Постанова від 12.11.2012 по справі 5023/1173/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа № 5023/1173/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна ферма"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. у справі № 5023/1173/12 господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Молочна ферма"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство "Картамиш" 2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Мамаївське"

простягнення 457 902,09 грн.

за участю представників:

позивача: Білоголовська Л.А.

відповідача: не з'явився

третьої особи: Швед Я.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Молочна ферма" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство (надалі -"ТОВ СГВП) "Картамиш" та Приватного сільськогосподарського підприємства (надалі - "ПСГП") "Мамаївське" про стягнення солідарно збитків в сумі 288 278,91 грн., 20 % штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 126 120,00 грн., пеню за порушення виконання зобов'язання в сумі 14 542,26 грн., 1 263,27 грн. інфляційних втрат та 2 814,63 грн. 3 % річних (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позиція ТОВ "Молочна ферма" обґрунтована нормами ст.ст. 509, 525, 526, 534, 536, 554, 620, 623, 625, 662, 673, 678, 1057 ЦК України, порушенням ПСГП "Мамаївське" зобов'язань з поставки товару належної якості та наявністю підстав для задоволення вимог за рахунок обох відповідачів з огляду на умови укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору поруки.

Заявою від 18.06.2012 р. ТОВ "Молочна ферма" відмовилось від позовних вимог до ТОВ СГВП "Картамиш" та просило припинити провадження у справі в цій частині.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2012 р. (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено частково;

стягнуто з ПСГП "Мамаївське" на користь ТОВ "Молочна ферма" 288 278,91 грн. збитків, 44 334,00 грн. штрафу та судові витрати;

провадження у справі відносно ТОВ СГВП "Картамиш" припинено.

Зазначена позиція суду першої інстанції мотивована ст.ст. 623, 679 ЦК України та доведеністю поставки відповідачем-2 позивачу товару неналежної якості. Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд вказав на неможливість застосування до спірних правовідносин норм ст. 625 ЦК України у зв'язку з відсутністю у відповідача-2 перед позивачем грошових зобов'язань. Крім того, суд вказав на неможливість стягнення з відповідача-2 суми пені в порядку ст. 549 ЦК України та ст.ст. 230, 231 ГК України оскільки сторонами у договорі не погоджено нарахування пені та її розмір.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. (судді Могилєвкін Ю.О., Білецька А.М., Плужник О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову;

стягнуто з ПСГП "Мамаївське" на користь ТОВ "Молочна ферма" 29 460,25 грн. збитків та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ТОВ "Молочна ферма" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2012 р. Позиція скаржника мотивована неврахуванням судом норм ст. 534 ЦК України та неправильним застосуванням ст.ст. 269, 231 ГК України при вирішення спору в частині стягнення з відповідача-2 суми штрафу.

Сторони згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповдіача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.08.2011 р. між ТОВ "Молочна ферма" (покупець) та ПСГП "Мамаївське" (продавець) укладено Договір № 29 купівлі-продажу племінного поголів'я (надалі -"Договір № 29"). Розділом 1 Договору № 29 закріплено зобов'язання відповідача-2 передати у власність позивача племінну продукцію та зобов'язання позивача прийняти та оплатити її вартість.

Господарськими судами обох інстанцій правомірно зазначено про виникнення між сторонами відносин поставки, які регулюються, зокрема, ст. 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом Договору № 29 є нетелі українські чорно-рябої молочної породи в кількості 38 голів живою вагою від 450 кг до 600 кг кожна. Відповідно до п. 2.1 Договору № 29 вартість одного кг живої ваги нетелі складає 30,00 грн.

У п. 3.2 Договору № 29 сторони погодили, що позивач здійснює оплату в два етапи: перший етап - аванс в сумі 200 000,00 грн.; другий етап - остаточна оплата за вирахуванням суми авансу по факту відвантаження і оформлення документів на племінний молодняк. Доставка племінної худоби здійснюється транспортом позивача (п. 3.7 Договору № 29).

У відповідності до Розділу 4 Договору № 29 передання товару, що є предметом договору, здійснюється ПСГП "Мамаївське" за актом прийому-передачі та накладними не пізніше трьох календарних днів з моменту отримання від ТОВ "Молочна ферма" на банківський рахунок передплати, передбаченої пунктом 3.1 цього договору.

05.09.2011 р. ПСГП "Мамаївське" поставило ТОВ "Молочна ферма" 35 одиниць великої рогатої худоби.

Відповідно до п. 4.6 Договору № 29 позивач протягом 30 календарних днів зобов'язаний здійснити у себе в господарстві карантин племінної худоби, під час якого провести ветеринарні та лабораторні дослідження.

Судами встановлено, що предметом Договору № 29 є поставка саме нетелів, тобто вже тільних самок крупної рогатої худоби, які ще жодного разу не телились. Однак, за результатами проведеного позивачем 29.09.2011 р. першого гінекологічного обстеження у Балаклійській районній лікарні ветеринарної медицини встановлено, що з 35 одиниць поставленої великої рогатої худоби 25 голів тільні, а 10 голів є неплідні, з яких три голови великої рогатої худоби непридатні для подальшого відтворення з причини внутрішньоутробного недорозвинення статевих органів. За результатами дослідження складено Акт від 29.09.2011 р.

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Нормами ст. 678 ЦК України закріплено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Поряд з цим, сторонами у п. 4.4 Договору № 29 погоджено, що при виявленні позивачем хворих інфекційними та іншими хворобами тварин на основі висновків ветеринарної служби області в період з моменту укладання цього договору до закінчення карантину, передбаченого п. 4.6 договору, ПСГП "Мамаївське" зобов'язане повернути отриману передплату протягом одного банківського дня з моменту отримання факсом чи іншим шляхом повідомлення від позивача, провести за власний рахунок (в тому числі транспортування хворих нетелів назад та транспортування нових нетелів на заміну хворих позивачеві) заміну всієї партії племінних тварин або повернути їх вартість протягом 10 днів з моменту отримання такого повідомлення від позивача.

30.09.2011 р. позивач звернувся до ПСП "Мамаївське" з вимогою про заміну товару, а саме 10 поставлених за договором телиць з наступними номерами: UА 730034466, UА 7300344681, UА 7300344586, UА 7300344075, UА 7300344305, UА 7300344397, UА 7300344555, UА 7300344488, UА 7300344386, UА 7300268066 на племінних нетелів стильністю від 6 до 7 місяців відповідної ваги (ваги за результатами важення в місті відправлення) в кількості не менше 10 одиниць. Крім того, позивач просив провести транспортування великої рогатої худоби в обидві сторони за рахунок відповідача-2 та компенсувати позивачу витрати на відрядження представника ТОВ "Молочна ферма" при придбанні товару, витрати на ветеринарного лікаря та інші витрати, понесені у зв'язку з поставкою неякісного товару, протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги, але не пізніше наступного дня з моменту отримання повернутої великої рогатої худоби.

Дана вимога про заміну неякісного товару залишена ПСП "Мамаївське" без відповіді та задоволення.

11.10.2011 р. ТОВ "Молочна ферма" направило ПСП "Мамаївське" претензію № 154 про сплату грошових коштів в сумі 167 043,50 грн. у якості компенсації витрат, пов'язаних з поставкою неякісного товару, у тому числі витрат по утриманню телиць.

У відповідь на дану претензію відповідач-2 платіжним дорученням № 466 від 11.10.2011 р. перерахував позивачу грошові кошти в сумі 109 037,00 грн. Призначення платежу: повернення грошових коштів за нетільних нетелів згідно претензії від 11.10.2011 р.

22.11.2011 р. з метою з'ясування фізіологічного стану та причин неплідності, незалежною комісією, до складу якої були включені спеціалісти Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, проведено друге акушерсько-гінекологічне обстеження маточного поголів'я великої рогатої худоби. Представники ПСП "Мамаївське" були запрошені для участі у проведенні даного обстеження, втім не взяли у ньому участі.

Станом на дату проведення другого обстеження з ТОВ "Молочна ферма" з причини хвороби вибули дві тварини з неплідних нетелів, що були поставлені ПСП "Мамаївське", у зв'язку з чим незалежною комісією обстежувались 33 голови великої рогатої худоби. За результатами даного обстеження незалежною комісією з 33 голів худоби встановлено лише 24 тварини тільні та 9 тварин нетільних. Вказане зафіксовано в Акті від 22.11.2011 р.

Вказані висновки про поставку неякісного товару також підтверджуються Висновком акушерсько-гінекологічного обстеження телиць та нетелів, проведеного кандидатом ветеринарних наук, доцентом кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії Федоренко С.Я. та Висновком завідувача відділу біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України старшого наукового співробітника, кандидата сільськогосподарських наук по спеціальності "Біотехнологія" Сушка О.Б.

Крім того, Висновком спеціаліста - старшого наукового співробітника лабораторії штучного осіменіння та біології репродукції тварин Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України Калашникова В.О. від 14.06.2012 р. підтверджено факт того, що поставлені за договором худоби не були і не могли бути тільними на момент поставки товару позивачу.

Отже, з матеріалів справи вбачається та підтверджено господарськими судами, що з поставлених за Договором № 29 35 голів тварин неякісними виявились 11 голів. У зв'язку з нездійсненням відповідачем-2 на вимогу позивача заміни товару, позивач 16.02.2012 р. з метою часткової компенсації понесених збитків здав телиць в кількості 8 одиниць на м'ясокомбінат. Ще Дві телиці у зв'язку з отриманими травмами були здані на м'ясокомбінат 21.10.2011 р. та 17.11.2011 р.

Згідно зі ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Нормами ч. 2 ст. 224 ГК України закріплено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Позивачем заявлено до стягнення збитки, пов'язані з утриманням телиць у сумі 115 498,02 грн., транспортні витрати по доставці в сумі 32 398,40 грн., а також різницю в ціні в сумі 138 460,25 грн. Втім, належних та допустимих в розумінні ст.ст. 32 -34 ГПК України доказів на підтвердження витрат з утримання та транспортування телиць позивачем господарському суду не надано. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції щодо недоведеності вимог в даній частині. Щодо розміру решти заявлених до стягнення збитків, слід зазначити, що судом апеляційної інстанції правомірно враховано проведення відповідачем часткової оплати вимоги позивача від 11.10.2011 р., у зв'язку з чим правомірним є часткове задоволення позову щодо зазначених вимог та стягнення на користь ТОВ "Молочна ферма" 29 460,25 грн.

ТОВ "Молочна ферма" також заявлено до стягнення 1 263,27 грн. інфляційних втрат та 2 184,63 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. В той же час, судами підтверджено, що позивачем здійснено розрахунок сум інфляційних втрат та 3 % річних виходячи з суми вартості неякісного товару, заміни якого ТОВ "Молочна ферма" вимагало від відповідача-2. Оскільки за своєю правовою природою зобов'язання по заміні неякісного товару на якісний не є грошовим, господарськими судами правомірно відмовлено вимог, обґрунтованих нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ТОВ "Молочна ферма" просило стягнути з відповідача-2 і пеню за порушення виконання зобов'язання в розмірі 14 542,26 грн. Під час розгляду даних вимог судами обох інстанцій правомірно враховано норми ст.ст. 549, 611 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України та ту обставину, що умовами Договору № 29 сторонами не досягнуто домовленості щодо розміру та порядку притягнення до відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді сплати пені. Відтак, судами правомірно відмовлено в задоволенні вказаних вимог.

Відносно вирішення господарськими судами спору в частині стягнення з відповідача-2 штрафу в розмірі 20 % вартості поставки неякісного товару, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 7 статті 269 ГК України передбачає, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Дійсно, абз. 1 ч. 2 ст. 231 ГК України передбачає, що за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

В той же час, судом апеляційної інстанції правомірно звернуто увагу на те, що Договором № 29 сплата штрафу в розмірі 20 % не передбачена, а норми ч. 2 ст. 231 ГК України регулює лише відносини між господарюючими суб'єктами, в яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт державного сектору економіки, є державний контракт або фінансування за рахунок Державного бюджету.

Позивачем не надано доказів існування обставин, які зумовлюють застосування до спірних правовідносин вимог ч. 2 ст. 231 ГК України. Відтак, судом апеляційної інстанції правомірно скасовано рішення місцевого господарського суду в цій частині та відмовлено в задоволенні даних позовних вимог.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна ферма" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. у справі № 5023/1173/12 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот

Судді О. Кролевець

О. Попікова

Попередній документ
27462358
Наступний документ
27462361
Інформація про рішення:
№ рішення: 27462360
№ справи: 5023/1173/12
Дата рішення: 12.11.2012
Дата публікації: 16.11.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: