вказаними нормами підставою для відчуження земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору купівлі-продажу є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.
З огляду на таке, відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності такого продажу, лише за умови визнання недійсним рішення ради про продаж цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору.
Суду не подано доказів визнання недійсним рішення ради про продаж земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову в позові.
Судові витрати по справі, з врахуванням приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 15, 16, 108, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 126, 127 Земельного кодексу України, ст.59 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
відмовити в задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" до Яремчанської міської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2009 року, що укладений між Яремчанською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.11.12
Суддя Фанда О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кудлейчук О. В. 13.11.12