Справа № 2-3213/11
14 листопада 2012 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Євтушенка П.М.
при секретарі - Шевченко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Успіх»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Успіх»про визнання недійсним кредитного договору № 28112007-Б1 від 28. 11. 2007 року, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Успіх», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Успіх», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, кредитування та припинення відносин поруки, -
Позивач 28. 04. 2011 року звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як з солідарних боржників, заборгованість за кредитним договором № 28112007-Б1 від 28.11.2007р. на загальну суму 94 483,90 грн., а саме: - заборгованість по кредиту - 16 083,21 грн., заборгованість по відсоткам - 39 225,26 грн.; пеня - 33 180,29 грн.; 3% річних від суми прострочення на підставі ст.625 ЦК України - 1 090,86 грн.; інфляційні - 4 904,28 грн. та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 28 листопада 2007 року між Кредитною спілкою «УСПІХ»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28112007- БІ , згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався надати кредит в розмірі 25 000,00 (Двадцять п'ять тисяч) гривень 00 коп. на комерційні цілі на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості строком на 36 фактичних місяців - з 28. 11. 2007р. по 28. 11. 2010р. включно, а відповідач зобов'язався повернути його позивачу відповідно до умов, передбачених цим договором.
Згідно з п. 3.1. Кредитного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 52,0% (П'ятдесят два) відсотки річних за фактичне число календарних днів користування кредитом, та здійснювати повернення кредиту у відповідності до графіка погашення (п.3.3 та п. 4.1. Кредитного договору). В забезпечення виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором було укладено: між позивачем, відповідачем та ОСОБА_2 договір поруки № 28112007-Б1-п2 від 28 листопада 2007р.; між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 договір поруки № 28112007-БІ-п від 28 листопада 2007р.; між позивачем, відповідачем та ОСОБА_4 договір поруки № 28112007-Б1 -п 1 від 28 листопада 2007р.
Згідно п. 1.1 зазначених договорів поруки відповідачі прийняли на себе зобов'язання у випадку невиконання відповідачем боргових зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов'язань в обсязі, заявленому позивачем.
Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1033 від 28.11.07р. Відповідач зі свого боку зобов'язання не виконав. З жовтня 2008 року сплачував тільки проценти за користування кредитом у відповідності до клопотання, що додається. З початку 2009 року здійснювати платежі по кредиту взагалі припинив. В жовтні 2009 року частково погасив заборгованість в розмірі 15000,00 грн. шляхом переведення боргу із вкладником спілки, і з того моменту припинив сплачувати належні проценти за користування кредитом та тіло кредиту взагалі.
Позивач неодноразово проводив переговори з відповідачами, та направляв письмові вимоги щодо погашення грошових зобов'язань за Кредитним договором, а саме: претензія, вих. № 16 від 26.02.2009р.; претензія, вих. № 95 від 01.11.2010р.; претензія, вих. № 19 від 26.02.2009р.; претензія, вих. № 118 від 08.12.2010р.; претензія, вих. № 19 від 26.02.2009р., направлені відповідачам згідно списків згрупованих поштових відправлень, що додаються.
З часу закінчення строку дії Кредитного договору, визначеного у п. 2.1., що настаз 28. 11. 2010р., у позивача виникло повне право на стягнення заборгованості по кредиту, нарахованим відсоткам та штрафним санкціям за весь термін фактичного користування кредитними коштами в судовому порядку.
Відповідно до умов п. 8.1. Договору в разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх платіжних і інших зобов'язань він зобов'язаний сплатити подвійні проценти та пеню в розмірі 0,25% за добу від суми непогашеної заборгованості та відсотків згідно графіка платежів.
Відповідно до ч. І ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Згідно з ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем за Кредитним договором станом на 28.04.2011 року складає 94 483,90 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 16 083,21 грн., заборгованість по відсоткам - 39 225,26грн.; пеня - 33 180,29 грн.; 3%річних від суми прострочення зг. ст.625 ЦК України - 1 090,86 грн.; інфляційні - 4 904,28 грн.
Згідно ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники відповідно до п.1. ст. 554 ЦК України. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі згідно з п.п. 1, 2 ст. 543 ЦК України.
09. 04. 2012 року представник позивача збільшив розмір позовних вимог мотивувавши свої вимоги тим, що з моменту подання позовної заяви 28. 04. 2011р. по 09. 04. 2012р. минув тривалий термін, через що позивач прийняв рішення скористатися передбаченим п. 2 ст. 31 ЦПК України правом збільшити розмір своїх позовних вимог.
Станом на 09.04.2012р. заборгованість відповідачів за кредитним договором збільшилась на 28 115,99 грн. і становить 122 599,89 грн ., а саме: заборгованість по кредиту -16 083,21 грн., заборгованість по відсоткам - 56 044,33 грн.; пеня - 47 992,00 грн.; 3%річних від суми прострочення зг. ст. 625 ЦК України - 1 577,82 грн.; інфляційні - 902,53 грн.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а зустрічні позови не визнав та просив стягнути, солідарно, з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 борг станом на 09. 04. 2012 року на користь Кредитної спілки «Успіх» в сумі 122 599 грн. 89 коп..
ОСОБА_1 позов не визнала та звернулась до суду з зустрічною позовною заявою в якій просила суд визнати недійсним кредитний договір № 28112007-Б1 від 28.11.2007 р., укладений між кредитною спілкою "Успіх" та ОСОБА_1, у задоволенні первісної позовної заяви кредитної спілки "Успіх" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 28112007-Б1 від 28.11.2007 р. відмовити повністю, судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покласти на кредитну спілку.
Свої вимоги мотивувала тим, що в листопаді 2007 року до неї звернулась її знайома ОСОБА_7 з проханням допомогти їй у вирішенні фінансових проблем, пов'язаних з тимчасовою неплатоспроможністю та труднощами у веденні бізнесу. Зі слів ОСОБА_7 вона змогла б їй допомогти, підписавши формально окремі документи для оформлення кредитного договору в кредитній спілці «Успіх, в якій працювала її знайома ОСОБА_8. ОСОБА_7 пояснила їй, що кредитні кошти необхідні їй особисто та будуть нею витрачені виключно для розвитку та розширення власної підприємницької справи. Фінансова допомога мала б допомогти ОСОБА_7 отримати в найкоротші терміни прибутки та залагодити проблеми з веденням власного бізнесу. При цьому ОСОБА_7 переконувала її, що розрахується особисто з кредитною спілкою в найкоротші терміни та поверне кредит з відсотками.
Згідно частини 1 статті 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Скориставшись її довірливістю та переконавши її в добросовісності намірів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 28.11.2007 р. в приміщенні кредитної спілки «Успіх»вмовили її підписати декілька документів, зокрема, кредитний договір № 28112007-Б1. Жодних письмових довідок, в т.ч. про одержану нею заробітну плату за 2007 рік, її майновий стан, вона не надавала. Вказані документи шляхом підроблення були виготовлені та подані 28.11.2007 р. за сприяння керівництва спілки самою ОСОБА_7 При цьому, жодної копії кредитного договору їй на руки не було видано.
Після підписання кредитного договору № 28112007-Б1 від 28.11.2007 р. грошові кошти в сумі 25 000 грн. були передані в приміщенні кредитної спілки "Успіх" особисто громадянці ОСОБА_7, яка в подібний спосіб облаштувала підписання даного кредитного договору, проте в дійсності та фактично сама була позичальником кредитних коштів. Вона видала мені на руки розписку про одержання коштів та пообіцяла самостійно повернути заборгованість разом з відсотками в найкоротший термін на рахунок відповідача, запевнивши мене при посадовій особі спілки в тому, що немає підстав турбуватися про питання виплати відсотків і пені на рахунок позичальника. Цим питанням мала займатися особисто сама ОСОБА_7, яка до того моменту вже заключала з відповідачем кредитні договори. Жодних умов кредитного договору, зокрема, стосовно відсоткової ставки, порядку нарахування пені та повернення боргу громадянка ОСОБА_7 та голова правління кредитної спілки «Успіх»їй достеменно не пояснили та не роз'яснили правову природу кредитних відносин. За таких обставин внаслідок обману зі сторони ОСОБА_8 та ОСОБА_7 28.11.2007 р. нею був підписаний кредитний договір № 28112007-Б1.
Звертає увагу суду на той факт, що відповідач не повідомив її про обов'язок відповідати фактично за зобов'язаннями ОСОБА_7 по кредитному договору в разі неповернення останньою кредитних коштів на рахунок кредитної спілки «Успіх»та не було відібрано письмової розписки про дане повідомлення.
Згідно частини 1 статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь - які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підроблених документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину. Зазначає, що їй особисто не було відомо про дійсну природу вказаного кредитного договору, який її вмовили підписати посадові особи відповідача та ОСОБА_7, а також не було відомо про фактичну неплатоспроможність даної громадянки, існуючу заборгованість даної особи перед іншими позичальниками та відсутність у неї намірів в повній мірі погасити заборгованість перед кредитором. Відтак, переконавши в швидкому поверненні кредитних коштів та скориставшись моєю довірою в добросовісності своїх дій, відповідач та ОСОБА_7 навмисно ввели мене в оману та вмовили підписати фіктивний кредитний договір.
Згідно частин 1 та 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
ОСОБА_2 позов не визнала та подала до суду заперечення на позов зазначаючи при цьому, що кредитна спілка «Успіх»подала до суду позов про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 заборгованості за кредитним договором в сумі 94 483,90 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю договірних відносин між сторонами, а саме кредитним договором № 28112007-Б1 та договорів поруки № 28112007-Б1-п2 від 28.11.2007 р. Зазначає, що не визнає позов КС «Успіх», вважає його необгрунтованим та ким, що не підлягає до задоволення з огляду на наступні обставини:
На початку літа 2007 року до ОСОБА_1 та до мене звернулася наша спільна зайома ОСОБА_7 з проханням допомогти їй у вирішенні фінансових проблем, пов'язаних з тимчасовою неплатоспроможністю та труднощами у веденні бізнесу. Зі слів гр. ОСОБА_7, ОСОБА_1 та вона змогли б їй допомогти, підписавши, начебто, формально окремі документи для оформлення кредитного договору в Кредитній спілці «Успіх», в якій працювала її знайома - ОСОБА_8. ОСОБА_7 пояснила ОСОБА_1 та їй, що кредитні кошти необхідні їй особисто та будуть нею витречені виключно для розвитку та розширення власної підприємницької справи. Фінансова допомога, нібито, мала допомогти ОСОБА_7 отримати в найкоротші терміни прибутки та залагодити проблеми з веденням власного бізнесу. При цьому ОСОБА_7 переконувала їх, що розрахується особисто з кредитною пілкою в найкоротші терміни та поверне кредит з відсотками в сумі 51 553,36 грн. Зазначає, що відповідачі познайомився з ОСОБА_7 по діяльності останньої в клубі здорового харчування «Гербалайф». В даному клубі проводяться лекції щодо необхідності зорового харчування, пропагується здоровий спосіб життя серед громадян та поширюється мережевим маркетингом продукти здорового харчування вирбництва «Гербалайф». З 2007 по 2009 роки в клубі «Гербалайф» ОСОБА_7 приймала активну участь в читанні лекцій та проведенні
занять серед нових членів клубу, займалася активним розповсюдженням продуктів здорового харчування в якості незалежного дистрибьютера і т.д.
Ні вона, ні співвідповідачі по даній цивільній справі не є фахівцями в галузі права, а тому не змогли розібратися в суті злочинної схеми, яка була організована ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами через підписання фіктивних кредитних договорів. Саме під час діяльності в клубі «Гербалайф»ОСОБА_7, скориставшись довірою простих членів клубу, свідомо почала вводити в оману громадян, в тому числі й відповідачів, повідомляла неправдиву інформацію стосовно ведення нею бізнесу та активного розвитку підприємницької діяльності на території м. Черкаси. Хоча насправді жодної підприємницької діяльності ОСОБА_7 не проводила та не була зареєстрована як приватний підприємець, а тому
її прохання щодо поповнення обігових коштів для розвитку підприємницької справи, погашення кредиторської заборгованості і т.п. були лише шахрайським способом введення в оману довірливих громадян, які підписували різноманітні кредитні договори та договори поруки, по яким ОСОБА_7 привласнювала грошові кошти в особливо великому розмірі та не повертала їх у встановлені строки кредиторам, зокрема, й кредитній спілці «Успіх».
Вважає, що за таких обставин договір поруки був підписаний нею під впливом помилки, а також шляхом обману зі сторони посадових осіб кредитної спілки та гр. ОСОБА_7 Згідно ч.І ст. 229 ЦК України - якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків встановлених законом.
Скориставшись довірливістю та переконавши в добросовісності намірів позичальника, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 28. 11. 2007 р. в приміщенні кредитної спілки «Успіх» умовили її та ОСОБА_1 підписати декілька документів,зокрема, кредитний договір № 28112007-Б1. Жодних письмових довідок, в т.ч. про одержану відповідачем заробітну плату за 2007 рік, майновий стан боржника ОСОБА_1 особисто до КС «Успіх»відповідачі не надавли,
вказані документи шляхом підроблення були виготовлені та подані 28.11.2007 р. за сприяння керівництва спілки самою ОСОБА_7 Причому, жодної копії кредитного договору ОСОБА_1 на руки не було видано. При підписанні документів не було витребувано й письмової згоди чоловіка відповідача на укладення кредитного договору.
Зазначає, що після підписання документів кредитного договору грошові кошти
25 000 грн. були передані в приміщенні кредитної спілки напряму громадянці ОСОБА_7, яка облаштувала підписання в подібний спосіб договору кредиту та поруки, проте в дійсності фактично сама була позичальником кредитних коштів. Вона видала на руки відповідачу розписку про одержання коштів та пообіцяла самостійно повернути заборгованість разом з відсотками в найкоротший термін на рахунок КС «Успіх», при цьому посадові особи кредитної спілки запевнила її в тому, що немає підстав турбуватися про питання виплати відсотків і пені на рахунок
позичальника. Цим питанням мала займатися особисто сама ОСОБА_7, яка до того напряму заключала з КС «Успіх»кредитні договори.
Жодних умов кредитного договору, зокрема, стосовно відсоткової ставки, порядку нарахування пені та повернення боргу ОСОБА_7 та голова правління КС «Успіх»відповідачам достеменно не пояснили та не роз'яснили правову природу кредитних відносин і пов'язаної з ними поруки. За таких обставин голова правління КС «Успіх»та ОСОБА_7 переконали відповідачів підписати 28.11.2007 р. з позивачем фіктивний договір кредитування та поруки.
Зі сторони позивача мене не було повідомлено про обов'язок відповідати фактично за зобов'язаннями ОСОБА_7 по кредитному договору в разі неповернення останньою кредитних коштів в касу КС «Успіх»та не було відібрано письмової розписки про дане повідомлення.
В ч. 1 ст. 230 ЦК України вказано, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела
сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цого Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь-які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет догову надання підроблених документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину.
Зазначає, що їй особисто не було відомо про дійсну природу вказаного договору поруки, який вмовили підписати посадові особи позивача та ОСОБА_7, а також не було відомо про фактичну неплатоспроможність даної громадянки, існуючу мільйонну заборгованість даної особи перед іншими позичальникам та відсутність у неї намірів в повній мірі погасити заборгованість перед )кредитором. Тож, переконавши в швидкому поверненні кредитних коштів та скориставшись довірою в добросовісності своїх дій, позивач та ОСОБА_7 навмисно ввели відповідачів в оману та умовили підписати фіктивні договори кредиту та поруки.
Згідно ч. 1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. За подібною схемою в кредитній спілці «Успіх»були ошукані й інші громадяни, які займалися мережевим маркетингом в клубі «Гербалайф», зокрема : ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, а також інші ошукані громадяни.
3 приводу злочинних дій щодо шахрайських дій громадянки ОСОБА_7 з приводу ошукування громадян, заволодіння коштами, фальсифікації документів в кредитній спілці «Успіх»потерпілими подано до правоохоронних органів повідомлення про злочини, які розглядаються в [порядку ст. 97 КПК України. На даний час ОСОБА_7 фактично зникла з поля зору відповідачів та не повернула коштів, якими заволоділа за допомогою посадових осіб кредитної спілки «Успіх».
Вважає, що окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Таким чином, правочин, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, визнається недійсним. Відповідно до частини 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Ч. 1 ст. 554 ЦК України передбачає правові наслідки у випадку порушення боржником свого зобов'язання, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Зі змісту ст. ст. 553, 554 ЦК України випливає, що порука - це не окремий вид зобов'язань, а лише вид їх забезпечення. Будь-який вид забезпечення виконання зобов'язань першочергово спрямований на настання такої події, як порушення боржником свого зобов'язання. Інакше кажучи, забезпечувати зобов'язання, яке не будуть порушувати, просто безглуздо з правової точки зору. Саме тому, при визначені правових наслідків, які визначені в договорі поруки, визначаються саме ті обов'язки поручителя, які виникають при порушені боржником основного зобов'язання. А тому, якщо на момент укладання договору поруки поручитель вже був неплатоспроможний, такий договір поруки є недійсним, оскільки він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені бо у випадку порушення боржником свого зобов'язання, поручитель просто не зможе виконати обов'язку передбаченого договором. Інакше кажучи, якщо позивач переконаний у тому, що боржник не буде порушувати умови кредитного договору, то такий договір немає сенсу забезпечувати. Якщо ж позивач вимагає укладання договору поруки, то кредитор вже передбачає ризики порушення боржником договору кредиту. Таким чином, єдиною метою укладання договору поруки, для кредитора, є солідарна участь третьої особи - поручителя, в поверненні кредиту, у випадку порушення умов договору з боку боржника ОСОБА_1. Отже, при укладанні договору поруки, якщо кредитна спілка прагне захистити свої кошти, вона зобов'язана уточнити матеріальний стан поручителя і його здатність виконувати договір поруки. Якщо ж поручитель неплатоспроможний і нездатен виконати договору поруки, у випадку порушення боржником договору кредиту, такий договір поруки є недійсним, оскільки на час його укладання він не був і не міг бути спрямований на настання реальних правових наслідків, що
обумовлені. Поряд з цим, на момент укладення договору поруки вона не була платоспроможною у неї не було достатнього заробітку, грошових коштів та ліквідного майна,достатнього для погашення заборгованості за договором кредиту в сумі 51 553,36 грн. Про зазначені обставини вона повідомляла посадових осіб позивача та саму ОСОБА_7, проте їх не цікавила неплатоспроможність поручителя в момент підписання кредитного договору та видачі грошових коштів.
Наполягає на тому, що стягнення з поручителя має свій строк давності. Згідно зі ст. 251 ЦК України терміном є певний період у часі, після закінчення якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Згідно з вимогами ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Кредитний договір № 281112007-Б1 відповідно до п.2.1. укладений на 36 місяців, з 28 листопада 2007 р. по 28 листопада 2010 р. включно, але не менше, ніж строк викон
Сторонами своїх обов'язків за ним. Тобто, з правової точки зору вказаний кредитний договір укладений на невизначений строк. Окрім того, в самому договорі поруки № 28112007-Б1-п2 в п.3.1 вказано, що порука вступає в силу з моменту підписання кредитного договору і діє до повного виконання сторонами зобов'язань перед кредитором. Ст. 559 ЦК України чітко визначає строки позовної давності за договором поруки. Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленому в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явив позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Вважає, що позивачем пропущено однорічний строк звернення до неї з позовом.
ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов в якому просила визнати недійсним з моменту підписання договір кредитування № 28112007-Б1 від 28. 11. 2007 року та договір поруки № 28112007-Б1-п2, визнати припиненими правовідносини поруки за договором поруки між нею та КС «Успіх», стягнути з КС «Успіх»понесені судові витрати.
ОСОБА_3 позов не визнала та звернулась до суду з зустрічною позовною заявою в якій просила суд визнати недійсним договір поруки № 28112007-Б1-п від 28. 11. 2007 року, у задоволенні первісного позову відмовити, задовільнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, стягнути з відповідача понесені судові витрати. Свої вимоги мотивувала тим, що в 2007 році вона не працювала, доходів не отримувала, а тому і відповідну довідку не надавала КС «Успіх» Таким чином, укладений трьохсторонній договір поруки вчинений під впливом обману, а відповідно до ч. 1 ст.230 ЦК України правочин визнається судом недійсним якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу - якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст такого правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним, відповідати його внутрішній волі і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені вказаними вище частинами ст.203 цього Кодексу.
Так як правочин вчинений під впливом обману, а волевиявлення його учасника не відповідав його внутрішній волі і він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відпої
мфбу, якщо п
Спосо(
ОСОБА_4 до суду не з'явився, викликався шляхом поміщення відповідного оголошення в газеті.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
28. 11. 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №28112007-Б1, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн. на комерційні цілі на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості.
28. 11. 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № №28112007-Б1-п2.
28. 11. 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № №28112007-Б1-п.
28. 11. 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки № №28112007-Б1-п1.
Відповідно до п.2.1. кредитного договору строк дії договору становить 36 календарних місяців, тобто, з 28 листопада 2007 року по 28 листопада 2010 року включно, але не менше, ніж строк виконання сторонами своїх обов'язків за ним.
Відповідно до п.2.2. кредитного договору позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит 28.11.2007 року. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні видатковим касовим ордером від 28. 11.2007 р. на суму 25 000,00 грн.
Відповідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбаченні актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з п. 3.1. Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 55,00 % річних за фактичне число календарних днів користування кредитом, та здійснювати повернення кредиту відповідності до графіка погашення.
Відповідно розрахунку заборгованості станом на 09. 04. 2012 року борг по договору складає 122 599 грн. 89 коп.
В п. 3.5. кредитного договору передбачено, що при порушенні строків сплати кредиту та (або) відсотків більше ніж на три дні, процентна ставка, вказана в п.3.1. подвоюється до моменту повного погашення простроченої заборгованості.
Відповідно до умов п.8.1. кредитного договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору кредиту. В разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх платіжних і інших зобов'язань, він зобов'язаний виконати невиконані або неповністю виконані зобов'язання, сплатити подвійні проценти та пеню в розмірі 0,25% за добу від суми непогашеної заборгованості та відсотків згідно графіка платежів, а також відшкодувати позивачу шкоду, спричинену таким невиконанням або неналежним виконанням, включаючи упущену вигоду.
Відповідачу ОСОБА_1 своїх зобов'язань не виконала, станом на 09. 04. 2012 року борг по договору складає 122 599 грн. 89 коп.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких умов суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 зазначеної заборгованості по кредиту.
В якості забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договори поруки № 28112007-Б1-п, № 28112007-Б1-п1, № 28112007-Б1-п2 від 28. 11. 2007 року, згідно п.1.1. яких відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 прийняли на себе зобов'язання у випадку невиконання ОСОБА_1 боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов'язань.
Згідно п. 2.1. договору поруки відповідальність відповідачів настає у випадку, коли ОСОБА_1 не виконує, або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором № 28112007-Б1 від 28. 11. 2007 р., укладеного між позивачем та позичальником, а саме: в сумі 25 000,00 грн. та відсотків по кредиту із розрахунку 55,00% відсотки річних на залишок заборгованості по кредиту. Відповідно до п.3.1. договорів поруки порука вступає в силу з моменту підписання кредитного договору і діє до повного виконання сторонами зобов'язань перед кредитом. Окрім того, в п.2.1. кредитного договору зазначено, що строк дії договору становить 36 (тридцять шість) календарних місяців, але не менше, ніж строк виконання сторонами своїх обов'язків за ним.
В ч.1 ст. 61 ЦПК України зазначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Фактично посилаючись на вчинення ОСОБА_7 та представником позивача ОСОБА_8 злочину, в порушення ст. ст. 60, 61 ЦПК України -відповідачі не надали суду доказу передбаченого ч. 4 ст. 61 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені зустрічні позови не підлягають до задоволення. Терміни позовної давності позивачем не пропущено.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 202, 203, 215, 229, 230, 526, 543, 546, 548, 549, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК Укроаїни, суд -
Позов Кредитної спілки «Успіх»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути, солідарно, з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 борг станом на 09. 04. 2012 року на користь Кредитної спілки «Успіх» в сумі 122 599 грн. 89 коп..
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір по 306 грн. 50 коп.
В задоволенні зустрічних позовів -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий: підпис Євтушенко П.М