"13" листопада 2012 р. Справа № 5023/9286/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача -Гринь О.С.,
відповідача-Луценко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Варба Іншуренс Компані Кей.Ес.Сі." (Warba Insurance Company K.S.C.)
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012
у справі№5023/9286/11
за позовомКомпанії "Варба Іншуренс Компані Кей.Ес.Сі." (Warba Insurance Company K.S.C.)
доПАТ "СК "Лемма"
про стягнення страхового відшкодування
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 (судді Погорєлова А.Ю., Аюпова Р.М., Мамалуй О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 (судді: Пушай В.І., Гетьман Р.А., Плужник О.В.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
Компанія "Варба Іншуренс Компані Кей.Ес.Сі." (Warba Insurance Company K.S.C.) в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.626,629,979 ЦК України, ст.ст.12,16 Закону України "Про страхування" та ст.ст.27,43,84,104 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що судами залишено поза увагою, не досліджено та не відхилено обставини проведення у березні 2009 року між Компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" та ПАТ "СК "Лемма" (за заявою останнього від 12.03.2009) взаємозаліку вимог Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" за рахунок теперішніх та майбутніх страхових премій, належних відповідачу з боку перестрахувальників, в тому числі й суми страхової винагороди відповідача за договором перестрахування від 16.03.2009. Заявник стверджує про встановлення судами обох інстанцій обставин перерахування позивачем відповідачу 25.03.2009 року страхової премії шляхом вчинення платежу на користь Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" та безпідставне застосування положень генеральної угоди про умови факультативного перестрахування від 05.08.2009 №9191, укладеної між Компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" та ПАТ "СК "Лемма", до спірних правовідносин, врегульованих договором перестрахування від 16.03.2009, укладеним між сторонами по справі. На думку позивача, передбачена цим договором гарантія щодо сплати відповідачу страхової премії протягом 120 днів (до 01.05.2009р.) є обов'язком позивача щодо перерахування страхової премії у встановлений строк, однак, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності в разі неотримання ним страхової премії до 01.05.2009 року, оскільки договором перестрахування від 16.03.2009 визначений 12-місячний термін дії зобов'язань перестраховика (з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.). Таким чином, можливе порушення страховим брокером гарантійного зобов'язання щодо виплати страхової премії до 01.05.2009 року не звільняє відповідача від виплати частки перестрахового відшкодування за умов перерахування йому страхової премії після 01.05.2009р., але до настання страхового випадку. Крім того, дебіт нота від 01.10.2009, на яку посилається суд в обґрунтування несплати відповідачу страхової премії на момент настання страхового випадку (27.10.2009р.), взагалі відсутня в матеріалах справи. Також заявник вказує на прийняття судами рішень стосовно прав та обов'язків Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД", як страхового брокера позивача, не залученого до участі у справі в якості третьої особи, оскільки згаданий страховий брокер від свого імені, але на користь позивача уклав з відповідачем договір перестрахування від 16.03.2009, а підставою відмови в позові стало саме порушення Компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" взятих перед позивачем обов'язків шляхом несвоєчасної сплати страхової премії відповідачу як перестраховику.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
01.01.2009р. між компанією "Аль Ахлея Іншуренс Компані Ес. Ей. Кей" (далі - "Аль Ахлея") та компанією "Кувейті Даніш Дейчі Компані" (далі - "КДД") укладений оригінальний поліс (договір) страхування №F/2009/339596 (т.1, а.с.29-52), відповідно до умов якого компанія "Аль Ахлея" взяла на себе обов'язок відшкодувати 100 % збитків, пов'язаних із настанням страхових випадків, зокрема, пожежі. Термін дії оригінального страхового договору визначено до 31.12.2009р.
16.03.2009р. між компанією "Аль Ахлея" та компанією "Варба Іншуренс Компані Кей. Ес. Сі." (позивач) укладений поліс (договір) перестрахування майна компанії "КДД" (т.1, а.с.69-70), за умовами якого позивач перестрахував 22% із 100% відповідальності, передбаченої оригінальним страховим договором на тих самих умовах, які викладені в оригінальному страховому договорі.
16.03.2009р. між позивачем та компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" (далі - компанія "Фремір") укладено остаточний поліс факультативного перестрахування №FAC/FG09000363 (т.1, а.с.75-77), відповідно до умов якого компанія "Фремір" від свого імені, але на користь позивача, перестрахувала 7,5% із 100% загальної суми ризиків згідно з оригінальним страховим договором у інших перестраховиків, за що позивач сплатив компанії "Фремір" страхову винагороду (т.1, а. с.78-81).
16.03.2009р. компанія "Фремір" підписала з ПАТ "СК "Лемма" заповнений сліп (т.1, а.с.83-89), чим засвідчили укладання полісу (договору) перестрахування (надалі -договір перестрахування від 16.03.2009), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання у разі настання одного із страхових випадків, зокрема, пожежі на одному із заводів КДД, які є об'єктами первинного страхування, сплатити 3% із 100% загальної суми страхового відшкодування.
Позивач наполягає на тому, що він сплатив відповідачу через компанію "Фремір" страхову премію в розмірі 3% від загальної суми страхової премії (100%).
Як зазначає позивач у позовній заяві, 27.10.2009 року на заводі страхувальника "КДД" сталася пожежа. Компанія "Аль Ахлея" письмово повідомила позивача шляхом направлення повідомлення про страховий випадок від 29.10.2009 (т.1, а.с.102-103).
Позивач шляхом направлення факсу від 02.11.2009 повідомив компанію "Фремір" про настання страхового випадку, а 03.11.2009 року компанія "Фремір" надіслала відповідачу повідомлення про настання страхового випадку (т.1, а.с.104-109).
Відповідно до ст.987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
16.03.2009р. ПАТ "Страхова компанія "Лемма" (перестраховик) підписала заповнений сліп, який, в свою чергу, раніше (11.03.2009р.) був підписаний компанією - "Fremir". За вказаним заповненим сліпом позивач "Варба Іншуренс Компані Кей. Ес. Сі." (перестрахувальник) та компанія "Кувейт Даніш Дейрі Компані" (страхувальник), відповідно до умов якого перестраховик, прийняв на себе зобов'язання у разі настання одного із страхових випадків: пожежа, блискавка, повномасштабний вибух, шторм, буря, повінь, землетрус, витік води з труб устаткування, що використовується для водопостачання, повномасштабне зіткнення, падіння літака, та/або предметів, що випали з нього, заколот, страйки та навмисне завдання шкоди; страхове покриття за полісом поширюється на правову відповідальність страхувальника щодо сусідів, відвідувачів, працівників, учнів та їхніх автомобілів/автобусів під час їхнього перебування на об'єктах страхувальника у разі отримання травам та/або завдання майнової шкоди в результатів будь -якого нещасного випадку чи випадків, що відбувається на об'єктах страхувальника, які знаходяться у містах Шуваіх та Сабан, при цьому відповідальність обмежено 500 000 кувейтських динарів (КД) щодо будь -якого одного нещасного випадку та в цілому протягом дії поліса для кожного об'єкта; відповідальність перед третіми особами стосовно надземної Сталевої арки, встановленої на четвертій окружній дорозі, при цьому відповідальність обмежено до 50 000 КД щодо будь-якого одного нещасного випадку та в цілому, сплатити 3% суми страхового відшкодування. Термін дії зобов'язань за вказаним сліпом визначений 12 місяців, з 01.01.2009 року. Гарантія виплати страхової премії (PPW): 120 днів, дійсна до 1 травня 2009 року.
Проте, з наданого перекладу сліпу не вбачається істотних умов, обов'язковість яких вимагається законом для відповідних договорів, зокрема, щодо: місцезнаходження перестрахувальника, предмету договору, строку дії договору, порядку зміни і припинення дії договору, умов здійснення перестрахової виплати, причин відмови у перестраховій виплаті, прав та обов'язків сторін і відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Позивач, посилаючись на ч.4 ст.18 Закону України "Про страхування", вважає, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Також позивач зазначає, що перший страховий платіж за договором перестрахування він здійснив 25.03.2009 року шляхом перерахування платежу компанії "Фремір", що означає сплату страхової премії відповідачу.
Але відповідач такої премії 25.03.2009 року не отримував і не уповноважував компанію "Фремір" на її отримання.
Лише 05.08.2009р. між відповідачем та компанією Fremir підписана генеральна угода про умови факультативного перестрахування №9191 (а.с.81-100 том 3).
Відповідно до умов ст.1 цієї угоди посередник (компанія "Fremir") тим самим уповноважений прийняти частину бізнесу, підписаного страховими компаніями (названими далі, як "Цеденти" або "Перестрахувальники"), які діють наступних країнах: Бахрейн, Єгипет, Йорданія, Кувейт, Оман, Катар, Сирія, Йемен, Саудівська Аравія, ОАЄ, Ліван, Лівія, Іран, Туніс, Алжир, Морокко. Об'єм робіт щодо угоди про невелику частку передачі прав повинен бути обмежений до ризиків, які покриваються тільки на вищезгаданих територіях. Посередник повинний діяти від імені перестрахувальника(ів). Терміни й умови цієї Угоди регулюють відносини між компаніями-цедентами та компанією-перестраховиком і є обов'язковими для кожної з компаній-цедентів, що передають ризики, надані в бордеро, відповідно до існуючої Угоди. Ця Угода і бордеро до неї для кожної із компаній-цедентів складають окремий контракт перестрахування.
Згідно зі ст.6 цієї угоди сторонами визначено, що премія, яка сплачується перестраховикам відповідно до цієї угоди повинна складатися від оригінального брутто тарифу із загальними відрахуваннями (не більше, ніж 30 %). Посередник буде слідкувати за обмовкою 120 днів з моменту прийняття ризику. Якщо ця обмовка не була дотримана, тоді перестраховик не несе ніякої відповідальності.
Отже, доказів виплати премії в установлений строк сторони не надали.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не виконані ці умови, а отже відповідач не несе ніякої відповідальності.
Разом з тим, як свідчать надані з боку відповідача банківські виписки, 03.11.2009 року на його розрахунковий рахунок перераховано компанією Fremir 32511,93 доларів США в якості нетто-премії за перестрахування згідно генеральної угоди №9191 від 05.08.2009 та дебіт ноти від 01.10.2009, згідно з якою нетто-премія у відносинах з позивачем станом на 01.10.2009 року не сплачена, а лише визначалась як така, що підлягає сплаті відповідачу.
З матеріалів справи вбачається, що сплата вказаної суми відповідачу відбувалась за дорученням компанією Fremir, яке складено 15 жовтня 2009 року, але надано для виконання відповідній банківській установі 29 жовтня 2009 року, тобто взагалі вже після настання страхового випадку (пожежа на заводі страхувальника - Компанії "Кувейт Даніш Дейрі Компані" сталася 27 жовтня 2009 року). До того ж, як зазначає відповідач та вбачається з доданих платіжних документів, він отримав страхову премію лише 02.11.2009 року і це не спростовано позивачем.
Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.12 та ч.3 ст.18 Закону України "Про страхування" (в редакції від 12.03.2009р., чинній на момент укладення договору перестрахування від 16.03.2009 та настання пожежі 27.10.2009р.) перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Судом апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки умов полісу (договору) перестрахування майна компанії "Кувейті Даніш Дейчі Компані" від 16.03.2009, укладеного між компанією "Аль Ахлея" та компанією "Варба Іншуренс Компані Кей. Ес. Сі.", умов остаточного полісу факультативного перестрахування №FAC/FG09000363, укладеного між позивачем та компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" (далі - компанія "Фремір"), договору перестрахування від 16.03.2009 та генеральної угоди про умови факультативного перестрахування від 05.08.2009 №9191, укладених між компанією "Фремір" та ПАТ "Страхова компанія "Лемма", банківських виписок та інших наявних у справі доказів в їх сукупності достовірно встановлено, а скаржником не спростовано факт ненабрання чинності договором перестрахування від 16.03.2009 та генеральною угодою від 05.08.2009 №9191 станом на момент настання страхового випадку у вигляді пожежі на заводі страхувальника - "Кувейт Даніш Дейрі Компані", яка сталася 27 жовтня 2009 року, та обумовлену цим необґрунтованість заявлених позовних вимог перестрахувальника до перестраховика про стягнення частки перестрахового відшкодування, оскільки перший страховий платіж (страхову премію) на користь перестраховика (відповідача) страховий брокер позивача (Компанія "Фремір") здійснив 02.11.2009 року, тобто вже після виникнення пожежі.
За таких обставин, на вказаний страховий випадок в часовому вимірі не поширюється дія нечинних на той час договору перестрахування від 16.03.2009 та генеральної угоди від 05.08.2009 №9191, тобто пожежа, яка сталася 27 жовтня 2009 року, взагалі не може вважатися страховим випадком в рамках виконання зазначених договорів перестрахування.
У зв'язку з викладеним, не заслуговують на увагу як такі, що не відповідають дійсності, недоречні твердження позивача про укладення між ним та ПАТ "СК "Лемма" договору перестрахування від 16.03.2009. Тим більше, що в касаційній скарзі заявник визнає той факт, що Компанія "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД", будучи страховим брокером позивача, уклала хоч і на користь позивача, але від свого імені, договір перестрахування від 16.03.2009 з відповідачем як перестраховиком.
Суди правильно зазначили, що позивач в обґрунтування набрання чинності договором перестрахування від 16.03.2009 станом на 27.10.2009 року помилково ототожнює обставину перерахування страхової премії 25.03.2009 року на користь страхового брокера (Компанії "Фремір") з обставиною сплати страхової премії відповідачу, оскільки останній отримав відповідну страхову премію лише 02.11.2009 року.
Наведеним спростовуються голослівні посилання заявника на нібито існуюче встановлення судами обох інстанцій обставин перерахування позивачем відповідачу страхової премії 25.03.2009 року та підтвердження дотримання позивачем положення договору перестрахування від 16.03.2009 щодо гарантії сплати страхової премії до 01.05.2009р.
Що стосується проведеної судами правової оцінки на предмет виконання Компанією "Фремір" умов генеральної угоди про умови факультативного перестрахування від 05.08.2009 №9191 поряд з правовою оцінкою стану виконання Компанією "Фремір" договору перестрахування від 16.03.2009, то здійснюючи оцінку наявних у справі доказів в їх сукупності, суди не вийшли за межі предмета даного спору, не порушили приписів ст.ст.43,83,84,105 ГПК України і це не призвело до прийняття неправильних по суті рішень.
Відтак, не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не мають істотного значення для справи, та не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, твердження позивача про безпідставне застосування судами положень генеральної угоди про умови факультативного перестрахування від 05.08.2009 №9191, укладеної між Компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" та ПАТ "СК "Лемма", до спірних правовідносин, врегульованих договором перестрахування від 16.03.2009.
Касаційна інстанція також відхиляє передчасні доводи скаржника щодо необхідності дослідження судами обставин проведення у березні 2009 року між Компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" та ПАТ "СК "Лемма" (за заявою останнього від 12.03.2009) взаємозаліку вимог Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" за рахунок теперішніх та майбутніх страхових премій, належних відповідачу з боку перестрахувальників, в тому числі й суми страхової винагороди відповідача за договором перестрахування від 16.03.2009 у розмірі 1522,400 кувейтських динарів, з огляду на наступне.
Дійсно, відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з ч.ч.3,4 ст.203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.
Таким чином, для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, достатньо заяви однієї сторони, а наявність заперечень іншої сторони у зобов'язанні не є перешкодою для проведення такого зарахування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.13 та ч.1 ст.14 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Однак, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем належними доказами не доведено проведення зарахування боргових зобов'язань відповідача перед Компанією "Фремір" в рахунок майбутньої страхової премії за договором перестрахування від 16.03.2009, належної до сплати на користь відповідача, оскільки на момент направлення останнім листа-заяви від 12.03.2009 про здійснення взаємозаліку вимог договір перестрахування від 16.03.2009 ще не був укладеним, а тому й вимога перестраховика про виплату страхової премії за цим договором об'єктивно не виникла (не була дійсною) на той час, відтак, не могла бути предметом запропонованого відповідачем взаємозаліку.
Зважаючи на це, колегія вважає такою, що не породжує жодних юридичних наслідків для спірних правовідносин сторін, передчасну заяву ПАТ "СК "Лемма" від 12.03.2009 про здійснення взаємозаліку вимог Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" за рахунок майбутніх страхових премій, належних відповідачу, в тому числі й суми страхової винагороди за договором перестрахування від 16.03.2009. При цьому, виставлений Компанією "Фремір" баланс взаєморозрахунків від 22.03.2009, як документ бухгалтерського обліку і звітності, сам по собі не є заявою страхового брокера про зарахування зустрічних однорідних вимог в розумінні ч.2 ст.601 ЦК України та ч.3 ст.203 ГК України.
Інші заперечення скаржника зводяться передусім до переоцінки доказів по справі та посилань на оцінку судами неналежних доказів (генеральна угода про умови факультативного перестрахування від 05.08.2009 №9191, банківські виписки тощо), а також до намагань надати перевагу певним доказам (надані позивачем страхові акти, лист відповідача від 12.03.2009 про здійснення взаємозаліку, баланс взаєморозрахунків від 22.03.2009, лист Компанії "Фремір" від 24.03.2009 про згоду на проведення взаємозаліку) перед іншими оціненими судом доказами, проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, самі по собі помилкові посилання судів попередніх інстанцій на відсутню в матеріалах справи дебіт ноту від 01.10.2009 та допущені описки з цього приводу не призвели до прийняття неправильних по суті судових рішень, а тому й не можуть бути достатньою підставою для їх скасування. Адже, факти несплати відповідачу страхової премії на момент настання страхового випадку (27.10.2009р.) та обумовленого цим ненабрання чинності договором перестрахування від 16.03.2009, які покладено в основу правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову, ґрунтуються виключно на ретельній правовій оцінці судами інших наявних у справі доказів, а саме доручення Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" від 15.10.2009, наданого для виконання відповідній банківській установі лише 29.10.2009 року, та банківських виписок від 02.11.2009 і від 03.11.2009 (а.с.103-107 том 3), доказове значення яких заявником не спростовано.
Відтак, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність підстав для покладання на відповідача, як перестраховика, відповідальності щодо сплати страхових виплат або страхового відшкодування за пожежею, яка відбулася до набрання чинності договором перестрахування від 16.03.2009, відповідає чинному законодавству про страхування та фактичним обставинам справи.
Разом з тим, колегія відхиляє твердження заявника про порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.27 ГПК України шляхом прийняття рішень стосовно прав та обов'язків Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД", як страхового брокера позивача, не залученого до участі у справі в якості третьої особи, з наступних підстав.
Судове рішення, оскаржуване з мотивів незалучення певної (третьої) особи, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є вказана особа, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Проте, господарські суди не зобов'язували Компанію "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно спірної суми страхового відшкодування або утримуватися від їх вчинення.
Натомість, як встановлено судами та визнано заявником у поданій касаційній скарзі, згаданий страховий брокер хоча й на користь позивача, але від власного імені, уклав з відповідачем договір перестрахування від 16.03.2009, а підставою відмови в позові стало саме порушення Компанією "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" своїх договірних зобов'язань шляхом несвоєчасної сплати страхової премії відповідачу як перестраховику.
Таким чином, за договором перестрахування від 16.03.2009 Компанія "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" набула певні права, в разі порушення яких контрагентом (відповідачем) не позбавлена можливості самостійно звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
Водночас, порушені скаржником питання щодо неналежного (несвоєчасного) виконання Компанією "Фремір" обов'язків щодо сплати страхової премії відповідачу (перестраховику), передбачених умовами остаточного полісу факультативного перестрахування №FAC/FG09000363, можуть бути підставою для звернення позивача за судовим захистом у відповідному спорі за участю Компанії "Варба Іншуренс Компані Кей.Ес.Сі." (Warba Insurance Company K.S.C.) та Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД" як компаній-нерезидентів.
Отже, оскаржуваними рішенням та постановою не зачіпалися права чи обов'язки Компанії "Фремір Іншуренс енд Реіншуренс Сервіс ЛТД", дана постанова не стосується прав та обов'язків вказаної юридичної особи, а тому відсутні підстави для її залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 у справі №5023/9286/11 залишити без змін, а касаційну скаргу Компанії "Варба Іншуренс Компані Кей.Ес.Сі." (Warba Insurance Company K.S.C.) - без задоволення.
Головуючий, суддяВ.Овечкін
Судді:Є.Чернов
В.Цвігун