ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/12869-2012 06.11.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто"
до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"
про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу 9 001,53 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Богдан Н.О. (дов. № 324-1-4/37 від 23.12.2011 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант-Авто" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 9 001,53 грн., відшкодування шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.11.2010 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Сузукі", державний номер АА 5274 ІМ, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Хюндай" державний номер АА 6480 НО за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована у Закритому акціонерному товаристві "Український Страховий Дім", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/12869-2012, слухання справи призначено на 09.10.2012 року.
08.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
09.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання 09.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року не виконав .
Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2012 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 20.09.2012 року та не заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2012 року, у зв'язку неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 05.11.2011 року відповідач подав відзив на позов.
Представник відповідача в судове засідання 06.11.2012 року повторно не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 не виконав , письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2012 р. надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
16.11.2010 року між Відритим акціонерним товариством "Дженералі Гарант", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (страховик) та Капустіним Е.В. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № 19G-0367381, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Сузукі", державний номер AA 5274 ІМ.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2010 року у м. Києві по вул. Скляренка сталася ДТП за участю автомобіля марки "Сузукі", державний номер AA 5274 ІМ та автомобіля марки "Хюндай", державний номер АА 6480 НО, яким керувала Власенко О.В.
ДТП сталася в результаті порушення Власенко О.В. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07.12.2010 року у справі № 3-13117/2010.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Хюндай", державний номер АА 6480 НО була застрахована Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8744981 від 03.02.2010 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Сузукі", державний номер AA 5274 ІМ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 6583 від 24.12.2010 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Естімейт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Сузукі", державний номер AA 5274 ІМ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 889,31 грн.
Позивач, виходячи із Звіту № 6583 від 24.12.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 9 511,53 грн., про що склав страховий акт №115584 від 26.01.2011 року.
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0367381 від 16.11.2010 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 9 511,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 480 від 01.02.2011 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
Зважаючи на вищенаведене, 04.05.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою № 115584-1/24 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9 001,53 грн.
Проте, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та суму франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8744981 від 03.02.2010 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 9 001,53 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що серед переліку документів, які були додані позивачем до регресної вимоги від 04.05.2012 року були відсутні деякі документи, які мають відношення до ДТП, яка мала місце 20.11.2010 року у м. Києві. Проте, які саме документи були відсутні відповідач не зазначив.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Хюндай", державний номер АА 6480 НО, яким керувала Власенко О.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Сузукі", державний номер AA 5274 ІМ.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "Хюндай", державний номер АА 6480 НО, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07.12.2010 року у справі № 3-13117/2010.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Хюндай", державний номер АА 6480 НО була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8744981 від 03.02.2010 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн., строк дії полісу з 03.02.2010 року до 02.02.2011 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/8744981 від 03.02.2010 року) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Сузукі", державний номер AA 5274 ІМ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8744981 від 03.02.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0367381 від 16.11.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність серед переліку документів, які були додані позивачем до регресної вимоги від 04.05.2012 року деяких документів, які мають відношення до ДТП, яка мала місце 20.11.2010 року у м. Києві, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" на адресу позивача запиту щодо обставин спірної ДТП.
Окрім того, відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про страхування" у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості самостійно з'ясувати обставини спірної ДТП.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/8744981 від 03.02.2010 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 9 001,53 грн.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0367381 від 16.11.2010 року у розмірі 9 001,53 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами, не спростовано, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант-Авто" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" 9 001,53 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32556540) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський , буд. 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 9 001 ( дев'ять тисяч одну) грн. 53 коп., 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного
тексту рішення 09.11.2012 року
Суддя С.В. Стасюк