"12" листопада 2012 р. Справа № 5017/921/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Капацин Н.В. - головуючий Бернацька Ж.О. Кривда Д.С.
за участю представників від:
позивачаКучерук С.І., представник,
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомінтернівської районної державної адміністрації Одеської області
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року
у справі№ 5017/921/2012 господарського суду Одеської області
за позовомКомінтернівської районної державної адміністрації Одеської області
доСадівничого товариства "ПОГРАНИЧНИК"
прозаборону використання земельної ділянки,
Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою про заборону Садівничому товариству "Пограничник" використовувати земельну ділянку, загальною площею 13,7га, розташовану між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2012 року (суддя Д'яченко Т.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року (судді: Туренко В.Б. -головуючий, Бандура Л.І., Поліщук Л.В.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права, зокрема Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Садівниче товариство „ПОГРАНИЧНИК" зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 17.12.1992р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №280263.
Рішенням Виконкому Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області №108 від 17.12.1992р. „Про виділення земельних ділянок для індивідуального садівництва, дачного будівництва", прийнятим за результатами розгляду заяв громадян України садівничого товариства „ПОГРАНИЧНИК", вирішено виділити їм земельні ділянки по 600кв.м. у районі правого берега Великого Аджаликського лиману з північної сторони села Вапнярка.
Площа виділеної земельної ділянки, згідно Викопіювання та Плану розміщення садівничих ділянок товариства „ПОГРАНИЧНИК", які є невід'ємними додатками до вищевказаного рішення, становить 13,7га.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2008р. у справі №12/21-08-4343 визнано за СТ „ПОГРАНИЧНИК" право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману. При розгляді даної справи №12/21-08-4343 встановлено, що площа виділеної земельної ділянки згідно викопіювання з плану використання земель земельної ділянки, виділеної із державного земельного запасу під дачні ділянки садівничо-городницькому товариству „ПОГРАНИЧНИК" та плану садівничо-городницьких ділянок товариства „ПОГРАНИЧНИК", що є додатками до рішення №108 від 17.12.1992р. Виконкому Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області, складає 13,7га, межі земельної ділянки визначені на місцевості.
08.08.2008р. рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району №367-V надано СТ „ПОГРАНИЧНИК" дозвіл на розробку проекту містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства.
Розпорядженням Комінтернівської райдержадміністрації від 02.04.2009р. №560/11-2009 дозволено СТ „ПОГРАНИЧНИК" розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства на площі орієнтовно 13,7га (чинність вказаного розпорядження поновлена після скасування постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 р. у справі №2-а-13338/09/1570 розпорядження Комінтернівської райдержадміністрації №918/А-2009 від 28.08.2009 р. „Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження райдержадміністрації від 02.04.2009 р. №560/11-2009").
Висновком №37 Управління архітектури та містобудівної політики облдержадміністрації від 11.08.2010р. №01-15-719/541, який затверджений рішенням Фонтанської сільської ради від 25.08.2011р. №176-VI, погоджено містобудівне обґрунтування розміщення садового товариства „ПОГРАНИЧНИК" на території Фонтанської сільської ради (за межами населених пунктів) та рекомендовано до затвердження територію загальною площею 13,7га. Згідно зазначеного містобудівного обґрунтування загальна площа відведеної території становить 13,7га, з якої: 11,45га -територія житлової забудови, кількість садових будиночків становить -181; 0,10га -територія громадських будівель і споруд; 0,07га -територія комунальних будівель і споруд; 2,08га -дороги і проїзди; 0,85га -територія спортивного комплексу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив, зокрема, із того, що у СТ „ПОГРАНИЧНИК" виникло право користування спірною земельною ділянкою, оскільки вказана земельна ділянка надавалась у користування останньому на підставі рішення Фонтанської сільської ради та її межі встановлені на місцевості.
Звертаючись із позовом, Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області просила заборонити Садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" використовувати земельну ділянку, загальною площею 13,7га, розташовану між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману.
Відповідно ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.
Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, заборона користування земельною ділянкою як спосіб захисту порушеного права Цивільним кодексом України не передбачений.
Не передбачає такого способу і ст.152 Земельного кодексу України, оскільки заборона це тимчасове обмеження, яке відповідно ст.67 Господарського процесуального кодексу України може бути заходом забезпечення позову.
Доводи касаційної скарги зводяться до доведення позивачем обставин самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, яке полягає у відсутності у відповідача документів, які б підтверджували його право користування або право власності на спірну земельну ділянку. Разом з тим такі доводи є аналогічними доводам як і позовної заяви, так і доводам апеляційної скарги, і були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.
При цьому суди дійшли обґрунтованого висновку, що встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
Також суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, що факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої земельної ділянки та період часу протягом якого вона використовується без належних правових підстав повинен бути підтверджений актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протоколом про адміністративне правопорушення; приписом з вимогою про усунення правопорушення земельного законодавства; актом обстеження земельної ділянки. Жодного із зазначених документів матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та постанова винесені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням вимог процесуального права. Підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року у справі №5017/921/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Головуючий Н.Капацин
Судді Ж.Бернацька
Д.Кривда