Справа № 2011/4955/2012
2/2011/3361/2012
06 листопада 2012 року
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого: судді Подус Г.С.,
при секретарі: Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мультіпак»про визнання незаконними догани, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Мультіпак», в якому просила визнати дії незаконними, щодо оголошених доган і звільнення; поновити її, ОСОБА_1, на роботі на посаді менеджера управителя) із збуту; стягнути з ТОВ "Мультіпак" невиплачену заробітну плату за листопад- грудень 2011 р згідно ст. 117 КЗпП України та компенсацію за затримку; стягнути на її користь з ТОВ "Мультіпак" середню заробітну плату за час вимушеного прогулу до моменту поновлення на роботі; стягнути на її користь з ТОВ "Мультіпак" грошову компенсацію у розмірі 5000 і п'ять тисяч гривень за заподіяння моральної шкоди у зв'язку оголошених незаконних доган з наступним звільненням з роботи згідно ст.237-1 КЗпП України; стягнути з Відповідача ТОВ «Мультіпак»суму судових витрат, що складається з суми судового збору за подання позовної заяви та суми витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з 01.09.2010р. прийнята на посаду фахівця з методів розширення ринку збуту в ТОВ «Мультіпак», директором якого є Томілін Ярослав Миколайович та головним бухгалтером, якого є Гецук Олена Іванівна. З 01.09.2011р. переведена на посаду менеджера (управителя) із збуту.
З 28.11.2011 по 05.01.2012р. вона перебувала на лікарняному. Неодноразово, перебуваючи на лікарняному, у телефонному режимі, вона повідомляла причину своєї відсутності Томіліну Ярославу Миколайовичу та Гецук Олені Івановні. А також 03.12.2011р. відправила рекомендований лист про причини її відсутності, який відповідач отримав поштою 05.12.2011 р. Загрози, Томіліна Я. М і Гецук О.І., звільненням, не виплатою заробітної плати, змусили її 01.12.201р. та 06.12.201р. звернутися із заявою в прокуратуру Дзержинського району м. Харкова та Територіальну державну інспекцію праці у Харківській області.
13.12.2011р. вона отримала листа від відповідача, в якому той повідомив про припинення із нею трудових відносин. 14.12.2011р. вона відправила, по пошті, роботодавцю лист з проханням вислати їй копію наказу про прийом на роботу, копію наказу про звільнення і довідку про заробітну плату. Проте відповіді не отримала.
З метою дізнатися причину свого звільнення, вимагала від відповідача розрахунок належних при звільненні сум, заробітну плату за листопад 2011р, які вона не отримувала, а також трудову книжку і довідку про заробітну плату, з трьома свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 приїхала за адресою ТОВ "Мультіпак" (вул. Ромена Роллана, 12, офіс 218-А). Проте двері офісу їй не відчинили, а по домофону повідомили, що вона не є працівником ТОВ "Мультіпак" і директором Томіліним Ярославом Миколайовичем заборонено пускати її в офіс. А також заявили, що не знають причину мого звільнення, а також з якого числа, і взагалі про мій розрахунок та трудову.
10.01.2011р. була отримана нею відповідь з Територіальної державної інспекції праці у Харківській області (03.01.2012 № 01-19-0021), з якої вона дізналася, що 17.11.11 року і 23.11.11 року, згідно з наказами оголошені догани за невиконання обов'язків без поважних причин і що звільнена з посади згідно з п.3 ст.40 КЗпП України , а також що її права порушені.
В судовому засіданні позивач, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач чи його представник в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Позивач надав згоду про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
З 01.09.2010р., позивач ОСОБА_1, прийнята на посаду фахівця з методів розширення ринку збуту в ТОВ «Мультіпак», директором якого є Томілін Ярослав Миколайович та головним бухгалтером, якого є Гецук Олена Іванівна. З 01.09.2011р. переведена на посаду менеджера (управителя) із збуту.
З 28.11.2011 по 05.01.2012р. вона перебувала на лікарняному. Неодноразово, перебуваючи на лікарняному, у телефонному режимі, повідомляла причину своєї відсутності Томіліну Ярославу Миколайовичу та Гецук Олені Івановні. А також 03.12.2011р. вона відправила рекомендований лист про причини її відсутності, який відповідач отримав поштою 05.12.2011 р.
Проте 13.12.2011р. позивач, ОСОБА_1, отримала листа від відповідача, в якому той повідомив про припинення із нею трудових відносин. 14.12.2011р. вона відправила, по пошті, роботодавцю лист з проханням вислати їй копію наказу про прийом на роботу, копію наказу про звільнення і довідку про заробітну плату, проте відповіді не отримала.
За таких обставин суд доходить висновку, що трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Мультіпак»були припинені під час знаходження позивача в періоді знаходження останньою в стані тимчасової непрацездатності.
Згідно ч.2 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у
відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
З огляду на це, суд вважає наказ відповідача про звільнення, таким, що не відповідає вищенаведеним вимогам трудового законодавства, оскільки за ним проведено звільнення працівника з ініціативи власника у період тимчасової непрацездатності, підтвердженої належним чином, і скасовує наказ.
Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України уразі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч.2 вищевказаної статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно ч.1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З огляду на те, що звільнення ОСОБА_1 з роботи було проведене із порушенням діючого законодавства, суд вважає необхідним поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, а також частково задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ч.2 ст. 40 ,ч.ч.1, 2 ст. 235, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати ГОВ «Мультіпак»поновити ОСОБА_1 на роботі в ТОВ «Мультіпак»на посаді менеджера.
Стягнути з ТОВ «Мультіпак»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за листопад-грудень 2011 року.
Стягнути з ТОВ «Мультіпак»на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку невиплаченої заробітної плати за листопад-грудень 2011 року.
Стягнути з ТОВ «Мультіпак»на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу до моменту поновлення на роботі.
Стягнути з ТОВ «Мультіпак»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 ( одна тисяча) грн.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяц.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: