Справа № 2018/12969/2012
н/п 2/2018/3305/2012
07 листопада 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Снісаренко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»про стягнення суми
Позивач ОСОБА_1 16.08.2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить: - зобов'язати відповідача виконати умови договору банківського вкладу від 08.02.2012 року та повернути йому банківський вклад. Уточнивши позовні вимоги та зменшивши їх просить стягнути на його користь з відповідача грошові кошти у розмірі 13817,48 грн., які складаються з трьох процентів річних за період з 04.05.2012 року по 04.09.2012 року -1591,88 грн. та упущеної вигоди у розмірі 12225,60 грн. Також, просить відшкодувати понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача повторно до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав. З огляду на це, враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача відповідно до ст. 224, 225 ЦПК України, суд розглядає справу при заочному розгляді справи зі згоди позивача.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню частково на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.
Судом встановлено, що 08.02.2012 року між позивачем та відповідачем - ПАТ «АКБ Базис»було укладено договір банківського вкладу № 174/0 (строковий Золота Гільдія Сімейна) на строк з 08.02.2012 р. по 04.05.2012 р. (а.с. 5). Виконуючи умови договору (п. 1.1.) позивачем в день підписання договору -08.02.2012 року - внесено готівкою грошову суму в розмірі 150000 грн., що підтверджується квитанцією.
Пунктом 2.3.4 договору передбачено обов'язки відповідача повернути депозит у терміни, передбачені п. 1.2 договору, тобто до 04.05.2012 року.Після закінчення строку дії договору, позивач звернувся до відповідача, відповідно до умов Договору із заявою про повернення вкладу, але вклад не повернутий, чим відповідачем порушені взяті на себе зобов'язання по Договору.
Згідно пояснень позивача в судовому засіданні вклад та проценти повернуті лише під час розгляду справи в суді Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а не Банком.
Згідно ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.
Відповідно до ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. надійшла,
Статтею 1060 ЦК України, передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплавом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. Ч.2 ст.1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Однак, при вимозі та зверненні позивача до відповідача після спливу дати повернення депозитів, дія договорів не припинена, грошові кошти з депозитного рахунку позивачу відповідачем не видані.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Крім того, позивач наполягає, що зазнав майнової шкоди в результаті того, що з вини відповідача не зміг отримати доходи. Так, відповідач своєчасно не виконав взяті на себе зобов'язання, то повинен виплатити 3% річних від простроченої суми, що складає 1591,88 грн. за період з 04.05.2012 року по 04.09.2012 року.
Крім того, в зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, він не одержав доходи, які б міг одержати у випадку належного виконання відповідачем зобов'язань. Він звернувся із заявою до відповідача, в якій просив по закінченні дії договору банківського вкладу 04.05.2012 року вклад по договору разом з відсотками перерахувати на рахунок, відкритий у ПАТ «Реал Банк». В зв'язку із зазначеним, сума збитків на 04.09.2012 р склала 12225,60 грн.(розрахунок надається).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів від простроченої суми 1591,88 грн. за період з 04.05.2012 року по 04.09.2012 року. підлягають задоволенню, оскільки відповідачем умови укладеного договору не виконані, а зазначені нарахування передбачені договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В частині відшкодування суми упущеної вигоди, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому завдана майнова шкода (упущена вигода).
Так, позивачем в обґрунтування доводів про відшкодування матеріальної шкоди (упущеної вигоди), надано дані про укладення з «Реал Банком»договору банківського вкладу (депозиту), але позивачем не доведено причинний зв'язок між необхідністю відкриття банківського вкладу з «Реал Банк»та діями відповідача. Можливо позивач і укладав договір банківського вкладу з «Реал Банк»(Реальний прибуток), але суд вважає, що наданий договір є неналежним доказом в обґрунтування понесеної позивачем з вини відповідача шкоди (упущеної вигоди).
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування відсотків від простроченої суми, упущена вигода, інфляційні витрати.
Але договорами банківських вкладів не передбачено відшкодування упущеної вигоди в якості правового наслідку порушення зобов'язання, яке виникло з вказаного договору.
Таким чином, суд вважає зазначені обставини не доведеними, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди (упущеної вигоди).
Позовні вимоги позивача про стягнення судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 214,60 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 10, 11, 60, 84, 174, 206, 209, 212 ЦПК України, ст. 15, 16, 598, 610, 611, 631, 1058, 1060 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 1591,88 грн., що складає 3% річних від простроченої суми.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»про стягнення суми упущеної вигоди у розмірі 12225,60 грн. -відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно від задоволеної частини у розмірі 214,60 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя :