ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-41/13383-2012 05.11.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «А КЛАСС»
Простягнення 33 213,08 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Шептій О.С. -дов. № 76 від 02.07.2012 р.;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А КЛАСС»про стягнення 33 213,08 грн.
Ухвалою від 01.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.11.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
05.11.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 05.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
20.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А КЛАСС»(покупець) був укладений договір поставки № 20/04/12-2, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити на умовах даного договору будівельні та оздоблювальні матеріали, та (або) інструменти та комплектуючі у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що асортимент, ціна та кількість товару, що поставляються за даним договором, визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід'ємними частинами його договору і формуються на підставі замовлень покупця з урахуванням можливостей постачальника. Замовлення на поставку товару подається уповноваженими представниками постачальника.
Умовами пункту 2.3 договору встановлено, що вартість прийнятого товару визначається в оформлених сторонами накладних.
Відповідно до п. 4.3 договору, покупець зобов'язується оплачувати товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару від постачальника.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 20/04/12-2 від 20.04.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «А КЛАСС»згідно видаткових накладних № КВВ-05/31/002 від 31.05.2012 р., № КВВ-06/07/001 від 07.06.2012 р. товар на загальну суму 34 549,20 грн. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 3000,00 грн. згідно накладної № КВВ-05/31/002 від 31.05.2012 р., у зв'язку з чим заборгованість за договором складає 31 549,20 грн.
09.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 379 про погашення існуючої заборгованості, проте вищезазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.
Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 31 549,20 грн. основною боргу, 950,79 грн. двадцять відсотків річних та 713,09 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 20/04/12-2 від 20.04.2012 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до п. 4.3 договору, покупець зобов'язується оплачувати товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару від постачальника.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 31 549,20 грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 31 549,20 грн.
Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 713,09 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.2 договору поставки № 20/04/12-2 від 20.04.2012 р. встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк вартості товару за кожен день прострочення до дати повної оплати товару.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 630,55 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС»просить суд також стягнути з відповідача 843,03 грн. двадцять відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника 20 % річних від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки до дати повного виконання зобов'язання.
Здійснивши перерахунок 20 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню частково у розмірі 843,03 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А КЛАСС» (місцезнаходження: 02068, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Олени Пчілки, 2-Б, офіс 61, код ЄДРПОУ 37258589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС»(місцезнаходження: 01013, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 32376008) 31 549 (тридцять одну тисячу п'ятсот сорок дев'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 630 (шістсот тридцять) грн. 55 коп. пені, 843 (вісімсот сорок три) грн. 03 коп. двадцять відсотків річних та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 28 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
12.11.2012 р.
Суддя Спичак О.М.