"13" листопада 2012 р. Справа № 5023/2007/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Плюшка І.А.,
суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р.
у справі№ 5023/2007/12 господарського суду Харківської області
за позовомпублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велта"
простягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Усенко А.М., дов. від 23.01.2012
від відповідача: не з'явилися
У травні 2012 року публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велта" про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24 990, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши страхувальнику відповідно до договору страхування наземного транспорту страхове відшкодування в розмірі 27 488, 88 грн. позивач набув відповідно до статей 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, як страховик винної у скоєнні ДТП особи. При цьому, оскільки відповідальність відповідача обмежується лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, в розмірі 25 500 грн., передбаченого полісом ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, то відповідач відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки в розмірі 24 990,00 грн. (за вирахуванням франшизи, передбаченої полісом відповідача).
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2012р. (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства страхової компанії "Велта" на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" страхове відшкодування в сумі 24 990, 00 грн. та судовий збір в сумі 1 609, 50 грн.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивні вимоги не є регресними, оскільки позивач набув права вимоги до страховика цивільної відповідальності винної у спричиненні ДТП особи стосовно виплати страхового відшкодування в порядку суброгації, яка виникає на підставі закону - ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування". Суд також визнав обґрунтованими та доведеними позовні вимоги про стягнення 24990, 00 грн., з огляду на те, що їх пред'явлено позивачем з урахуванням ліміту відповідальності відповідача, визначеного в полісі ОСЦПВ.
Крім того, суд встановив, що поліс № ВС/8633159 від 13.08.2009р. відноситься до договорів 1-го типу та розповсюджується на будь-яку особу, яка експлуатує забезпечений за полісом транспортний засіб на законних підставах та у зв'язку з цим визнав безпідставним посилання відповідача на те, що його відповідальність не розповсюджується на водія, який був за кермом забезпеченого за полісом автомобіля. При цьому, суд врахував, що відповідач не надав доказів неправомірного заволодіння Єлістратовою Т.В. застрахованим транспортним засобом та визнав доведеною наявними в матеріалах справи доказами її вину в порушення п.п. 12.1., 13.1. ПДР України. При цьому, також зазначив, що відсутність постанови суду про притягнення особи, що спричинила ДТП, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України не є відповідно до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. року (судді: Шевель О.В. -головуючий, Афанасьєв В.В., Гетьман Р.А.) апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства страхової компанії "Велта" задоволено.
Рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на користь приватного акціонерного товариства страхової компанії "Велта" 804,75 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що розмір завданої шкоди власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, є недоведеним, оскільки звіт експертної компанії "Укравтоекспертиза" № 11573 від 28.08.2009р. про вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням дорожньо-транспортного засобу є неналежним доказом у справі, з огляду на те, що відповідно до рецензії від 28.08.2009р., судового експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, звіт виконаний з порушеннями вимог нормативно-правових актів по визначенню матеріального збитку.
Крім того, суд прийшов до висновку, що позивач, звертаючись з вимогою про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації за заподіяні збитки автомобілю, який фактично є фізично знищеним, зобов'язаний був дотриматись вимог статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та вимагати відшкодування або різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди або відшкодування всієї страхової суми за власним договором страхування та передати при цьому право власності відповідачу на залишки пошкодженого авто. Однак, в розрахунку розміру страхового відшкодування вартість транспортного засобу позивачем визначена не була, а позивач, сплативши страхувальнику страхове відшкодування залишив транспортний засіб у власності страхувальника.
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 27.03.2009р. між відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (позивач, страховик) та Чорнопищук М.В. (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту (автомобільного) №13/150/2.1.5.1, за яким на суму 37656,00 грн. був застрахований належний страхувальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ АКС 002670 автомобіль Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, зокрема, на випадок ДТП. Вигодонабувачем за цим договором є АКБ "Правекс-Банк".
14.08.2009р. о 06:00 год. ранку на 585 км. а/д Харків-Симферопіль-Алушта-Ялта громадянка Росії Єлістратова Тетяна Вікторівна, керуючи автомобілем Peugeot-206, д/р № 0604ТС150, не вибрала небезпечну швидкість руху та дистанцію, допустила занос автомобіля з виїздом на смугу зустрічного руху, що привело до зіткнення з автомобілем Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, під керуванням Чорнопищук М.В., який рухався по зустрічній смузі. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою ДАІ №11/32-1214 від 17.08.2009р. та постановою Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.05.2011р.
Зазначеною постановою встановлено, що дії Єлістратової Т.В. не відповідали вимогам п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та знаходяться у причинному зв'язку з наслідками, що настали, у зв'язку з чим Єлістратову Т.В. необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, але оскільки вона є громадянкою іншої держави скласти адміністративний протокол за порушення Правил дорожнього руху України не можливо.
Враховуючи, що в результаті даного ДТП пасажирка автомобіля Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, Шилко Н.М. зазнала легкі тілесні пошкодження, Красногвардійським РВ ГУ МВС України в АР Крим 20.05.2011р. прийнято постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно Єлістратової Т.В. і Чорнопищук М.В. по факту ДТП у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.
14.08.2009р. Чорнопищук М.В., як страхувальник, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно звіту Експертної компанії "Укравтоекспертиза" серії SL№11573 від 28.08.2009р., ринкова вартість автомобіля Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР склала 50 123, 63 грн.; вартість відновлювального ремонту -81 374, 77 грн. При цьому, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, то сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, дорівнює ринковій вартості зазначеного автомобіля до моменту пошкодження та складає 50123,63 грн.
Зазначена вище ДТП, відповідно до умов договору страхування та норм чинного законодавства України, визнана позивачем страховим випадком, про що 15.12.2009р. позивачем складено страховий акт № 13/14041/2.1.5., яким вирішено виплатити вигодонабувачу ПАТ КБ "Правекс-банк" страхове відшкодування в сумі 27488,88 грн.
На виконання умов вищезазначеного договору, за страховим актом № № 13/14041/2.1.5. від 15.12.2009р. позивачем на розрахунковий рахунок вигодонабувача за договором страхування наземного транспорту № 13/150/2.1.5.1. від 27.03.2009р. -ПАТ КБ "Правекс-банк" виплачено страхове відшкодування в сумі 27 488, 88 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1494 від 23.12.2009р.
04.02.2010р. відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" перейменовано у публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та копією витягу зі Статуту вказаного товариства.
Судами також встановлено, що акціонерним товариством закритого типу Страховою компанією "Велта" 13.08.2009р. видано поліс №ВС/8633159 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів 1-го типу на ім'я Горбунова В.В. строком до 27.08.2009р., яким було забезпечено транспортний засіб Peugeot-206, д.н. о604ТС150.
Відповідно до зазначеного полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза -510, 00 грн.
Акціонерним товариством закритого типу Страховою компанією "Велта" було змінено найменування відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" на приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Велта", що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.
05.01.2011р. позивач звернувся до відповідача, з претензією №2-05.01.11/Р про компенсацію в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 27488,88 грн.
07.02.2011р. відповідач листом №111 відмовив у задоволенні вимог позивача, посилаючись на відсутність постанови суду про притягнення страхувальника Єлістратової Т.В. до адміністративної відповідальності, що унеможливлює визначення винної особи, як обов'язкового елементу цивільної відповідальності.
21.11.2011р. позивач повторно направив відповідачу вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу, але відповідач листом №1295/1 від 23.12.2011р. відмовив у її задоволенні, посилаючись на не встановлення вини Єлістратової Т.В. у ДТП, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, сплативши страхове відшкодування за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.05.2011р. встановлено, що дії Єлістратової Т.В., яка знаходилась за кермом автомобіля Peugeot-206, д.н. о604ТС150 не відповідали вимогам п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному зв'язку з наслідками, що настали, у зв'язку з чим Єлістратову Т.В. необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, але оскільки вона є громадянкою іншої держави адміністративний протокол за порушення Правил дорожнього руху України не складено.
Враховуючи встановлені в зазначеній постанові обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вина Єлістратової Т.В. у порушенні п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, яке призвело до пошкодження тз Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Вина є умовою відповідальності за правопорушення. Відповідно частини другої ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, тобто вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Вина є загальною, але не в усіх випадках обов'язковою умовою відповідальності. Частина 5 ст. 1187 ЦК України встановлює випадки звільнення особи від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. До таких випадків відносять: завдання шкоди внаслідок непереборної сили; умисел потерпілого. Інші загальні підстави звільнення особі від відповідальності за завдану шкоду, в тому числі відсутність вини завдавача шкоди, не застосовуються, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки. Отже, відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від його вини.
У зв'язку з цим судом першої інстанції встановлено, що відповідач не надав суду доказів неправомірного заволодіння Єлістратовою Т.В. застрахованим ним транспортним засобом, завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", в редакції чинній на момент виплати позивачем страхового відшкодування, при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Peugeot-206, д.н. о604ТС150, що знаходився під керуванням Єлістратової Т.В., був забезпечений акціонерним товариством закритого типу Страховою компанією "Велта" за полісом №ВС/8633159 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що відноситься до договорів 1-го типу, з терміном дії з 13.08.2009р. до 27.08.2009р.
Згідно з п. 15.1. ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений на умовах 1 типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ТЗ, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду те, що на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність Єлістратової Т.В. відповідно до умов полісу №ВС/8633159 була застрахована акціонерним товариством закритого типу Страховою компанією "Велта", чим спростовується твердження відповідача про зворотне. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, внаслідок ДТП, оскільки відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Таким чином, враховуючи обставини справи, суд першої інстанцій дійшов до обґрунтованого висновку, що після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи з вимогою про виплату страхового відшкодування, з огляду на те, що відповідач відповідно до полісу №ВС/8633159 є особою, відповідальною за завдану шкоду.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
У зв'язку з цим судом встановлено, що позивач двічі звертався до відповідача з відповідною заявою, але відповідач заявлені вимоги не задовольнив, страхового відшкодування не сплатив.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми витрат у розмірі 24 990, 00 грн.
Судами встановлено, що в якості доказу, що підтверджує розмір завданої шкоди власнику автомобіля Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, позивачем надано звіт експертної компанії "Укравтоекспертиза" серії SL№11573 від 28.08.2009р., відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР склала 50 123, 63 грн.; вартість відновлювального ремонту -81 374, 77 грн. При цьому, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, то сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, дорівнює ринковій вартості зазначеного автомобіля до моменту пошкодження та складає 50123,63 грн.
Проте, суд апеляційної інстанції визнав неналежним доказом розміру шкоди зазначений звіт експертної компанії "Укравтоекспертиза" серії SL№11573 від 28.08.2009р., з огляду на те, що він відповідно до рецензії судового експерта Харківського НДІСЕ ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса виконаний з порушеннями вимог нормативно-правових актів по визначенню матеріального збитку.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що такий висновок апеляційного господарського суду є безпідставним, з огляду на таке.
Так, судом апеляційної інстанції не враховано, що Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. на момент складання вищезазначеного звіту була чинною та зберігає свою чинність, а наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009р. було внесено лише зміни до вказаної Методики. Крім того, висновок суду про те, що технічний огляд пошкодженого транспортного засобу Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, не був проведений особисто оцінювачем також є безпідставним, оскільки чинне законодавство не зобов'язує юридичну особу для надання послуг наймати в якості працівника виключно одну особу, а особи, які проводили оцінку та огляд тз, є відповідно до наявних в матеріалах справи доказів оцінювачами, що мають право здійснювати оцінку майна та майнових прав.
Разом з цим, рецензія судового експерта Харківського НДІСЕ ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса від 28.08.2009р. не спростовує визначені в звіті ринкову вартість пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, вартість відновлювального ремонту зазначеного тз та суму матеріального збитку.
Крім того, при визначенні розміру збитку та страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику при настанні страхового випадку, позивач керувався умовами договору страхування наземного транспорту № 13/150/2.1.5.1. від 27.03.2009р., якими врегульовані в тому числі і питання визначення розміру страхового відшкодування у випадку конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу.
При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано, що положення ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулюють відносини страховика та потерпілої особи -власника тз, а позивач не є власником автомобіля Chery Amulet DA11A, д.н. АК2073АР, та не може вирішувати питання щодо залишків автомобіля. Крім того, відповідно до розрахунку страхового відшкодування, позивач відшкодував своєму страхувальнику не повну вартість матеріального збитку, яка дорівнює ринковій вартості тз, а лише частину, що не надає йому права на залишки транспортного засобу.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач вірно врахував вимоги пункту 22.1. ст. 22 та підпункту 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" та заявив до стягнення суму збитків в межах ліміту відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну потерпілого за вирахуванням франшизи, передбачених полісом ОСЦПВ №ВС/8633159.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог
За таких обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а рішення суду першої інстанції -залишенню без змін, як таке, що є обґрунтованим, правомірним та прийнятим із належним застосуванням норм чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2012р. у справі № 5023/2007/12 залишити без змін.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велта" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 46; ідентифікаційний код 23465084) на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код 20842474) 804,75 грн. (вісімсот чотири гривні сімдесят п'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідній наказ.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
С. Самусенко