Справа № 1-484/11
Провадження №1/2610/213/2012
іменем України
06 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Антонюк М.С.
при секретарі Павлюк В.В.
з участю прокурора Беби Є.Г.
захисника адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий 03.03.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України за наступних обставин.
Так, 27 жовтня 2010 року, приблизно о 06 годині 50 хвилин, у ОСОБА_2, який перебував в приміщенні торгівельного залу магазину «Сільпо»ТОВ «Фоззі-Фуд», що по вул. Гончара, 96 в м. Києві, виник злочинний умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 взяв зі стелажа блок сигарет SuperSІ» та непомітно для продавців магазину та оточуючих сховав вказаний блок сигарет під свою куртку та проминувши касову зону направився на вихід за магазину, намагаючись тим самим таємно, повторно викрасти майно ТОВ «Фоззі-Фуд», а саме блок сигарет ment SuperSI», вартістю 150 гривень, але свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки на виході з магазину він був затриманий охороною магазину та майно, яке він намагався викрасти, у нього було виявлено та вилучено.
Крім того, 22 січня 2011 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні 1-ї Центральної районної лікарні Дарницького району м. Києва, що по вулиці Вербицького, 3-Б в м, Києві, звернув увагу на зачинені двері до кабінету «Центру краси та здоров'я». В цей час у ОСОБА_2 виник умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 скориставшись відсутністю обслуговуючого персоналу та відвідувачів, невстановленим в ході слідства предметом зламав одну зі скоб, на яких знаходився навісний замок та відчинивши таким чином двері, проник до приміщення вищевказаного кабінету, звідки таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме:
- ноутбук марки », вартістю 3500 гривень, який знаходився в сумці вартістю 200 гривень;
- мобільний телефон марки с115», вартістю 100 гривень, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 30 гривень, на paхyнку якої було 10 гривень;
- мобільний телефон марки Ericsson k750i», вартістю 200 гривень, з сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 30 гривень, на рахунку якої було 20 гривень;
- мобільний телефон марки С 2802», вартість 500 гривень, оператора зв'язку «CDMA-Україна», на рахунку якої було 50 гривень,
а всього ОСОБА_2 таємно, повторно з проникненням у інше приміщення, викрав приватне майно ОСОБА_3 на загальну суму 4640 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, розпорядившись ним за власним розсудом.
Крім того, 25 лютого 2011 року, приблизно о 12 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в кафе «Башта», що по бульвару Тараса Шевченка, 31 в м. Києві, вирішив заволодіти мобільним телефоном водія таксі ОСОБА_4, зловживаючи довірою останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_4 з проханням надати йому мобільний телефон, повідомивши при цьому завідомо неправдиву інформацію про те, що йому нібито необхідно терміново зателефонувати. ОСОБА_4, будучи введеним в оману, довіряючи ОСОБА_2 та будучи впевненим у його порядності, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Отримавши в руки мобільний телефон, ОСОБА_2, під приводом потреби перевірити гроші на банківському рахунку в найближчому банкоматі, вийшов з телефоном на вулицю, та з місця вчинення злочину зник, внаслідок чого повторно шляхом зловживання довірою заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_4, а саме: мобільним телефоном марки «Нокіа 6300», вартістю 600 гривень, з карткою пам'яті об'ємом 1 Гб, яка матеріальної вартості не представляє, розпорядившись телефоном на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_2 приблизно о 01 годині 22 серпня 2011 року, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, помітив мопед AUPER STORM», синього кольору, який належить ОСОБА_5
Саме в цей час в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, з метою особистого збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов ближче до вищевказаного будинку та впевнившись, що за його діями ніхто не стежить і вони носять таємний характер, повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме мопед STORM», вартістю 4000 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім цього, 13 січня 2012 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні банку «Приватбанк», що по бул. Т.Г.Шевченка, 58 в м. Києві, помітив на робочому столі мобільний телефон «Самсунг», що належить ОСОБА_7
Саме в цей час в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь з метою особистого збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов впритул до столу та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії носять таємний характер, повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_7, а саме мобільний телефон «Самсунг», вартістю 950 гривень, в якому знаходилась сім карта, яка матеріальної цінності не становить, вказаний телефон знаходився в чохлі вартістю 50 гривень, в якому також знаходились грошові кошти в сумі 2 гривні, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково.
В судовому засіданні захисник підсудного заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неправильністю досудового слідства, а саме грубим порушенням права підсудного на захист. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що в ході досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_2 має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів, у зв'язку з чим з 2005 року перебував на обліку у лікаря -нарколога. Разом з тим ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення, а в подальшому проведений його допит без залучення захисника.
Підсудний підтримав клопотання захисника.
Прокурор заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування, вважаючи, що право підсудного на захист не було порушено.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про неправильність досудового слідства, яку не можна усунути в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи у суді першої інстанції є обов'язковою в тому числі у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з квітня 2005 року знаходиться під диспансерно-динамічним наглядом з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання опіоідів.
Так, згідно довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» №14309 від 17.11.2010 року, ОСОБА_2 з квітня 2005 року перебуває під диспансерно-динамічним наглядом з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання опіоідів. (т.1 а.с. 80). Копія даної довідки міститься також у матеріалах кримінальної справи №10-25449 на а.с. 187 у томі №2.
Наявність зазначеного діагнозу у ОСОБА_2 було підтверджено також даними довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія»№14796 від 01.11.2011 року (т.3 а.с. 172).
В той же час з урахуванням отриманих даних про наявність у ОСОБА_2 психічних розладів, слідчими Римаренко І.М. та Гавінським О.П. не вжито заходів для недопущення порушення права останнього на захист, не призначено йому відповідно до вимог КПК України захисника, натомість кожен із названих слідчих прийняли відмову від захисника, продовжили слідчі дії, оголосили обвинуваченому про закінчення досудового слідства, що є грубим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, в тому числі і порушення права особи, що притягується до кримінальної відповідальності, на захист.
Належним забезпеченням права обвинуваченого на захист не може вважатися допуск захисника у кримінальній справі №10-25449 на стадії пред'явлення обвинувачення у кінцевій редакції, тобто з 30 червня 2011 року, оскільки як вбачається із матеріалів справи слідчому Гавінському О.П. з моменту прийняття кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_2 до свого провадження, а саме з 20 травня 2011 року, вже було відомо про наявність у останнього таких вад, оскільки тим же слідчим Гавінським О.П. проводилось досудове слідство у кримінальній справі №10-24115 по обвинуваченню ОСОБА_2 з 27 жовтня 2010 року по 19 листопада 2010 року, з матеріалів якої слідчим і була отримана світлокопія довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія»№14309 від 17.11.2010 року, яка долучена до матеріалів кримінальної справи №10-25449.
Таким чином орган досудового слідства не дотримався вищезазначених норм закону, оскільки маючи на підставі довідок Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія»№14309 від 17.11.2010 року та №14796 від 01.11.2011 року інформацію про перебування ОСОБА_2 під диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоідів, не вжив належних заходів для повного і всебічного дослідження даних про психічний стан здоров'я останнього та не вирішив питання про доцільність залучення до участі у справі захисника.
Враховуючи, що порушення права на захист ОСОБА_2 під час досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, справа підлягає поверненню прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.281 КПК України, суд
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України, направити прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити без змін -у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.