"12" листопада 2012 р. Справа № 14/5005/16051/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. у справі № 14/5005/16051/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех"
простягнення 96 307,70 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Стригун М.М.
Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (надалі - "Завод") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центротех" (надалі -"ТОВ НВП "Центротех") про стягнення 92 307,70 грн., що складається з 28 080,00 грн. вартості непоставленого товару, 2 808,00 грн. штрафу, 65 121,60 грн. неустойки та 298,10 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог Завод посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 11101386 від 01.12.2010 р., що зумовлює застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 525, 526, 546, 550, 663 ЦК України та ст.ст. 193, 230 ГК України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2011 р. (суддя Панна С.П.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ НВП "Центротех" на користь Заводу 28 080,00 грн. основного боргу, 2 808,00 грн. штрафу, 52 097,28 грн. неустойки та судові витрати (резолютивна частина рішення в редакції ухвали про виправлення описки).
Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю порушення відповідачем своїх зобов'язань, що зумовлює необхідність застосування норм ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України в частині стягнення суми основного боргу. Вимоги про стягнення неустойки задоволено частково в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.
Крім того, судом відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені з посиланням на норм ст. 61 Конституції України та неможливість притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. (судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) рішення місцевого господарського суду частково скасовано із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову;
стягнуто з ТОВ НВП "Центротех" на користь Заводу 28 080,00 грн. основного боргу, 2 808,00 грн. штрафу, 298,10 грн. пені та судові витрати.
Позиція суду апеляційної інстанції мотивована нормами ст. 614 ЦК України, ст. 218 ГК України та доведеністю відповідачем вжиття всіх можливих заходів для недопущення господарського правопорушення, що виключає стягнення з нього неустойки.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 65 121,60 грн., Завод звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. у зазначеній частині і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення з ТОВ НВП "Центротех" неустойки в розмірі, розрахованому позивачем. Касаційна скарги обґрунтована порушенням та неправильним застосуванням судом норма матеріального та процесуального права.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами встановлено, що 01.12.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (покупець; правонаступником є Завод) та ТОВ НВП "Центротех" (постачальник) укладено Договір поставки № 11101386 (надалі -"Договір").
Статтею 712 ЦК визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до Розділу 1 Договору ТОВ НВП "Центротех" зобов'язалось передати у власність Заводу товар (асортимент, ціна, кількість, строки поставки погоджуються в Специфікації), який Завод зобов'язався прийняти та оплатити.
Пунктами 1.2, 2.2, 4.1, 4.2 Договору сторони погодили, що товар поставляється на умовах СРТ м. Запоріжжя, ВАТ "Дніпроспецсталь". Загальна сума Договору складає 73 920,00 грн. (в т.ч. 12 320,00 грн. ПДВ).
Згідно зі Специфікацією № 1 до Договору товаром, що поставляється, є втулка шейки ексцентрикового валу SX25-02.19 "а" (матеріал: сталь 20, бронза БР О5Ц5С5, з нанесенням слою баббіту) у кількості 8 шт. на суму 32 000,00 грн. та втулок ексцентрика ексцентрикового валу SX25-02.21 "а" (матеріал: сталь 20, бронза БР О5Ц5С5, з нанесенням слою баббіту) у кількості 8 шт. на суму 29 600,00 грн. Загальна вартість товару становить 73 920,00 грн. (в т.ч. ПДВ).
Нормами ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В свою чергу ч. 1 ст. 693 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У п. 4.1 Договору сторони закріпили, що оплата товару здійснюється на умовах 50-відсоткової передоплати. Оплата залишку суми здійснюється по факту поставки, протягом 30 календарних днів. Підставою для оплати є оригінал рахунку.
Згідно зі Специфікацією № 1 до Договору поставка товару здійснюється протягом 60-ти календарних днів з моменту надходження 50 % передоплати на розрахунковий рахунок ТОВ НВП "Центротех".
Судами встановлено, що на виконання умов Договору Завод платіжним дорученням № 338922 від 16.12.2010 р. перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 36 960,00 грн.
05.07.2011 р. відповідач поставив позивачу 2 втулки на суму 8 880,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Решту 14 втулок на загальну суму 65 040,00 грн. (в т.ч. ПДВ) позивачу поставлено не було.
Частиною 2 статті 693 ЦК України унормовано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пункт 4.2 Договору уточнює, що при виконанні покупцем передплати і в разі неможливості поставки товару постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти покупця протягом 10-ти банківських днів від дати вимоги про повернення передоплати та сплатити покупцю штраф в розмірі 10 % від суми передоплати.
13.09.2011 р. позивач направив відповідачу лист-вимогу про повернення попередньої оплати в сумі 28 080,00 грн. та сплати штрафу у розмірі 10 % у зв'язку з неможливістю виготовлення та поставки товару. Відповідач погодився повернути передоплату та сплатити 10% штрафу, про що повідомив позивача листом № 105 від 22.09.2011 р. Втім, зобов'язання з повернення суми передоплати у розмірі 28 080,00 грн. ТОВ НВП "Центротех" не виконало.
З огляду на дане, судами обох інстанцій правомірно зазначено про доведеність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення 28 080,00 грн. та 2 808,00 грн. штрафу.
Крім того, Заводом заявлено до стягнення з відповідача 298,10 грн. пені за порушення строків повернення передоплати та 65 121,60 грн. неустойки за порушення строків поставки.
Апеляційним господарським судом належним чином проаналізовано норми ст. 549 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України та мотивовано зазначено про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань.
Згідно з п. 4.2 Договору за прострочення повернення суми попередньої оплати настає відповідальність, що випливає з несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, тобто постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи дані положення Договору правомірним є задоволення вимог про стягнення на користь Заводу пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне повернення попередньої оплати.
Щодо вирішення спору в частині стягнення з відповідача передбаченої п. 9.2. Договору неустойки за прострочення поставки товару у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого чи прострочено поставленого товару за кожен день прострочення, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції правомірно враховано норми ч. 2 ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).
Враховуючи наявні матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем надано достатньо доказів вжиття усіх можливих заходів для недопущення господарського правопорушення, а неможливість виконання зобов'язання з поставки товару пов'язана саме з об'єктивними технічними причинами. Відтак, вини (умислу або необережності) у порушенні зобов'язання в діях відповідача немає. За таких обставин судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних про стягнення пені в сумі 65 121,60 грн.
Твердження відповідача, викладені в касаційній скарзі, висновку апеляційного господарського суду не спростовують.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по суті в порядку ст.ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. у справі № 14/5005/16051/2011 залишити без змін.
Головуючий суддяО. Кот
СуддіО. Кролевець
О. Попікова