"13" листопада 2012 р. Справа № 5002-11/704-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.
суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р.
у справі№ 5002-11/704-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомФонду майна Автономної Республіки Крим
довідкритого акціонерного товариства "Кримхліб"
простягнення 172 657,32грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
В лютому 2012 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" про стягнення матеріального збитку у сумі 172 657, 32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач, як балансоутримувач, не забезпечив належне зберігання майна Автономної Республіки Крим - виробничого обладнання, яке включено до приватизації, не дотримувався умов консервації та технічного обслуговування майна, що призвело до погіршення технічного стану та знецінення об'єктів приватизації, і як наслідок до спричинення позивачу збитків, які відповідно до ст.ст. 611, 623 ЦК України та ст. 224 ГК України, відповідач повинен відшкодувати.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2012р. (суддя Потопальський С.С.) у позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог. При цьому, суд виходив з того, що оскільки договір відповідального зберігання між сторонами не укладався, акти прийому-передачі майна на зберігання не підписувались, то визначити комплектність та стан майна на момент його передачі не можливо. Крім того, суд прийшов до висновку, що позивач не довів факт заподіяння збитків саме відповідачем та факт того, що збитки стали наслідком протиправних дій відповідача, тобто, не довів наявність протиправної поведінки відповідача та прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. (судді: Маслова З.Д. -головуючий, Латинін О.А., Проценко О.І.) апеляційну скаргу Фонду Державного майна Автономної Республіки Крим залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Фонд Державного майна Автономної Республіки Крим просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Кримського виробничого підприємства хлібопекарної промисловості "Кримхліб" станом на 01.02.1998р. та типовим планом приватизації Кримського виробничого підприємства хлібопекарної промисловості "Кримхліб" затвердженим 11.05.1998р., у процесі приватизації до статутного фонду ВАТ "Кримхліб" не ввійшло і залишилося на його балансі майно, відносно якого встановлено особливий режим приватизації, - об'єкт незавершеного будівництва Євпаторійського хлібозаводу № 2, що знаходиться у м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 128 та невстановлене обладнання до нього.
На виконання наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим № 251 від 26.07.2010р. "Про прийняття рішення з приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, - невстановленого обладнання (по розширенню хлібозаводу № 2), що не увійшло до статутного фонду і знаходиться на балансі ВАТ "Кримхліб", проведена оцінка зазначеного невстановленого обладнання станом на 31.07.2010р.
Під час проведення оцінки, незалежним оцінювачем встановлено, що обладнання, а саме: машина взбивачка ХВА (інв. № 46-043), тісторозкатувальна машина Г712М63 (інв. № 46-058), тісторозкатувальна машина НМРТ80/50 (інв. № 46-055), казан Б ШХБ-75 (інв. № 46-071), казан Б ШХБ-75 (інв. № 46-039), перемикач ХМБ-50 (інв. № 46-003) у кількості 24 шт., перемикач ХМБ-75 (інв. № 46-004) у кількості 6 шт., машина хліборізальна МХРХ-200 (інв. № 46-007), укладальник-дільник Ш-33 ХДС4 (інв. № 46-016), роторний живильник М-122 (інв. № 46-027) у кількості 5 шт., місильна машина (інв. № 46-094), просіювач Ш-2-ХМВ (інв. № 46-015) у кількості 3 шт., було прийнято на склад Євпаторійського хлібокомбінату у 1991 - 1993 роках, в експлуатацію не вводилось. За особистим оглядом оцінювача встановлено, що обладнання частково знаходиться в упаковці (дерев'яні ящики), частково - у відкритому вигляді: навалом серед іншого обладнання і виробничого інвентарю. У зв'язку з тим, що не дотримуються умови консервації та технічного обслуговування, на поверхні всіх складових частин обладнання є виражені сліди корозії. За даними актів технічних характеристик і стану обладнання, складених спеціалістами балансоутримувача, встановлено, що не укомплектовані: казан Б
ШХБ-75 (інв. № 46-071) - відсутні пристрої автоматики і прилади для спостереження та управління технологічними процесами варіння; казан Б ШХБ-75 (інв. № 46-039) - відсутні пристрої автоматики і прилади для спостереження та управління технологічними процесами варіння; роторний живильник М-122 (інв. № 46-027) не укомплектований приводом. Все вищезазначене призвело до погіршення технічного стану спірного виробничого обладнання.
Відповідно до постанови Верховної Ради АРК № 982-2/2000 від 15.03.2000р. (зі змінами), невстановлене обладнання (по розширенню хлібозаводу № 2), що не ввійшло у процесі приватизації до статутного фонду ВАТ "Кримхліб" і перебуває на його балансі, є майном Автономної Республіки Крим.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначає, що в результаті погіршення з вини відповідача технічного стану спірного обладнання, відносно якого прийнято рішення про приватизацію, Автономній Республіці Крим заподіяні збитки, які розраховані відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ № 116 від 22.01.1996р., та які складають 172 657, 32 грн. При цьому, позивач вважає, що відповідач відповідно до ст.ст. 611, 623 ЦК України та ст. 224 ГК України повинен відшкодувати заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Залежно від підстави виникнення збитків в судовій практиці розрізняють позови про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання договірного зобов'язання та позови про відшкодування позадоговірних (деліктних) збитків, у зв'язку з чим судам в кожному конкретному випадку необхідно з'ясувати об'єм обставин, які підлягають доказуванню та розмежовувати підстави виникнення відповідальності: делікт чи договір.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Як вбачається, предметом спору у даній справі є відшкодування збитків, заподіяних майну Автономної Республіки Крим, в результаті погіршення його технічного стану з вини відповідача.
Відповідно до п. 3 наказу Фонду державного майна України № 908/68 від 19.05.1999р. "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", забезпечення реалізації Положення про управління таким державним майном, відповідно до п. 149 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, здійснює Фонд державного майна України.
Порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим та знаходиться на балансі приватизованих підприємств, яке мало особливий режим приватизації, не належало приватизації чи призначалось для передачі до комунальної власності, не включалось у вартість приватизованого майна та не увійшло до статутних фондів господарських товариств та колективних сільськогосподарських товариств, створених в процесі приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюється Положенням про порядок управління майном, що Автономній Республіці Крим та знаходиться на балансі приватизованих підприємств, затвердженим постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 994-3/04 від 16.06.2004р.(надалі -Положення).
Згідно розділу 1 Положення, відповідальність за збереження майна, яке не увійшло до статутних фондів, несуть його балансоутримувачі -господарські товариства та колективні сільськогосподарські товариства чи їх правонаступники -на підставі законів України "Про власність", "Про приватизацію державних підприємств (малу приватизацію)", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", цивільного законодавства України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Відповідно розділу 2 Положення № 994-3/04 від 16.07.2004р. одним з основних способів управління майном, що не увійшло до статутних фондів, є передача його господарським товариствам на зберігання за договором зберігання відповідно до вимог цивільного законодавства України.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не надав суду доказів, що спірне майно (невстановлене обладнання) перебувало у відповідача на умовах договору зберігання. Фондом майна Автономної Республіки Крим також не надано суду актів прийому-передачі обладнання на зберігання, документів на підтвердження дати поставки, прийому, комплектності устаткування спірного майна.
Відтак, встановивши, що договір зберігання, предметом якого є спірне невстановлене обладнання, між сторонами спору не укладався, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що у даному випадку йдеться мова про відшкодування позадоговірних збитків.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Звертаючись з позовом до господарського суду позивач, зокрема, зазначав, що збитки, завдані майну Автономної Республіки Крим, були завдані внаслідок неправомірних дій відповідача, що виявилися у недотриманні умов консервації та технічного обслуговування спірного майна.
Однак, разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій та було зазначено вище, позивач не надав суду доказів того, що спірне майно перебувало у відповідача на умовах договору зберігання у відповідності до вимог Положення № 994-3/04 від 16.07.2004р., а також не надав актів прийому-передачі майна на зберігання або будь-яких інших доказів, які б свідчили про стан та комплектність залишеного на балансі відповідача обладнання на момент приватизації у 1998 році, а відтак визначити комплектність та стан майна на момент його передачі не можливо.
Крім того, згідно експертного висновку № 24 від 28.04.2012р. товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська експертна служба", який здійснено на виконання наказу Фонду майна АР Крим № 251 від 26.07.2010р., визначити, чи дотримувалось ВАТ "Кримхліб" в продовж 20 років необхідні умови по зберіганню обладнання на Євпаторійському хлібокомбінаті, яке не ввійшло в процесі приватизації до уставного фонду ВАТ "Кримхліб" та знаходиться на балансі ВАТ "Кримхліб" не вбачається можливим. Максимально можливій строк тимчасового захисту дослідженого обладнання від корозії та старіння без переконсервації в умовах зберігання, аналогічних умовам на момент огляду обладнання 31.07.2010р., у відповідності від можливих варіантів захисту та упаковки, максимально забезпечено зберігання обладнання складає:
- 15 років для взбивальної машини, тісторозкатувальної машини 2 шт., перемикачів Ш2-ХМБ-50 24 шт., перемикачів Ш2-ХМБ-75 6 шт., машини хліборізальної, укладальника дільника, живильника роторного 5 шт., місильної машини, просіювача Ш2-ХМБ 3 шт.;
- 10 років для казана варильного 2 шт.
По закінченню терміну консервації обладнання, не гарантується збереження його складників від корозії і старіння (руйнуються гумотехнічні вироби, розвиваються корозійні і окислювальні процеси і тому подібне).
Аналогічне обладнання після 20 років зберігання, залежно від технічного стану, мало б певний знос (знецінення), обумовлене необхідністю проведення ряду робіт по очищенню поверхонь, відновленню покриттів деталей, розбирання, складання, дефектації, наладки механізмів, заміни пошкоджених і постарілих складників (гумотехнічні і тому подібне), заміни змащувальних матеріалів у вузлах обертання і тому подібне.
Враховуючи викладене, факт того, що збитки, спричинені майну АР Крим, стали наслідком неналежного його зберігання, а не є результатом його природного зносу позивачем не доведено, про що цілком вірно зазначили суди попередніх інстанцій.
Відтак, взявши до уваги встановлені обставини справи, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивач не довів, що збитки в сумі 172 657, 32 грн. є наслідком протиправних дій відповідача, тобто позивач не довів наявність протиправної поведінки відповідача та прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що відповідно до статей 22, 1166 Цивільного кодексу України унеможливлює задоволення позову про стягнення збитків.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх недоведеність.
Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
Решта доводів заявника касаційної скарги фактично зводиться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на вимоги ст. 111-7 ГПК України та у зв'язку з цим не може бути прийнято колегією суддів до уваги.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. у справі № 5002-11/704-2011 без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко